Проблема зниклих та вбитих корінних жінок (Missing and Murdered Indigenous Women, MMIW) непропорційно зачіпає корінні народи Канади та США, особливо ті, що живуть у корінних поселеннях (FNMI, корінні народи Канади, метиси, інуїти) та корінних американських громадах. Heidi Heitkamp Senator of North Dakota MMIW описано як канадійську національну кризу та канадійський геноцид. Як група, яка була «соціально, економічно та політично маргіналізованою», корінні жінки часто ставали об'єктами ненависті та насильства. Такі фактори, як бідність та бездомність, а також такі історичні расизм, сексизм та спадок колоніалізму, сприяють їх віктимізації. Травма, спричинена зловживаннями в системі шкільної освіти Канади, також відіграє роль. Див. також Сексуальне насильство проти корінних американок та Стерилізація корінних американок.
У Канаді, за розслідуванням 1980—2012, корінні жінки та дівчата, що складають лише 4 % жіночого населення, становили 16 % усіх вбивств жінок у Канаді. Насильницькі злочини проти жінок корінного населення скоюють в 3–3,5 рази частіше, ніж проти інших жінок, і насильство, з яким вони стикаються, часто є більш серйозним. З 2001 по 2015 рівень вбивств корінних канадійок (4,82 особи на 100 000 населення) майже в 6 разів перевищував рівень вбивств некорінних жінок (0,82 особи на 100 000 населення). У Нунавуті, Юконі, на Північно-західних територіях, а також у провінціях Манітоба, Альберта та Саскачеван ця диспропорція ще вища. Асоціація корінних жінок Канади зафіксувала 582 випадки з 1960-х, 39 % — після 2000 року. Звіт канадської поліції за 2014 рік виявив понад 1000 вбитих корінних жінок протягом 30 років. За даними адвокаційних груп, зникло набагато більше жінок, а найбільше — у Британській Колумбії. Серед резонансних злочинів 19 жінок, вбитих на Шосе сліз, та 49 жінок із району Ванкуверу, вбитих серійним вбивцею Робертом Піктоном.
У США насильство коять щодо корінних американок понад удвічі частіше, ніж щодо будь-якої іншої демографічної групи. Кожна третя корінна жінка зазнає сексуального насильства протягом життя, і 67 % цих нападів здійснюють немісцеві особи.
Масовий рух у США та Канаді працює над підвищенням обізнаності про зниклих та вбитих корінних жінок та дівчат (MMIWG) шляхом організованих маршів; створення баз даних; засідання місцевих громад, міських рад та племінних рад; проведення тренінгів про домашнє насильство для поліції. Правоохоронні органи, журналісти та активістки корінних громад борються за усвідомлення зв'язку між торгівлею жінками, проституцією, сексуальним домаганням, сексуальним насильством та зниклими і загиблими жінками і дівчатами.
У відповідь на неодноразові заклики груп корінних жительок, активісток та неурядових організацій уряд Канади під керівництвом прем'єр-міністра Джастіна Трюдо в вересні 2016 року створив громадський проєкт «Національне розслідування зниклих та вбитих корінних жінок та дівчат»«National Inquiry into Missing and Murdered Indigenous Women and Girls », завершене та представлене громадськості 3 червня 2019 р. Перезатверджений у 2013 році федеральний Закон про насильство проти жінок (VAWA) вперше надав племенам юрисдикцію для розслідувань та переслідувань кримінальних злочинів в сім'ях, де присутнє правопорушення як за участю корінних американців, так і злочинців некорінного походження на території резервацій. У 2019 році Палата представників на чолі з Демократичною партією прийняла HR 1585 (Закон про повторне санкціонування насильства проти жінок від 2019 року) 263—158 голосами, що значно збільшує права племен щодо переслідування злочинців.
Передумови Як група, яка була «соціально, економічно та політично маргіналізованою»,Harper, Anita (Winter 2006). «Is Canada Peaceful and Safe for Aboriginal Women?». Canadian Woman Studies. 25: 33–38 корінні жінки часто ставали об'єктами ненависті та насильства.Harper, Anita (Winter 2006). Такі фактори, як бідність та бездомність, а також такі історичні расизм, сексизм та спадок колоніалізму, сприяють їх віктимізації. Травма, спричинена зловживаннями в системі шкільної освіти Канади, також відіграє роль. Див. також Сексуальне насильство проти корінних американок та Стерилізація корінних американок.
Канада За даними активісток, у Канаді «тисячі випадків» зниклих та вбитих корінних жінок за останні півстоліття не були належним чином розслідувані через упередженість поліції. Як приклад наводяться 49 жінок, вбитих серійним вбивцею Робертом Піктоном, врешті ув'язненим у 2007 році. Сім'ї стверджували, що Піктон міг продовжувати вбивати довго, оскільки поліція серйозно не сприймала зникнення жінок, так як більшість убитих були проституйованими та корінними жительками.
У звіті статистики Канади 2011 р. підраховано, що між 1997 і 2000 рр. рівень вбивств тубілок був майже в 7 разів вищим, ніж інших жінок. Порівняно з жінками та дівчатами, корінні жительки також «непропорційно постраждали від усіх форм насильства». Тубілки також надмірно представлені серед канадійських жертв вбивств і набагато частіше за інших жінок зникають.
У звіті RCMP за 2014 рік під назвою «Зниклі та вбиті тубілки: національний оперативний огляд» було виявлено, що понад 1000 жінок корінного населення вбито протягом 30 років. У той час як кількість вбивств жінок, що не належать корінних народів, за 1980—2015 роки зменшилася, кількість вбитих корінних жінок зросла з 9 % усіх жертв вбивств у 1980 році до 24 % у 2015 році. З 2001 по 2015 рік рівень вбивств жінок корінного населення в Канаді був майже в 6 разів вищим, ніж рівень вбивств жінок, що не належать корінних народів: 4,82 на 100 000 осіб проти 0,82 на 100 000 осіб. У Нунавуті, Юконі, на Північно-західних територіях, а також у провінціях Манітоба, Альберта та Саскачеван ця диспропорція була ще вищою. Паралельно зі збором даних про зниклих та вбитих жінок, що фінансується федеральним урядом до 2010 року, Асоціація корінних жінок Канади (NWAC) зафіксувала 582 випадки з 1960-х років, з 39 % після 2000 року. За даними адвокаційних груп, безвісти зникло набагато більше жінок, а найбільша кількість випадків — у Британській Колумбії. Помітні випадки включають 19 жінок, убитих на шосе Сліз, та 49 жінок із району Ванкуверу, вбитих серійним вбивцею Робертом Піктоном.
У відповідь на неодноразові заклики груп корінних жительок, активісток та неурядових організацій уряд Канади під керівництвом прем'єр-міністра Джастіна Трюдо створив Національне розслідування зниклих та вбитих корінних жінок та дівчат у вересні 2016 р. Згідно з передумовами розслідування від 22 квітня 2016 року, між 1980 і 2012 роками корінні жінки та дівчата становили 16 % усіх вбивств жінок у Канаді, складаючи лише 4 % жіночого населення Канади.
США У США проти корінних американок коять насильство понад удвічі частіше, ніж проти будь-якої іншої демографічної групи. Кожна третя тубілка зазнає сексуального насильства протягом свого життя, і 67 % цих нападів здійснюють некорінні жителі. Ліза Бруннер, виконавча директорка Першої національної коаліції «Священні духи», заявляє:Що сталося завдяки федеральному закону та політиці США. Бо вони створили землі безкарності як майданчик для серійних ґвалтівників, насильників, вбивць, тих, від яких наші діти взагалі не захищені.Федеральний закон про насильство проти жінок (VAWA) був перезатверджений у 2013 році. У ньому племенам вперше надано юрисдикцію розслідувати та переслідувати злочини у справах домашнього насильства за участю як корінних американців, так і немісцевих правопорушників із застереженнями. У 2019 році Демократична партія прийняла HR 1585 (Закон про насильство проти жінок від 2019 року) шляхом голосування 263—158, що значно збільшує права обвинувачення племен. Однак у республіканському сенаті його прогрес зупинився. Правоохоронні органи, журналісти та активістки у корінних громадах — як у США, так і в Канаді — боролися за усвідомлення зв'язку між проституці\ю, сексуальними домаганнями, сексуальним насильством та жінками, які зникають і гинуть.
Статистика Канади Різні групи збирали дані за різні періоди часу та використовуючи різні критерії. Наявні дані свідчать про те, що кількість зниклих і вбитих тубілок є непропорційно високою порівняно з їхнім відсотком від загальної кількості населення.
Одним з найбільш значущих висновків звіту «Національне розслідування зниклих та вбитих корінних жінок та дівчат» від червня 2019 року було те, що не було «достовірної оцінки кількості зниклих та вбитих корінних жінок, дівчат та сексуальних меншин в Канаді.» Одна з причин полягає в тому, що Канада не вела базу даних про зниклих людей до 2010 року.
За даними активісток, у Канаді «тисячі випадків» зниклих та вбитих корінних жінок за останні півстоліття не були належним чином розслідувані через упередженість поліції. Як приклад наводяться 49 жінок, вбитих серійним вбивцею Робертом Піктоном, врешті ув'язненим у 2007 році; сім'ї стверджували, що Піктон міг продовжувати вбивати так довго бо поліція не сприймала зникнення серйозно, оскільки більшість жінок були проституйованими та корінними жительками.
Національний центр зниклих безвісти та невідомих решток (NCMPUR) підрозділу Канадської поліції був створений у 2010 році у відповідь на запит розслідування вбитих та зниклих безвісти корінних жінок, особливо у зв'язку з тим, що стало відомо про «Шосе сліз» — район перетину шосе навколо шосе 16 у Британській Колумбії. Для того, щоб відстежити національну картину зниклих безвісти по всій Канаді, RCMP створив підрозділ пошуку зниклих дітей, осіб та невідомих залишків (MCPIR) та розробив алгоритм збору та збору «всіх звітів про зниклих безвісти та відповідних звітів, поданих поліцією по всій Канаді» до Канадійського поліцейського інформаційного центру (CPIC). Починаючи з 2010 року щоб створити «національну структуру звітів про зниклих безвісти за провінцією, віком (дитина чи дорослий), статтю та ймовірною причиною» NC/MPUR публікує «Швидкий інформаційний бюлетень NCMPUR».
За базою даних, складеною в рамках програми докторської дисертації 2013 р., з 1946 по 2013 рік було виявлено 824 зниклих або вбитих корінних жінок. У звіті RCMP за 2014 рік зазначається, що «між 1980 і 2012 роками їх кількість зросла майже до 1200».
З 1980 по 2012 рік корінні жінки та дівчата становили 16 % усіх вбивств жінок у Канаді, в той час як вони складають лише 4 % жіночого населення Канади. У звіті статистики Канади за 2011 рік підраховано, що між 1997 і 2000 рр. рівень вбивств жінок корінного населення майже у 7 разів перевищував показник інших жінок.
У той час як кількість вбивств жінок, що не належать до корінних народів, зменшилася між 1980 і 2015 роками, кількість убивств корінних жінок зросла з 9 % усіх жертв вбивств у 1980 році до 24 % у 2015 році. З 2001 по 2015 рік рівень вбивств жінок корінного населення в Канаді був майже в 6 разів вищим, ніж рівень вбивств жінок, що не належать до корінних народів: 4,82 особи на 100 000 населення проти 0,82 особи на 100 000 населення". У Нунавуті, Юконі, на Північно-західних територіях, а також у провінціях Манітоба, Альберта та Саскачеван ця диспропорція була ще вищою. Згідно з дослідженням 2007 року у провінції Сасквачеван, єдиній провінції, яка систематично переглядала справи про зниклі безвісти за справами, що стосуються жінок корінних народів — було встановлено, що жінки корінного населення становили 6 % населення провінції та 60 % зниклих жінок.
У звіті CBC про розслідування «Зниклі та вбиті: нерозкриті справи корінних жінок та дівчат» було створено інтерактивну базу даних, яка включала понад 300 осіб нерозкритих справ про зниклих та вбитих корінних жінок до лютого 2016 р. CBC розслідував 34 випадки, коли сім'ї не погоджувались з рішучістю розслідування влади; він виявив «підозрілі обставини, незрозумілі синці та інші фактори, які свідчать про необхідність подальшого розслідування».
Звіти RCMP (2014, 2015)