Джо Ройл (, 8 квітня 1949, Ліверпуль) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Виступав, зокрема, за клуби «Евертон» та «Манчестер Сіті», а також національну збірну Англії.
Клубна кар'єра Ройл навчався в загальноосвітній школі в Ліверпулі, де активно займався різними видами спорту. Особливо він проявив себе у футболі, домігшись права грати за збірну ліверпульських школярів, в яку зазвичай залучали хлопчиків з . Там Ройл привернув увагу багатьох клубів, в тому числі, такого гранда, як «Манчестер Юнайтед», але саме клуб його рідного міста, «Евертон», виявився спритнішим за всіх і зміг першим підписати гравця.
Джо провів у рідному клубі 8 років, зігравши 270 ігор і забивши 119 голів. Ройл дебютував у «Евертоні» у віці 16 років і був наймолодшим гравцем клубу, поки Джеймс Вон не побив його рекорд 10 квітня 2005 року. Протягом п'яти сезонів Ройл був найкращим бомбардиром «Евертона», зокрема, забивши 23 м'ячі в чемпіонаті 1969/70, які допомогли команді виграти чемпіонство, а потім зіграв у переможному Суперкубку Англії проти «Челсі» (2:1).
У 1974 році «Манчестер Сіті» купив Ройла за 170 000 фунтів стерлінгів і Джо допоміг новому для себе клубу виграти Кубок ліги в 1976 році. У листопаді 1977 року Ройл перейшов у «Брістоль Сіті», а в 1980 року став футболістом «Норвіч Сіті», в якому був визнаний гравцем року в 1981 році. У 1982 році (у віці 33 років) Джо був змушений закінчити кар'єру гравця через травму коліна. У 2002 році Ройл голосуванням уболівальників був включений до Зали слави «Норвіч Сіті».
Виступи за збірну 3 лютого 1971 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Англії у матчі відбору на Євро-1972 проти Мальти (1:0).
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 6 матчів, забивши 2 голи.
Кар'єра тренера
«Олдем Атлетик» Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1982 року, очоливши тренерський штаб «Олдем Атлетика» і пропрацювавши в цьому клубі дванадцять років. У 1991 році команда під його керівництвом виграла турнір другого дивізіону, заслуживши право грати у Першому дивізіоні (через рік перетвореному в Прем'єр-лігу). Також «Олдем» на чолі з Ройлем двічі виходив у півфінал Кубка Англії (в 1990 і 1994 роках), програвши обидва рази «Манчестер Юнайтед» в переграванні, а також дійшли до фіналу Кубка Ліги 1990 року, поступившись «Ноттінгем Форест».
Коли тренер збірної Англії Боббі Робсон ще в травні оголосив, що піде у відставку після чемпіонату світу 1990 року, кандидатура Ройла всерйоз розглядалася на заміну Робсону, незважаючи на те, що Джо керував клубом лише другого за рангом дивізіону англійського футболу. Але в підсумку, новим менеджером збірної Англії був призначений Грем Тейлор.
У «Олдемі» у 1980-х і початку 1990-х років виступали кілька зірок англійського футболу тієї епохи. Серед них був нападник Грем Шарп — один з найуспішніших голеадорів 1980-х, півзахисник (який був проданий «Евертону» за 1 мільйон фунтів стерлінгів в 1990 році, лівий захисник Ерл Барретт (який на початку 1992 року був проданий «Астон Віллі» за 1,7 млн фунтів стерлінгів, ставши на той момент одним з найбільш дорогих захисників в Англії) і правий захисник Деніс Ірвін, який надалі провів 12 років у «Манчестер Юнайтед».
У сезоні 1991/92, в першому за майже 70-річну історію клубу у вищому дивізіоні, «Олдем» посів 17-е місце, заслуживши право грати в щойно заснованій Прем'єр-лізі. Там у наступному сезоні команда змогла зберегти місце в еліті тільки завдяки кращій різниці м'ячів після того як в останньому турі здобула домашню перемогу над «Саутгемптоном» з рахунком 4:3. Однак наприкінці сезону 1993/94 клуб очікувала ще одна битва за виживання, і цього разу «Олдем» не зміг її виграти. Після поразки від «Манчестер Юнайтед» у півфіналі Кубка Англії, команда не змогла здобути перемогу в семи останніх турах чемпіонату і вилетіла з Прем'єр-Ліги.
«Евертон» У листопаді 1994 року Ройл замінив Майка Вокера на посаді головного тренера «Евертона» і в свій перший сезон завоював Кубок та Суперкубок Англії, втім в чемпіонаті посів лише 15-те місце.
Того ж літа 1995 року Ройл підписав найкращого бомбардира «Манчестер Юнайтед» Андрія Канчельскіса за клубний рекорд у 5 мільйонів фунтів стерлінгів, а «Евертон» посів шосте місце в Прем'єр-лізі та дійшов до другого раунду Кубку європейських кубків у своїй першій європейській кампанії за 11 років. Після цього 1996 року Джо Ройл підписав вінгера Гері Спіда з «Лідс Юнайтед» за 3,5 мільйона фунтів, а також заплатив новий клубний рекорд, 5,75 мільйона фунтів, за нападника «Міддлсбро» Ніка Бармбі, але їх форма в сезоні 1996/97 була менш переконлива, і після того як керівництво клубу не дозволило Ройлу підписати норвежців Туре Андре Фло і , він пішов у відставку.. «Евертон» був лише на чотири очки вище зони вильоту, коли Ройл подав у відставку. У 2004 році Ройл був названий «Гігантом Евертона» за свої успіхи як гравець і тренер.
«Манчестер Сіті» У лютому 1998 року Ройл очолив «Манчестер Сіті». У той момент клуб був глибоко в зоні вильоту, і хоча Джо не міг врятувати клуб від вильоту, в наступному сезоні «городяни» вийшли в плей-оф, а через рік повернулися в прем'єр-лігу. «Манчестер Сіті» провів лише один сезон у верхньому дивізіоні, що призвело до того, що Ройла звільнили після вильоту в травні 2001 року.
«Іпсвіч Таун» У листопаді 2002 року Ройл очолив «Іпсвіч Таун», який у попередньому сезоні вилетів з Прем'єр-ліги. У січні 2003 року клуб опинився на межі банкрутства, що призвело до відходу кількох провідних гравців, заборону трансферів і обмеження зарплатних фондів . Ройл двічі виводив команду в плей-оф в 2004 і 2005 роках, але програв в обох випадках «Вест Гем Юнайтед». Кілька гравців були згодом продані клубам Прем'єр-ліги, після чого «Іпсвіч» фінішував 15-м в сезоні 2005/06, зайнявши найгірше місце в своїй історії з 1966 року, а Джо покинув клуб за «взаємною згодою» 11 травня 2006 року.
Подальша кар'єра У грудні 2006 року Ройл був призначений патроном некомерційної організації Trust Oldham, офіційної асоціації вболівальників «Олдем Атлетик». У листопаді 2007 року кандидатура Ройла на пост головного тренера розглядалася клубами «Лестер Сіті» і «Віган Атлетік», але в обох випадках він сам відмовлявся.
15 березня 2009 року Ройл, після відставки Джона Шерідана, тимчасово очолив «Олдем Атлетик». У квітні йому запропонували роботу на постійній основі, але 28 квітня Джо відмовився, оголосивши, що покине клуб після фінальної гри сезону.
2 червня 2014 року оголошено, що Ройл приєднається до «Норвіч Сіті» як консультант нового тренера .
14 липня 2014 року оголосили, що Ройл поряд з Девідом Ансвортом допомагатиме «Евертону» в розвитку молоді. А 12 травня 2016 року, після відходу Роберто Мартінеса Ройл допомагав Ансворту у фінальній грі «Евертона» в проти «Норвіч Сіті».
У жовтні 2018 року Ройл став директором клубу «Віган Атлетік».
Статистика
Ігрова
КлубСезонЛігаКубок АнгліїКубок лігиЄврокубкиСуперкубокВсьогоДивізіонМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГоли«Евертон»1965/66Перший дивізіон2000000000201966/67Перший дивізіон4300000000431967/68Перший дивізіон34166321000046201968/69Перший дивізіон42225443000051291969/70Перший дивізіон42231040000047231970/71Перший дивізіон40175200641052231971/72Перший дивізіон289301000003291972/73Перший дивізіон147001000001571973/74Перший дивізіон182301000002221974/75Перший дивізіон8300200000103Всього2321022391446410276119«Манчестер Сіті»1974/75Перший дивізіон161000000001611975/76Перший дивізіон37122096000048181976/77Перший дивізіон397421020004691977/78Перший дивізіон7300202000113Всього992362126400012131«Бристоль Сіті»1977/78Перший дивізіон268200000002881978/79Перший дивізіон407201000004371979/80Перший дивізіон35300620000415Всього101184072000011220«Норвіч Сіті»1980/81Перший дивізіон4092031000045101981/82Другий дивізіон200000000020Всього429203100004710Загалом за кар'єру4741523511361310410556180
Тренерська Команда З По Статистика Ігор Перемог Нічиїх Поразок % перемог«Олдем Атлетик»14 липня 198210 листопада 1994«Евертон»10 листопада 199427 березня 1997«Манчестер Сіті»18 лютого 199821 травня 2001«Іпсвіч Таун»28 листопада 200211 травня 2006«Олдем Атлетик»15 березня 20098 травня 2009«Евертон»12 травня 201615 травня 2016Загалом за кар'єру
Титули і досягнення
Як гравця Чемпіон Англії (1): «Евертон»: 1969/70 Володар Суперкубка Англії (1): «Евертон»: 1970 Володар Кубка Футбольної ліги (1): «Манчестер Сіті»: 1975/76
Як тренера Володар Кубка Англії (1): «Евертон»: 1994/95 Володар Суперкубка Англії (1): «Евертон»: 1995
Індивідуальні Тренер місяця англійської Прем'єр-ліги: лютий 1994 Тренер місяця англійського Чемпіоншипу: листопад 2004
Примітки
Посилання