Зайцев Олександр Михайлович (20 червня (2 липня) 1841, Казань — 19 серпня (1 вересня) 1910, Казань) — російський хімік-органік, член-кореспондент Петербурзька Академія наук (1885).
Життєпис 1858 р. — закінчив 2-гу Казанську гімназію. Потім навчався на фізико-математичному факультеті Імператорского Казанського університета, закінчив у 1862 р.; учень О. М. Бутлеров. Після закінчення Казанський університет, протягом 1862—1865 рр. знаходився у закордонному відрядженні, працював у лабораторіях А. В. Г. Кольбе (Марбургський університет) та Ш. А. Вюрца (Вища медична школа в Парижі), де досліджував сульфони. Доктор філософії Лейпцигський університет.
У 1870 р. захистив докторську дисертацію «Новий спосіб перетворення жирних кислот у відповідні їм алкоголі» та був визнаним екстраординарним, а у 1871 р. — ординарним професором Казанський університет.
У 1885 р. - вибраний членом-кореспондентом Російська академія наук.
У 1905 р. - вибраний президентом Російського фізико-хімічного товариства.
Родина Син купця Зайцева Михайла Савовича, торгівця чаєм. Два старших брати теж були купцями. Батько другий раз одружився з сестрою астронома М. В. Ляпунова Наталці — матері Олександра. Саме Ляпунов переконав свого двоюрідного брата віддати сина у гімназію.
У О. М. Зайцева був син, Микола Олександрович Зайцев, який став промисловцем (варив медичне мило).
Науковий доробок Перша робота, яка стала основою всієї наукової діяльності була опублікована в аннали Лібіх у 1864 р.
Найважливіші роботи:
"О действии азотной кислоты на некоторые органические соединения двухатомной серы и о новом ряде органических сернистых соединений, полученных при этой реакции" (Казань, 1867, магістерська дисертація);
"Новый способ превращения жирных кислот в соответствующие им алкоголи. Нормальный бутильный алкоголь (пропил-карбинол) и его превращение во вторичный бутильный алкоголь (метил-этил-карбинол)" (Казань, 1870, докторська дисертація);
"Курс органической химии" (Казань, 1890 - 1892);
"Образование и свойства непредельных спиртов" ("Журнал Русского Физико-химического Общества", 1876 и 1877):
"Новые исследования известковой и баритовой солей диэтил- и метилпропилуксусной кислот" (1881);
"Превращение бутиринового лактона в нормальную бутириновую кислоту" (1881);
"Синтез третичных предельных спиртов из кетонов" (1885);
"О реакции окисления олеиновой и элаидиновой кислот марганцовокислым калием в щелочном растворе" (1885). Остання робота надрукована у 1907 р. у "Журнале Русского Физико-Химического Общества".
Всього надруковано близько 38-и його робіт і біля 100 робіт виконано разом з його учнями чи під його керівництвом.
Примітки
Література Реформатский А. Н. Биография профессор А. М. Зайцева // «Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая, отдел 1». — 1911. — Т. 43. 1 Вып. 6; Реформатский С. Н., Альбицкий А. А. Ученая деятельность профессор А. М. Зайцева // «Журнал Русского физико-химического общества». — ; Мусабеков Ю. С. История органического синтеза в России. — М., 1958.
Посилання Биография А. М. Зайцева на сайте Музея казанской химической школы Статья А.М. Зайцева, переведённая с немецкого на английский язык Журнал Министерства народнаго просвѣщенія 131 (7-9). 1866. p. 418. Lewis, D.E., Bull. Hist. Chem. 1995, 17/18, 21–30. Lewis, D.E. "The University of Kazan: Provincial Cradle of Russian Organic Chemistry. Part I: Nikolai Zinin and the Butlerov School." J. Chem. Educ. 1994, 71, 39–42 doi:10.1021/ed071p39 Lewis, D.E. "The University of Kazan: Provincial Cradle of Russian Organic Chemistry. Part II: Aleksandr Zaitsev and His Students". J. Chem. Educ. 1994, 71, 93–95 doi:10.1021/ed071p93