Григорій Ісакович Компані́єць ( 16 березня 1881, Полтава — 16 січня 1959, Київ) — український радянський композитор, хоровий диригент і педагог; член Спілки композиторів України.

Біографія Народився 16 березня 1881 року в місті Полтаві (тепер Україна). 1916 року закінчив Петроградську консерваторію ((клас композиції Миколи Соколова, Язепса Вітолса). Впродовж 1904–1905 років у Мілані брав уроки співу в А. Броджі.

З 1906 року працював диригентом оперних театрів і симфонічних оркестрів. Впродовж 1932–1934 років — викладач Хар­ківського музично-драматичного інституту, одночасно завідував музичною частини Єврейського театру.

З 1934 року, з перервою, викладав у Київській консерваторії, її професор у 1940—1952 роках.

У 1941–1943 роках — хормейстер Будинку культури в Ульяновську, завідувач музичною частиною театру в Нукусі Кара-Калпацької АРСР.

Серед учнів Григорія Компанійця — Михайло Берденников, Борис Чистяков тощо.

Помер в Києві 16 січня 1959 року.

Творчість дитячі опери; «Снігова хатка» (1939); «Вовк і семеро козенят» (1939; 2-а редакція — 1954); «Рукавичка» (1940); «Кривенька качечка» (1946); для соліста, хору та симфонічного оркестру або фортеріано — «Атлант» («У бій, джигіт!», 1942, слова А. Бикадорова); для духового оркестру — два марші (1952); для струнного квартету — Квартет (1925), «Українсь­кий танець» (1947); для фортепіано — Соната (1925), Скерцо (1948), 2 сюїти (1952, 1958), Варіації на українську народну пісню (1953); хори, дитячі пісні, обробки народних пісень; музика до радіовистав.

Література

Муха А. І. Компанієць Григорій Ісакович //