Vade-Mecum — цикл віршів Кіпріана Каміля Норвіда, створених між 1865–1866 роками.
Vade-mecum складається з 100 частин, передмова написана прозою, вірш Ogólniki був прийнятий поетом як вступ, тоді як епілог — це лист до Валентеґо Поміани З. Автор представляє та впроваджує у своїх творах програму оновлення польської поезії. Він критикує постромантичну традицію та полемізує щодо її основних принципів. Твір вийшов у цілому лише після смерті поета: у Варшаві в 1947 та 1962, у Лондоні — 1953.
Найцінніші вірші включають: Загальні положення (Ogólniki) Минуле (Przeszłość) Лірика та друк (Liryka i druk) Пілігрим (Pielgrzym) Личинка (Larwa) Столиця (Stolica) Іронія (Ironia) Мораль (Moralności) Ніжність (Czułość) Рідна мова (Język-ojczysty) Колиска пісні (Kolebka-pieśni) Смерть (Śmierć) Брелок (Cacka) Нерви (Nerwy) Фортепіано Шопена
Посилання Рукопис поезії II : vade-mecum у Національній цифровій бібліотеці Полона