Вальтер Вефер (; 11 листопада 1887 — 3 червня 1936) — німецький офіцер, один із творців люфтваффе, генерал-лейтенант.

Біографія 15 березня 1905 року вступив у 10-й гренадерський полк. З 1 жовтня 1912 року — ад'ютант батальйону. Учасник Першої світової війни на Західному фронті, з 20 грудня 1914 року — ад'ютант 21-ї піхотної бригади. З червня 1916 року — на штабних посадах, зарекомендував себе талановитим тактиком і організатором. З жовтня 1917 року — ад'ютант генерала Еріха Людендорфа.

Після демобілізації німецької армії прийнятий на службу в 100-тисячний рейхсвер; мав повагу головнокомандувача генерала Ганса фон Зекта; служив на різних штабних посадах. З 1 жовтня 1924 року — командир роти 4-го піхотного полку, з 1 лютого 1927 року — референт Імперського військового міністерства, з 19 жовтня 1929 року — командир батальйону 12-го піхотного полку. 1 жовтня 1931 року знову переведений в Імперське військове міністерство, з 1 березня 1932 року — начальник відділу військово-навчальних закладів. Вважався одним з найталановитіших і найперспективніших офіцерів Генштабу.

При створенні люфтваффе 1 вересня 1933 року був переведений із сухопутної армії в Імперське міністерство авіації, де 1 вересня 1933 року зайняв пост начальника Командного управління — прообразу Генштабу люфтваффе (перетворений у Генштаб уже після смерті Вефера 1 серпня 1936 року). У короткі терміни Вефер розробив концепцію розвитку військової авіації. Наполіг на створенні важкої бомбардувальної авіації дальнього радіусу дії. Завдяки наполегливості Вефера у 1936 році почалися випробування машин Junkers Ju 89 і Dornier Do 19. Умів знаходити спільну мову зі співробітниками, стояв осторонь від інтриг, що панували в керівництві люфтваффе. Як переконаний нацист стверджував, що майбутні люфтваффе або будуть нацистськими, або не будуть існувати взагалі. Фактично саме Вефер був творцем люфтваффе як виду збройних сил. 3 червня 1936 року, після виступу перед курсантами Дрезденського військово-повітряного училища, Вефер мав летіти до Берліну. Разом з пілотом він злетів з аеродрому на Heinkel He 70 Blitz, але пілот не впорався з керуванням, внаслідок чого літак врізався в землю і вибухнув.

Після смерті Вефера його дітище — 4-моторний бомбардувальник дальнього радіусу дії — не був запущений у виробництво: через це уральський промисловий район СРСР опинився поза зоною дії люфтваффе.

Оцінка сучасників На похороні Вефера Герман Герінг сказав: «Він був натхненним прикладом для всіх нас — цілеспрямована, скромна, велика людина й блискучий офіцер. Немає слів, щоб описати його внесок у загальну справу. У тому, що люфтваффе існують сьогодні — заслуга його невтомної роботи.»

Звання

Фанен-юнкер (15 березня 1905) Фанен-юнкер-унтерофіцер (18 серпня 1905) Фенріх (18 листопада 1905) Лейтенант (18 серпня 1906) Оберлейтенант (19 лютого 1914) Гауптман (18 червня 1915) Майор (1 лютого 1926) Оберстлейтенант (1 квітня 1930) Оберст (1 лютого 1933) Генерал-майор (1 жовтня 1934) Генерал-лейтенант (1 квітня 1936)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го і 1-го класу Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Галліполійська зірка (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами (11 листопада 1935)

Ушанування пам'яті

Ім'я Вефера носять вулиці в численних німецьких містах, а також казарми в Ганновері і Райні. Раніше його ім'я носили казарми в Потсдамі і Мюнхені, а також вежа в Гайльбронні (тепер — Терезіанська вежа).

Див. також

Арнольд Вефер — батько. Георг Карл Вефер — дядько. Вальтер Вефер — син.

Література

Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN 5699137688 Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin, S. 119 Jörg Nimmergut: Deutsche Orden und Ehrenzeichen bis 1945. Band 4. Württemberg II – Deutsches Reich. Zentralstelle für wissenschaftliche Ordenskunde, München 2001, ISBN 3-00-001396-2, S. 2441

Примітки