Конституція від 3 травня 1791 року — картина Яна Матейка була створена у період січень-жовтень 1891 року. Однак у травні робота над нею була настільки просунутою, що можна було показати полотно на ювілейній виставці в Суконних рядах в м. Кракові з нагоди 100-річчя прийняття конституції.
Розмір картини 247 × 446 см. Він є у колекції Королівського замку у Варшаві.
Історичні постаті й тематика картини
На полотні зображена процесія послів від Королівського замку до храму «святого Івана Хрестителя», щоби знову присягти на тексті конституції, прийнятої 3 травня 1791 р. Чотирирічним сеймом (1788—1792 рр.). Процесія йде вулицею Свентоянською серед натхненого натовпу мешканців м. Варшави. Прохід охороняють солдати, які подають зброю. На задньому плані, в кінці Свентоянської вулиці до Замкової площі, є фрагмент фасаду Королівського замку з Вежею Сигізмунда (Годинниковою вежею).
Центральною фігурою картини є маршалок Великого сейму , у лівій руці він тримає , а правою рукою піднімає тріумфальним жестом текст конституції від 3 травня. Маршалка несуть післанці: з Кракова та . Вибір був не випадковим, бо обидва чоловіки представляють дві найважливіші землі Корони: Малу Польщу та Велику Польщу. Під правою рукою маршалка видно фігуру з рисами обличчя, що нагадують Тадеуша Костюшка з бинтом на голові, що може припустити пізніші травми голови в (1794).
Вгору сходами до храму «святого Івана Хрестителя» заходить Король Станіслав Август Понятовський, він на картині носить коронаційну мантію на плечах, хоча на той час історичний Станіслав Понятовський її не носив. Лавровим вінком під навісом Матейко намалював курляндську герцогиню , відразу за нею Ельжбету Грабовську — матір його дітей. Кланяючись біля дверей храму, президент м. Варшави вітає короля з дочкою Маріанною (спиною до глядача в жовтій сукні). Хоча тоді історичний Декерт був уже мертвий, але Матейко намалював його в цій сцені навмисно, щоби показати роль буржуазії та прийняття Великим сеймом в квітні 1791 року.
У центрі картини є сцена, яка насправді відбулася в Королівському замку, посланник із Калішської землі , який виступає проти конституції та реформ, намагається вбити свого сина ножем, але хлопчик відірвався від батька та руку з ножем зловив , посол від Лівонії, один з найактивніших активістів прореформаторської партії в Сеймі. Колода карт випала з кишені Сухожевського — натяк на спосіб підкупу російським послом Штакельбергом та Браницьким. Посол від Каліша, хоч і не був хорошим гравцем, несподівано почав вигравати великі суми, одночасно енергійно набираючи партнерів зі столу.
Друга фігура, яку посли несуть на плечах, — Казимир Нестор Сапега, маршалок Литовської конфедерації, другий маршалок Великого сейму. Після Сапеги намалювано Анджея Гієроніма Замойського, автора кодифікації права Республіки Польща, включаючи вихователя своїх дітей та захисника селянської справи Станіслава Стазіча.
На коні в мундирі легкої кавалерії був намальований солдат легкої кавалерії у Варшавському герцогстві королівський племінник князь Юзеф Понятовський. У 1791 р. князь був командувачем столичного гарнізону. У центрі Матейко розмістив ще дві фігури, важливі для створення конституції: у вбранні священик Хуго Колонтай та за ним великий маршалок Литви Ігнацій Потоцький.
Список історичних постатей
Джерела Włodzimierz Chybowski, «Konstytucja 3 Maja» // Polaków dzieje malowane, Warszawa, 2007.
Посилання
Marek Rezler, Z Matejką przez polskie dzieje: Konstytucja 3 maja Krawczyk Jarosław, MAJ À LA MATEJKO Jan Matejko, Konstytucja 3 maja — opis, interpretacja i analiza obrazu