Принц Аріберт Йозеф Александер Ангальтський (; 18 червня 1864, Верліц — 24 січня 1933, Мюнхен) — принц-регент Ангальтського герцогства.
Біографія Принц Аріберт був п'ятою дитиною і четвертим сином герцога Фрідріха I і Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. По лінії батька — онук Леопольда IV і Фрідеріки Вільгельміни Прусської, по матері — Едуарда Саксен-Альтенбурзького і Амалії Гогенцоллерн-Зігмарінген.
В 1894 році принц Аріберт був головою комітету з участі Німеччини в Олімпійських іграх в Афінах в 1896 році, а також президентом Німецького національного олімпійського комітету.
Протягом 1918 року померли два старші брати принца — правлячі герцоги Фрідріх II (21 квітня) і Едуард (13 вересня). Трон успадкував неповнолітній племінник Йоахім Ернст, і на Аріберта були покладені обов'язки регента, але вже 12 листопада 1918 року в ході заворушень принц від імені Йоахіма Ернста відрікся від престолу.
30 грудня 1918 року колишній принц-регент і представники Вільної держави Ангальт заснували «Фонд Йоахіма Ернста», завданням якого була турбота про палаци та сади в Дессау. В 1947 році фонд був перейменований на «Культурний фонд Дессау-Верліц».
Принц Аріберт помер 24 грудня 1933 року в Мюнхені і був похований в сімейному мавзолеї Дессау, пізніше був перепохований на кладовищі Цібіг.
Сім'я 6 липня 1891 року у каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку принц Аріберт одружився з принцесою Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейнською, дочкою князя Крістіана Шлезвіг-Гольштейнського і великобританської принцеси Гелени. Весілля було відсвятковано з великим розмахом. На ньому були присутні численні родичі, включаючи саму королеву Вікторію, принца і принцесу Уельських, німецького імператора Вільгельма II. Церемонію проводив архієпископ Кентерберійський. Шлюб відбувся за активної участі Вільгельма II, який доводився двоюрідним братом нареченій і близьким другом нареченому.
Шлюб був нещасливим і бездітним. У грудні 1900 року Фрідріх I, як правлячий герцог, анулював його. Принцеса Марія Луїза була в той час з офіційним візитом у Канаді і відразу ж повернулася до Англії. Згідно з її мемуарами, вона вважала свої шлюбні обітниці обов'язковими, тому ніколи не виходила заміж повторно. Однак її мемуари свідчать про обурення через подружній досвід і очевидну неприязнь до колишнього чоловіка.Royal Couple Separated, New York Times, 14 November 1900.The 1903 edition of the Almanach de Gotha states that they were divorced on 13 December 1900 and the contemporary report from the New York Times confirms this.The 1904 edition of Whitaker's Almanack states that «her marriage was dissolved by joint request on account of a new family law of that Ducal House» which seems to also have been confirmed by the New York Times.
Хоча тогочасні джерела прямо не вказували на те, що було причиною розірвання шлюбу, низка сучасників та пізніші історичні джерела припускають, що Аріберт був бісексуалом або гомосексуалом,Robert Aldrich, The Seduction of the Mediterranean: Writing, Art and Homosexual Fantasy Routledge, 1993.Gods, Mongrels And Demons by Angus Calder (Bloomsbury Publishing, 2004) а деякі припускають, що каталізатором розірвання був необережний зв'язок із чоловіком з прислугиGreg King, Twilight of Splendor: The Court of Queen Victoria During Her Diamond Jubilee Year, John Wiley & Sons, 2007.Marlene A. Eilers suggests that Prince Aribert had been discovered in a compromising position with another man., і що шлюб так і не був консумований.Princess Marie Louise's uncle, Edward VII, summed up the situation, saying, «Ach, poor Louise, she has returned as she went-- a virgin.»
Нагороди
Велике герцогство Баденське Орден Вірності (Баден) (1889) Орден Бертольда I (1889)
Прусське королівство
Орден Червоного орла 1-го класу Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
Інші країни Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Ангальтське герцогство; 1882) Орден Святого Губерта (Баварське королівство; 1885) Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейзьке герцогство; 1888) Орден Вендської корони, великий хрест (Мекленбург; 15 листопада 1888) Орден Лазні, почесний великий хрест з ланцюгом (Британська імперія; 14 липня 1891) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
Вшанування пам'яті В Кетені і Остернінбургер-Ланді є вулиці Аріберта ().
Примітки
Посилання Аріберт Ангальтський на thepeerage.com Ангальтська династія