Трито́н сіроплямистийО. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 50 (Triturus carnifex) — вид земноводних з родини саламандрових (Salamandridae). Один із 6 видів роду. Поширений в Італії та на Балканах. Евритопний вид.
Опис Великий тритон, завдовжки до 15—18 см. За розмірами і зовнішнім виглядом схожий з іншим представником роду — тритоном гребінчастим (Triturus cristatus). Розрізнити ці два види можна по ширшій основі хвоста, більших лапах і гладкій шкірі. Забарвлення тіла темно-коричневого кольору з чорними плямами. Черевце помаранчеве або жовто-помаранчеве з круглими темними плямами. У шлюбний період у самців на спині розвивається високий гребінь.
Поширення Вид поширений в Італії та західній частині Балкан від півдня Австрії до півночі Греції. Існують інтродуковані популяції на заході Швейцарії (Женева), в Німеччині, Португалії (острів Сан-Мігель на Азорських островах), Нідерландах та Великій БританіїArntzen, J.W., Themudo, G.E., Wielstra, B. 2007. The phylogeny of crested newts (Triturus cristatus superspecies): nuclear and mitochondrial genetic characters suggest a hard polytomy, in line with the paleogeography of the centre of origin. Contributions to Zoology 76(4):261-278.
Особливості біології Місця проживання різноманітні — від букових лісів до районів із посушливим середземноморським кліматом. Цей вид можна зустріти також у трансформованих ландшафтах і водних спорудах, таких як кар'єри, штучні водойми, кам'янисті колодязі, резервуари та поїлки.
Розмноження тритонів і розвиток личинок відбуваються в різних стоячих постійних та тимчасових водоймах. Яйця відкладаються поштучно або у вигляді невеликих ланцюжків. Личинки лімнофільного типу. Повністю розвинена личинка має високі плавцеві складки, дуже довгі пальці й нитку на кінці хвоста, що допомагає триматися в пелагіалі водоймиКузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 94—95).
Див. також Великий тритон
Джерела. Примітки
Література Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 94—95) Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 97—101). ISBN 978-1-4081-5459-5
Посилання Triturus carnifex AmphibiaWeb