Андо́рра (), або Князівство Андорра () — князівство в Європі в Східних Піренеях, що межує із Францією на півночі й Іспанією на півдні.
Окрема держава (п'ята з кінця за чисельністю населення у Європі після Ліхтенштейну, Сан-Марино, Монако та Ватикану), Андорра сьогодні є країною, що процвітає головним чином завдяки туризму та статусу офшорної зони. Населення Андорри має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83,5 роки (дані станом на 2007 рік).
Площа 468 км². Столиця Андорра-ла-Велья. Розташована в гористій місцевості з вузькими долинами, клімат гірський субтропічний.
Історично Андорра перебувала під подвійним протекторатом: Уржельської єпархії (Іспанія) та Франції. З того часу головами (співкнязями) Князівства Андорри є єпископ Уржельський та президент Франції. Сьогодні співкнязями є Жоан Енрік Вівес-Сісілья, єпископ Уржельський (Іспанія), та Еммануель Макрон (президент Франції) — країна перебуває під протекторатом Іспанії та Франції. Голова уряду Шав'є Еспот Самора. В Андоррі урядує Генеральна Рада (з 24 членів, обраних на 4 роки).
Основне заняття населення — сільське господарство: вівчарство на альпійських луках, на нижніх терасах — землеробство (вирощують жито, ячмінь, пшеницю, картоплю, овочі, тютюн, виноград). Підсобні промисли: лісозаготівля, випалення деревного вугілля. Своїх продовольчих ресурсів Андоррі не вистачає. З Францією та Іспанією зв'язана шосе. Експорт: вовна, сир, тютюн, деревне вугілля. Імпорт: товари народного споживання. Важливою статтею економіки є туризм.
Населення — 89 тисяч осіб (станом на 2026 рік): з них 33 % андоррці, 23 % іспанці, 21 % португальці, 17 % французи, 3 % араби, 3 % британці, італійці й інші. Державна мова — каталонська. Основна релігія — католицизм.
В Андоррі діє один університет — Університет Андорри.
Етимологія
Походження слова «Андорра» достеменно невідоме, проте Жуан Курумінас наполягав на тому, що воно існувало ще в доримську епоху. Можливо, назва країни походить від арабського слова ad-Darra (), що означає «ліс». Багато місцевих географічних назв походять з іберійських мов.
Географія
Андорра — це гірська мікродержава, розташована в східній частині Піренеїв на південному заході Європи. Вона не має виходу до моря і межує з двома великими країнами: на півночі та сході — з Францією, на заході та півдні — з Іспанією. Загальна протяжність кордонів становить близько 118 км: 55 км з Францією і 63 км з Іспанією. Площа країни — приблизно 468 км², що робить її однією з найменших суверенних держав у Європі. Середня висота над рівнем моря — майже 2000 м, і це одна з найвищих серед усіх країн Старого Світу.
Андорра розташована в долині річки Валіра й оточена високими (до 2946 м) та вкритими лісом гірськими пасмами. Клімат гірський субтропічний.
Анќамп () — гостинне і велике для Андорри місто. Кан́ілью () — маленьке містечко.
Завдяки розташуванню у східній гряді Піренейських гір, територія Андорри складається переважно з гірського ландшафту. Середня висота гір в Андоррі близько 1996 метрів, найвища вершина Кома Педроса має 2946 метрів. Гори тут наче перерізані трьома вузькими долинами у формі літери «Y», які поєднуються в одну, подібно річці Валіра, яка тече з країни в напрямку Іспанії (у найнижчій андоррській місцині, що розташована на висоті 870 м. Площа Андорри 468 квадратних кілометрів.
Рельєф території Андорри можна віднести до типово гірського. Йому притаманна піки вершин, що здіймаються вгору, скелі, які обриваються вниз, ущелини, бурхливі гірські річки, що петляють повз гір долини.
Клімат Андорри — це типовий гірський помірний клімат із середземноморськими впливами. Тут холодні, сніжні зими, які можуть тривати кілька місяців, та теплі, сухі літа. Такий клімат створює ідеальні умови для зимових видів спорту, а також визначає короткий вегетаційний період у високогірних районах. Через значні перепади висот кліматичні умови можуть сильно відрізнятися на невеликих відстанях: нижчі долини мають м'якіше повітря і більше опадів, тоді як на вершинах панує альпійський клімат і тундроподібні умови.
Фітогеографічно Андорра належить до Атлантично-Європейського регіону Циркумбореальної області в межах Північного (Голарктичного) царства. Відповідно до WWF, територія Андорри належить до екорегіону Піренейських хвойних та змішаних лісів.
Історія
Андорра згадується в хроніках, починаючи з 9 століття. За договором 1278 року князівство — під спільним управлінням французьких графів Фуа (їхні права з 1607 року перейшли до глави французької держави) та єпископів із міста Ла-Сеу-д'Уржель у Каталонії. Середньовічна структура управління проіснувала до XX століття.
Під час Першої світової війни Андорра проголосила війну Німецькій імперії, проте фактично не брала участі в бойових діях. Вона залишалась в офіційному статусі сторони, що перебуває у стані війни, до 1957 року, оскільки не була внесена до Версальського мирного договору 1919 року. У 1933 році Андорра була окупована Францією в результаті громадських безладів перед виборами.
6 липня 1934 року авантюрист Борис Скосирев видав прокламацію в Ла-Сеу-д'Уржель, проголосивши себе сувереном Андорри Борисом I (на підставі того, що до президентів Франції не переходило королівське право суверенітету над Андоррою, і Борис взявся виконувати саме функцію регента французького короля), одночасно оголосивши війну єпископу Уржельському. Останній викликав іспанські війська, які арештували Бориса. Він був засуджений у Барселоні та висланий до Португалії. Так звана «монархія Бориса Скосирева» тривала лише 6 днів, проте цей епізод в історії Андорри закінчився лібералізацією політичної та економічної систем і довгоочікуваним відкриттям Андорри світу.
Від 1936 до 1940 року французький військовий загін дислокувався в Андоррі, щоб попередити вплив Іспанської громадянської війни та Іспанії Франко. Загони франкістів досягали кордонів Андорри на пізніх стадіях війни.
Під час Другої світової війни Андорра залишалась нейтральною та була важливим каналом контрабанди між Францією Віші й Іспанією.
Завдяки своїй відносній ізоляції Андорра існувала ніби за межами мейнстриму європейської історії, підтримуючи зв'язок із кількома країнами, крім сусідніх Іспанії та Франції. Останнім часом, однак, її квітуча туристична індустрія, а також розвиток транспортної та комунікаційної галузей поклали край ізоляції країни. Її політична система докорінно змінилась у 1993 році, коли Андорра стала членом ООН та Ради Європи.
Адміністративний поділ
Андорра поділяється на 7 парафій:
Андорра-ла-Велья (Andorra la Vella), Канільйо (Canillo), Ла-Массана (La Massana), Ордіно (Ordino), Сант-Жулія-де-Лорія (Sant Julià de Lòria), Енкамп (Encamp), Ескальдес-Енгордань (Escaldes-Engordany).
Населення
2018 року населення Андорри становило 76 177 осіб, у січні 2026 року кількість жителів складала 89058 осіб. Населення столиці — близько 24 тисяч осіб.
Менше третини всього населення (11 тис. осіб) становлять корінні андоррці, нащадки каталонських селян, що заселили в давнину гірські долини. Крім того, в Андоррі проживають 25 тисяч іспанців, 4 тисячі французів, португальці та ін.
Більшість вірян (99 %) — католики.
Мова
Офіційна та історична мова Андорри — каталонська, в усному мовленні використовується північно-західний діалект каталонської мови.
Завдяки імміграції, історичним зв'язкам та географічному сусідству, також часто використовуються іспанська та французька мови. Також у країні постійно проживає велика група вихідців із Португалії, які розмовляють португальською мовою.
Політичний устрій Андорра стала окремою державою в 1278 році. Від 1993 року (конституція) суверенна держава (хоча й надалі керівниками Андорри залишається дуумвірат: президент Франції та єпископ Уржельський).
Політики Андорри діють у рамках парламентсько-репрезентативної демократії, згідно з цим прем'єр-міністр Андорри очолює уряд країни. Уряд Андорри базується на багатопартійній системі.
У 1976 була утворена перша політична організація Андорри — Демократична партія Андорри. Перший прем'єр-міністр був призначений у 1981 році. Законодавча і виконавча гілки влади були розділені в 1982. Виконавча влада належить уряду. Законодавча влада розділена між урядом і парламентом. Юстиція є незалежною адміністративно і юридично.
У 1993 на референдумі була прийнята перша конституція країни.
Чинний (із 2019 року) прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот Самора (1979 р.н.) є членом партії Демократи Андорри.
Відповідальність за оборону Андорри несуть Іспанія та Франція. Андорра не має власних збройних сил.
Економіка
80 % ВВП країни дає туристична галузь. Андорру щорічно відвідують до 9 млн туристів. Держава бере мінімальну участь в управлінні економікою, і приватне підприємництво діє майже без обмежень. Велику роль в економіці відіграє банківський сектор, якому надано податкові пільги.
Розвиток сільського господарства в Андоррі обмежений тим, що лише 2 % земель придатні для обробки. У цій галузі зайнято менш як 1 % населення. Вирощується картопля та тютюн, у невеликій кількості — ячмінь та жито.
Є запаси залізних руд, свинцю, мінеральної води та ліси, гідроенергетичні ресурси.
Переваги: основа економіки — туризм. Унаслідок високого рівня банківської конфіденційності Андорра є «податковою оазою». Процвітає торгівля предметами розкоші.
Основна прибуткова стаття бюджету країни — туризм. Величезної популярності зажив гірськолижний сезон, що триває з початку грудня по середину квітня. Андорра є зоною безмитної торгівлі, що дає можливість купувати різні товари зі знижками 25 %-40 % від вартості аналогічних товарів в Іспанії або Франції.
Слабкі сторони: Франція та Іспанія визначають економічну політику країни. Залежність від імпорту продовольства та сировини.
Курорти
Андорра відома своїми гірськолижними курортами. Багато з них мають розвинену та потужну інфраструктуру. Андорра поділена на дві великі зони для катання — Грандваліра (Grandvalira) і Вальнорд (Vallnord). Нижче подано перелік курортів.
Arinsal (Арінсаль) Canillo (Канільо) El Tarter (Ель Тартер) Encamp (Енкамп) Incles (Інклес) Grau Roig (Грау Ройч)
Для любителів зимових видів спорту є 152 гірськолижні траси різної складності, загальною протяжністю близько 280 км, 6 гірськолижних станцій, 196 підйомників і близько 500 гірськолижних інструкторів, серед яких є навіть україномовні.
Туризм та вплив на екологію Андорри Туризм має значний екологічний вплив на Андорру, невелику гірську країну в Піренеях. З одного боку, туризм є важливим джерелом доходу та економічного розвитку, але з іншого боку, він створює численні виклики для збереження навколишнього середовища.
Туризм стимулює інвестиції в екологічну інфраструктуру та заходи зі збереження природи. Наприклад, надходження від туризму використовуються для підтримки національних парків, збереження природних ландшафтів та підтримки біорізноманіття. Крім того, розвиток екотуризму сприяє підвищенню обізнаності туристів та місцевих жителів про важливість збереження навколишнього середовища.
Однак, інтенсивний туристичний потік також призводить до екологічних проблем. Зростання кількості туристів збільшує навантаження на природні ресурси, спричиняючи ерозію ґрунтів, забруднення водних ресурсів та знищення природних середовищ існування. Будівництво туристичної інфраструктури, такої як готелі, лижні траси та дороги, може призвести до руйнування природних ландшафтів та втрати біорізноманіття.
Уряд Андорри та місцеві організації активно працюють над зменшенням негативного екологічного впливу туризму. Вони впроваджують стратегії сталого розвитку, такі як контрольоване управління туристичними потоками, розвиток екологічно чистого транспорту та просування екотуризму. Також проводяться освітні програми для туристів та місцевих жителів з метою підвищення екологічної обізнаності та відповідальної поведінки.