Микола Олексійович Богданов ( 3 січня 1838, Санкт-Петербург — близько 1920 року, Київ) — український співак (баритон) і музично-громадський діяч.
Життєпис Народився року у місті Санкт-Петербурзі (тепер Росія). 1861 року закінчив Імператорський університет Святого Володимира у Києві. Був одним із фундаторів Київського відділення Російського музичного товариства. У 1858—1861 роках постійно виступав у концертах Російського музичного товариства і філармонічного товариства Київського університету.
Впродовж 1863—1869 років — соліст, з 1872 року — секретар, у 1912—1918 роках — голова дирекції Київського відділення Російського музичного товариства. Помер у Києві близько 1920 року.
Творчість
У репертуарі співака були українські народні пісні («Ой джиґуне, джиґуне», «Дощик», «Спать мені не хочеться», «Зелена ліщинонька»), твори Миколи Лисенка (перший виконавець у 1870 році «Музики до „Кобзаря“ Тараса Шевченка»), російських (Петро Чайковський, Олександр Даргомижський, Михайло Глінка) та зарубіжних (Йозеф Гайдн, Людвіг ван Бетховен) композиторів. У 1867 році виконав роль Миколи у п'єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.
На оперній сцені виконав партії: Микола («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка); Руслан («Руслан і Людмила» Михайла Глінки). Автор праці «Очерк деятельности Киевского отделения Императорского Русского музыкального общества и учрежденного при нем музыкального училища со времени их основания (1863—1888)», Київ, 1888.
Література ; Кузьмін М. І. Богданов Микола Олексійович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінки 217—218; Лисенко І. М. «Словник співаків України». — Київ, 1997. — сторінка 32; Савчук І. Б. Богданов Микола Олексійович //