Марія Австрійська (, 15 травня 1531 — 11 грудня 1581) — ерцгерцогиня АвстрійськаJirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999), table 80. Hereinafter cited as Lines of Succession. та принцеса Богемська з династії Габсбургів, донька імператора Священної Римської імперії Фердинанда I та богемської принцеси Анни Яґеллонки, дружина герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого.

Біографія

Ранні роки Народилась 15 травня 1531 року у Празі. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині короля Богемії й ерцгерцога Австрії Фердинанда I та його дружини Анни Яґеллонки. Мала старших сестер Єлизавету й Анну і братів Максиміліана та Фердинанда. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.

Шлюб батьків був щасливим, вони рідко розлучалися. Батько був високоосвіченою людиною, відрізнявся скромністю та м'якістю характеруConstantin von Wurzbach: Habsburg, Ferdinand I. (deutscher Kaiser). In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 6. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1860, стор. 181. . Був відомим колекціонером, полюбляв музику, тримав чудовий оркестр. Мати супроводжувала його в більшості поїздок. Сама вона була відома релігійністю, мудрістю та благочестям,Eva Obermayer-Marnach: Anna Jagjello. In: Neue Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, стор. 299. також розмовляла чеською, угорською та німецькою мовами, знала латину.

У Відні родина мешкала у Старій фортеціяка з XVIII століття мала назву Швейцарський двір (). , — найстарішому крилі ГофбургаШвейцарський двір. Ренесансна резиденція . Полюбляли зупинятися у замку Лінца на березі Дунаю,Замковий музей. Історія Замки Австрії. Лінцький замок де зіграли весілля Фердинанда та Анни. Часто відвідували Гофбурґ в Інсбруку в Тіролі. Певний час цей замок був навіть резиденцією родини.Історія замку Гофбург у Інсбруку

Сімейство доволі часто бувало у Празі, й правляче подружжя намагалося перетворити Празький град у представницьку королівську резиденцію. Мешкаючи час від часу у Старому королівському палаці, Фердинанд заклав неподалік ренесансний Королівський сад у 1534 році, а в 1538 році почав будівництво Літнього палацу для своєї дружини.Літній палац королеви Анни Пражский Град – Бельведер королевы Анны Утім руйнівна пожежа червня 1541 року знищила більшість будівель лівого берегу Праги.

Вихователем дітей до 1539 року був німецький поет-гуманіст Каспар Урсінус Веліус.Gustav Bauch: Ursinus, Kaspar Velius. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 39, Duncker & Humblot, Leipzig 1895, стор. 367–369.

У 1543 році імператор Карл V Габсбург, дядько Марії, обіцяв її руку герцогу Юліх-Клеве-Берґу. Шлюб був покликаний покласти край Гелдернській війні та закріпити Венлоський договір 1543 року, згідно з яким Гелдернське герцогство відходило австрійському дому, а Вільгельм навертався в католицтво та був зобов'язаний боротися проти Реформації. У свою чергу, Карл дарував Вільгельму привілей визнати законними спадкоємицями його дочок від шлюбу з Марією в разі відсутності спадкоємців чоловічої статі в будинку Габсбургів.

Аби повінчатися з дівчиною, герцог розлучився зі своєю першою дружиною Жанною Наваррською. Хоча фактично даний союз, що не був консумованим, Ватикан просто анулював у 1545 році.Профіль на Genealogics.org

Шлюбне життя

У 15-річному віці Марія стала дружиною 30-річного герцога Юліх-Клеве-Берґу Вільгельма Багатого. Вінчання відбулося 18 липня 1546 у Регенсбурзі. За два тижні перед цим її сестра Анна взяла там же шлюб із баварським принцом Альбрехтом. Весілля святкувалося дуже пишно. Імператор Карл V також був присутнім.

За півроку після весілля померла мати Марії, королева Анна, й почалося чеське повстання у Празі.

Укладений з розрахунку союз виявився щасливим.Johann Friedrich Knapp: Regenten- und volks-geschichte der länder Cleve, Mark, Jülich, Berg, und Ravensberg, Band 3, C. J. Becker, 1836, стор. 156. У подружжя народилося семеро дітей:

Столицею об'єднаного герцогства Юліх-Клеве-Берґ був Дюссельдорф. Місто за часів правління Вільгельма стало регіональним центром гуманітарних наук і ліберального католицизму.Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993. Утім будівництво представницького замку почали лише у 1549 році. На додачу до Дюссельдорфської резиденції у 1558—1565 роках був розширений Хамбахський мисливський замок.Jean Charles François Baron de Ladoucette: Reise im Jahre 1813 und 1814 durch das Land zwischen Maas und Rhein. Hrsg.: Birgit Gerlach. 1. Auflage. Antiquariat Am St. Vith, Mönchengladbach 2009, ISBN 978-3-00-028810-4, стор. 156. Двір рідко навідував як замок Шваненбурґ у Клеве,Історія замку Шваненбург в Клеве так і резиденцію в Юліху через збройний конфлікт у сусідніх Нідерландах.

Марія відрізнялася меланхолійністю, згодом герцогиню почали вважати психічно хворою. Її батько у 1556 році став імператором Священної Римської імперії.

Вільгельм після 1566 року переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Його стан надалі залишався складним: дні, у які він, слабкий і приголомшений, нерухомо сидів на своєму стільці, порушуючи мовчання тихими словами «Боже мій», змінювалися тими, коли він міг вставати, стояти, ходити, їздити, їсти та пити, майже як здорова людина.Woldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113.

Марія померла 11 грудня 1581 року у Хамбахському замку. Була похована в церкві Успіння Діви Марії в Клеве.

Її старший син Карл Фрідріх пішов з життя молодим, захворівши на віспу під час паломництва до Рима в 1575 році. Менший син Йоганн Вільгельм, який успадкував у 1592 році герцогство, виявляв ознаки психічної хвороби та помер бездітним.Хоча деякі джерела вважають його сином Германа оп ден Граффа (1585—1642) від ймовірного морганатичного шлюбу з Анною оп ден Графф. Землі Юліх-Клеве-Берґу після його смерті були поділені між Бранденбурґом і Пфальц-Нойбурґом.Manfred Wolf: Johann Wilhelm. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 491 .

Родина Чоловік — Вільгельм Багатий, герцог Юліх-Клеве-Бергу

Діти: Марія Елеонора (1550—1608) — дружина герцога Пруссії Альбрехта Фрідріха, мала семеро дітей; Анна (1552—1632) — дружина герцога Пфальц-Нойбурґу Філіпа Людвіга, мала восьмеро дітей; Магдалена (1553—1633) — дружина герцога та пфальцграфа Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого, мала восьмеро дітей; Карл Фрідріх (1555—1575) — одруженим не був, дітей не мав; Єлизавета (1556—1561) — прожила 4 роки;Профіль на Genealogics.org Сибілла (1557—1627) — дружина маркграфа Бурґау Карла, дітей не мала; Йоганн Вільгельм (1562—1609) — герцог Юліх-Клеве-Берґу у 1592—1609 роках, був двічі одруженим, дітей не мав.

Генеалогія

Примітки

Література Constantin von Wurzbach: Maria, Erzherzogin von Oesterreich, Herzogin zu Berg, Jülich und Cleve. Nr. 198. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 7. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1861, стор. 19 Gustav Prümm: Ein Gewinn fürs ganze Leben, Books on Demand, 2009, стор. 16. Zentralstelle für Deutsche Personen- und Familiengeschichte: Genealogisches Jahrbuch, Band 36–38, Degener, 1996.

Посилання Династія Габсбургів Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Марії Австрійської Генеалогія Вільгельма Юліх-Клеве-Берзького