Сімферопольська дівоча караїмська школа імені Е. Ч. Когентакож Приватне жіноче караїмське безкоштовне училище 3-го розряду, Караїмська жіноча громадська школа, Караїмське громадське дівоче училище, Приватне жіноче училище Сараф — приватне безкоштовне караїмське училище 3-го розряду, відкрите 19 (31) січня 1892 р. Ініціатором створення був караїмський просвітитель і педагог Ілля Казас.

Історія Школа була відкрита в 1892 р. в Сімферополі з ініціативи караїмського просвітника І. Казаса. Завідуюча — Ганна Іллівна Казас, дочка І. Казаса. Згодом, у зв'язку зі шлюбом (з гевіром харківської караїмської громади М. Кальфом), Ганна Казас переїхала до Харкова, а на її місце в 1893 р. завідуючої школою вступила випускниця Сімферопольської жіночої казенної гімназії Султан (Софія) Сараф. Ця школа стала зразком для створення жіночих караїмських шкіл в інших містах Криму.

Школа була приватною, але безкоштовною, і утримувалася на кошти завідуючої Султан Сараф, субсидій від міста (зокрема, від Сімферопольської міської управи) в розмірі 100—150 руб., добровільних внесків від караїмського благодійного товариства, пожертвувань приватних осіб, а також на кошти від щорічних благодійних вечорів.

У Сімферопольську дівочу караїмську школу імені Е. Ч. Коген приймалися дівчатка караїмського віросповідання всіх станів. За статутом школи, до цього навчального закладу могло бути прийнято до 40 учениць, у віці від 7 до 11 років. Так, в 1892 р. в школі навчалася 31 дівчинка; в 1897 р. — 25; в 1898 р. — 25; в 1899 р. — 22; в 1900 р. — 28; в 1910 р. — 26 дівчаток. Крім караїмського віровчення, вихованок навчали російської мови, історії, географії, математики, креслення, малювання, рукоділля.

З 1892 по 1894 рр. курс караїмського віровчення читав Ілля Казас. З 1900 р в школі працювали учитель співу і дві вчительки «з предметів»; з 1892 р і протягом 25 років в ній працювала Рахіль (Раїса) Хаджі, випускниця Сімферопольської жіночої казенної гімназії. З початку 1900-х рр. Рахіль Хаджі стала завідувати школою і викладати в ній всі предмети сама. Через її руки пройшли десятки учениць. За десятиліття учительській роботи вона була нагороджена нагрудною «Золотою медаллю».

У 1902 року на спорудження будівлі сімферопольського караїмського жіночого безкоштовного училища вдова київського купця Естер Коген пожертвувала сімферопольському караїмському благодійному товариству 15 тис. руб. з умовою найменування школи Когенівською . Ймовірно, з цього часу школа переїхала в будинок по вул. Кантарній, 13 (нині вул. Чехова), що належав місцевому караїмському благодійному товариству.

Сімферопольська дівоча караїмська школа була ліквідована місцевою більшовицькою владою в 1924 р.

Викладацький персонал

Утримувачки училища

1892–1893 — Ганна Іллівна Казас 1893–1902 — Султан (Софія) Сараф 1902–1924 — Рахіль (Раїса) Хаджі

Учительки

Емілія Коген Марія Майкапар Розалія Марголіна Марія Перепеліцина Євдокія Ростовцева Бічі Султанська Марьям Шапшал

Книжники

Ілля Казас Шаббетай Койчи Бераха Харченко Йосип Кефелі Рафаїл Кальфа Борис Єльяшевич Ісаак Ормелі

Примітки

Література

Лебедева Э. И. Очерки по истории крымских караимов-тюрков — Симферополь. — 2000. — 116 с. Прохоров Д. А. Из истории развития караимского народного образования в Таврической губернии: частные караимские учебные заведения в конце XIX — начале XX вв. // Январские педагогические чтения. Национальные и общечеловеческие ценности образования в поликультурном обществе история и современности). — Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2007. — С. 58-62. Прохоров Д. А. «Учивший заветам правды, добра и гуманности». Биографический очерк Ильи Ильича Казаса. (1832—1912).- Симферополь: АнтиквА, 2008. — 320 с.

Крымский государственный архив. — Ф.241, оп.1, д.674 Крымский государственный архив. — Ф.241, оп.1, д.865