Кукін Юрій Олексійович (; 17 липня 1932, Сясьстрой, Російська РФСР) — 7 липня 2011, Сясьстрой) — російський поет, композитор, драматург, бард, тренер з фігурного катання.

Біографія, ранні роки Юрій Кукін народився в поселенні Сясьстрой, де працювала його мати. Двоюрідний дід Юрія був другом Серго Орджоникидзе.

Навчання Первісно ні до співу, ні до музики не мав відношення. Але, як всі молоді, слухав різну музику і цікавився нею. Писав якісь вірші в шкільні роки. Первісну освіту отримав у Ленінградському інституті імені П. Ф. Лесгафта, котрий закінчив з відзнакою 1954 року. Працював тренером в спортивних школах з фігурного катання. на той час це був зовсім новий фах у СРСР. Але ще в студентські роки захоплювався модним тоді джазом і навіть грав на барабанах. Ще 1948 року писав примітивні пісеньки до студентських капусників. Трохи попрацював з музиками Петродворцового годинникового заводу. До 1973 року сам мешкав у Петергофі, працював як тренер у Петергофі, Ломоносові, у тодішньому Ленінграді. Юрій Кукін першим створив балет на льоду на тему Олександра Пушкіна «Казка про рибалку та рибку».

З 1960-х років почав брати участь у геологорозвідних партіях, працював на Камчатці, в Сибіру, на Далекому Сході Російської Федерації. Вже з другої геологорозвідної експедиції повернувся з новими піснями.

Родина Був тричі одруженим. Мав сина та доньку.

Неповний перелік пісень Юрія Кукіна (російською) У каждого свой Эверест и Монблан Старый сказочник За Туманом Говоришь, чтоб остался я Париж Осенние письма А метель кружила… А мне порою так бывает тошно… (посвята Аріку Круппу) Ах этот дом на полпути… (Будинок на півдорозі) Ах, чтоб мне лопнуть — это ж старый Билл!.. (Ковбой) Было тихо тогда… (Розставання) В конце концов, плевать на это… Ветреная девочка, давняя любовь… Вот вы поверили в меня, а жаль мне… Вот придумал я как-то… (В Африці) Вот якорь поднят, птиц звенящий караван… Всё чаще стали сниться поезда… (Сни) Вы пришлите в красивом конверте… (Романс) Вы простите… (Квиток) Где-то город качает детей… Где вы, близкие, и где — чужие?.. (Дорожні роздуми) Где же мы виделись? Вспомнить так хочется!.. (Спогади) Где-то огнями поздними… Давайте перейдём «на ты»… (Пародія на пісню Булата Окуджави) Дверь не идут открывать… Дверь открыта… (Нічний гість) Дуня, перестань слезить платочек… (Дуня) Днём морозным петергофским парком… (Обірвана лижня) До свиданья, мои дорогие… (Елегія) Женская песенка Жизнь, мой путь, увы, исповедим… Здесь вечный снег, как вечный страх… Здравствуй, город… И снова уходим… Как всё-таки прекрасно возвращаться… (Повернення) Когда-нибудь… Когда уходят, не прощаясь… Лес таёжный… (Нічна пісенька) Мертвенным светом луна заливает… (Памірський блюз) Мне солнце виски опалит… (Йди) Моё пальто — моя страна… Наговорили мне… (Гості) Над Парижем птицы не летают… (Над Парижем) Настала осень… (Цитатна пісенька) Не случайно меня… (Сент-Женев'єв-де-Буа) Ни боли, ни досады… (Морська пісня)

Ну кто придумал эти горы… Ну куда бежать от моей беды… Ну что, борода, надоело… (Арктичний вальс) Ну что ты смеешься, а слёзы в глазах?.. Очень растревожила… (Туга дорожня) Первый пояс — девяностый пояс… (Квиток) Пожалуйста, тихо, не надо шуметь… Сколько… (Привітання Є.Клячкіну на 50-річчя) Пора, пора, сними ладонь с плеча… (Вже час) Потерял я тебя, потерял… Почему я опять вместе с солнцем встаю… Приснился сон — и маюсь… (Жарт) Пью за подорожник, он мне всех дороже… (Подорожник) С одним человеком случилась беда… (слова Юрія Тейха)  — Свободен? Да как сказать… (Пародія на пісню Ю. Візбора) Сегодня океан тревожен… Сегодня провожаю я… (Проводи друзів) Соберутся друзья… (Пісня про відсутнього друга) Спешите, спешите, открыта, открыта… Стучит по брезенту палатки сосед… Тайгу, людей… (Рудничним геофізикам) Ты в тайге от тоски задыхался… (Володі Бедареву) Ты не поверишь — здесь кругом цветы…. Ты сказал, поёшь… (Пісня про дві зустрічі) Ты играл чудесно на гитаре… Ты слышишь… У человека есть душа… (Душа) Устали герои, устали… (Втомлені герої) Утро, как будто без сна… Цветы поставьте в воду! Все за стол!.. Чёрт возьми, я ужасно завидую… (Альпіністська песня) Что-то ветер сегодня… (Вітер) Я бездомным марктвеновским Геком… (Гек Фінн) Я безнадёжно счастлив, как влюблённый евнух… (Східна композиція) Я за мечтами почти не заметил… (Талісман) Я, конечно, стану старым… (Якби) Я не верю в знахарок… (Вам) Я перепутал звёзды… (Пізно) Я уйду, мимоходом заглядевшись на небо… Я умру на бегу, торопясь, опоздав… Ящички, мешочки, дальние дороги… (Пісенька про ноги)

Шлях до авторської пісні На запитання, як він прийшов до авторської (бардівської) пісні, відповідав, що розчарувався у тому пісенному мотлоху та офіціозі, що чув по всесоюзному радіо. Тим не менше з часом перейшов (був вимушений?) перейти до офіційних радянських концертних установ. З 1968 року Ю. Кукін виступав як артист Ленконцерту, з 1971 р. працював у Ленінградській обласній філармонії, а з 1988 року працював у Ленінградському театрі-студії «Бенефіс».

В концертах Юрій Кукін виконував не тільки власні пісні, а й інших авторів. На його концерти приходили знавці як його творів, так і бардівської пісні як такої. На один з концертів прибула молодь з вишів тодішнього Ленінграда, бо знала, що пісень про Москву та комуністичний офіціоз не буде, бо їх не знайти у творчому доробку митця. На сцену почали передавати клаптики паперу з замовленнями на улюблені пісні. Здивований Кукін прочитав підпис «З надією від студентів». Бард дарував своїм прихильникам надії без обману.

Смерть Хворів на гіпертонічну хворобу. Помер у Санкт-Петербурзі 7 липня 2011. Поховання відбулося на Південному кладовищі.

Увічнення пам'яті Ім'я Юрія Кукіна було надано перевалу в Заалайському хребті (гори Памір).

Джерела https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/308108/bio/ (довідкова біографія)

http://bards.ru/archives/author.php?id=209 https://zwezda.ru/kukin.html

Див. також Булат Окуджава Візбор Юрій Йосипович Анчаров Михайло Леонідович Матвєєва Новелла Миколаївна Ланцберг Володимир Ісакович Мітяєв Олег Григорович Галич Олександр Аркадійович Сахаров Дмитро Антонович Нікітін Сергій Якович

Примітки

Посилання

интервью Ю. Кукина на сайте Звёздный Журнал Это — юбилейный сайт Юрия Кукина Юрий Алексеевич Кукин. Биография на сайте Pomnim.pro Юрий Кукин «За туманом» «А я еду за туманом» — фестиваль бардовской песни на родине Ю. Кукина в г. Сясьстрой (2014 г.) Фестиваль авторской песни «А я еду за туманом…» на Родине Ю. Кукина (2015 г.) 4-й фестиваль авторской песни им. Ю. Кукина, на родине барда в 2016 г. Памятная табличка Ю. Кукину на Родине в Сясьстрое