Велогонка Миру (англ. Peace Race, нім. Friedensfahrt, чеськ. Závod míru, слов. Preteky mieru, польск. Wyścig Pokoju, фр. Course de la Paix) — міжнародна багатоденна велосипедна гонка східноєвропейських країн радянського блоку. Її почали проводити у 1948 році газети Trybuna Ludu («Трибуна Люду»), Neues Deutschland («Нойєс Дойчланд») і Rudé právo («Руде право»). У 1985—1986 р.р. була організована також на території СРСР газетою «Правда». Традиційно проводилась у травні по кільцевому маршруту Варшава — Берлін — Прага.
Історія У 1948 році тривало дві гонки в один і той же час: одна з Праги до Варшави, інша — з Варшави до Праги. У Празі першим фінішував Аугустин Просеник, у Варшаві — Олександр Зорич, обидва — з Югославії.
Оскільки велосипедистам із соціалістичних країн не дозволялося ставати професіоналами, це була аматорська гонка. У ній брали участь кращі велосипедисти із соціалістичних країн і гостьові команди з інших країн. Гонщики соціалістичного блоку, як правило, здобували першість, але були й винятки: у 1952 році переможцями стали Йен Стіл і британська команда British League of Racing Cyclists -— перший випадок, коли дві золоті медалі за різними номінаціями поїхали в одну країну.
Одним із переможців Велогонки Миру був Сергій Сухорученков, який згодом виграв золоту медаль в шосейній груповій гонці на Олімпійських іграх в 1980 році.
Найбільших успіхів на Велогонці Миру досягли Штеффен Веземанн з Німеччини, який виграв 5 разів, а також Ришард Шурковський з Польщі та Уве Амплер з Німеччини, які виграли гонку по 4 рази. Густав-Адольф Шур, який виграв гонку два рази, був визнаний найпопулярнішим спортсменом Німеччини у 1989 році.
У 1987 році довжина гонки в кілометрах збіглася з роком проведення. У роки холодної війни гонку називали «Тур де Франс Східного блоку».
З 1989 року, після розпаду єдиного «соціалістичного табору», чеська сторона взяла на себе організацію велогонки. До 1996 року велосипедисти змагалися лише в межах Чехії, а потім гонка повернулася на дороги Німеччини та Польщі.
Після закінчення холодної війни гонка швидко втратила значення. У 2005 році перегони були вперше пропущені, потім генеральним спонсором гонки стала компанія «Шкода», а директором — швейцарець Герберт Ноттера, президент Союзу велоспорту Швейцарії. У 2006 році була проведена 58 — остання — Велогонка Миру. Її маршрут пролягав через столиці країн: гонка стартувала 13 травня в Лінці (Австрія), перетнула Чехію і закінчилась 20 травня 2006 року в Німеччині. Надалі Велогонка Миру не проводилася через відмову її головного спонсора — автомобільного концерну «Шкода».
Список велогонок У перегонах дуже важливе значення мав командний залік. На відміну від інших велогонок під егідою UCI, загальний командний час (за винятком декількох років в кінці 1960-х) був не сумою результатів трьох кращих гонщиків за підсумками загального підрахунку, а сумою результатів трьох кращих гонщиків (з кожної команди) на кожному етапі, незалежно від їх індивідуальної загальної класифікації. І це робило командний залік незалежним від індивідуальної гонки за жовту майку лідера. №РікТрасаВідстаньЕтапиПереможецьКоманда-переможець11948Варшава — Прага1104 км7Аугустин ПросеникПольща-1 (1/9)11948Прага — Варшава842 км5Олександр ЗоричПольща-1 (2/9)21949Прага — Варшава1259 км8Ян ВеселиФранція-231950Варшава — Прага1539 км9Віллі ЕмборгЧехословаччина (1/5)41951Прага — Варшава1544 км9Кай Аллан ОльсенЧехословаччина (2/5)51952Варшава — Берлін — Прага2135 км12Єн СтілВелика Британія61953Братислава — Берлін — Варшава2231 км12Крістіан ПедерсенНДР (1/10)71954Варшава — Берлін — Прага2051 км13Елуф ДальгаардЧехословаччина (3/5)81955Прага — Берлін — Варшава2214 км13Ґустав-Адольф ШурЧехословаччина (4/5)91956Варшава — Берлін — Прага2212 км12Станіслав КрулякСССР (1/20)101957Прага — Берлін — Варшава2220 км12Ненчо ХристовНДР (2/10)111958Варшава — Берлін — Прага2210 км12Піт ДаменСССР (1/20)121959Берлін — Прага — Варшава2057 км13Густав Адольф ШурСССР (3/20)131960Прага — Варшава — Берлін2290 км13Еріх ХагенНДР (3/10)141961Варшава — Берлін — Прага2435 км13Юрій МеліховСССР (4/20)151962Берлін — Прага — Варшава2407 км14Гайнан СайдхужинСССР (5/20)161963Прага — Варшава — Берлін2568 км15Клаус АмплерНДР (4/10)171964Варшава — Берлін — Прага2246 км14Ян СмоликНДР (5/10)181965Берлін — Прага — Варшава2318 км15Геннадій ЛєбєдєвСССР (6/20)191966Прага — Варшава — Берлін2340 км15Бернард ГайотСССР (7/20)201967Варшава — Берлін — Прага2307 км16Марсель МаесПольща (3/9)211968Берлін — Прага — Варшава2352 км14Аксель ПешельПольща (4/9)221969Варшава — Берлін2036 км15Жан-П'єр ДангійомНДР (6/10)231970Прага — Варшава — Берлін1976 км15Ришард ШурковськийПольща (5/9)241971Варшава — Берлін — Прага1895 км14Ришард ШурковськийСССР (8/20)251972Берлін — Прага — Варшава2025 км14Властімил МоравекСССР (9/20)261973Прага — Варшава — Берлін2076 кмP, 16, EРишард ШурковськийПольща (6/9)271974Варшава — Берлін — Прага1806 км14Станіслав ШоздаПольща (7/9)281975Берлін — Прага — Варшава1915 кмP, 13Ришард ШурковськийСССР (10/20)291976Прага — Варшава — Берлін1974 кмP, 14Ханс-Йоахим ХартникСССР (11/20)301977Варшава — Берлін — Прага1648 км13Ааво ПіккуусСССР (12/20)311978Берлін — Прага — Варшава1796 кмP, 12Олександр АверинСССР (13/20)321979Прага — Варшава — Берлін1942 кмP, 14Сергій СухорученковСССР (14/20)331980Варшава — Берлін — Прага2095 кмP, 14Юрій БаріновСССР (15/20)341981Берлін — Прага — Варшава1887 кмP, 14Шахід ЗагретдинівСССР (16/20)351982Прага — Варшава — Берлін1941 кмP, 12Олаф ЛюдвігНДР (7/10)361983Варшава — Берлін — Прага1899 кмP, 12Фальк БоденНДР (8/10)371984Берлін — Прага — Варшава1689 кмP, 11Сергій СухорученковСССР (17/20)381985Прага — Москва — Варшава — Берлін1712 кмP, 12Лех П'ясецькийСССР (18/20)391986Київ — Варшава — Берлін — Прага2138 кмP, 15Олаф ЛюдвігСССР (19/20)401987Берлін — Прага — Варшава1987 кмP, 14Уве АмплерНДР (9/10)411988Братислава — Катовіце — Берлін2008 кмP, 13Уве АмплерСССР (20/20)421989Варшава — Берлін — Прага1927 км12Уве АмплерНДР (10/10)431990Берлін — Слушовіце — Б'єльсько-Б'яла1595 кмP, 11Ян СворадаЧехословаччина (10/10)441991Прага — Варшава1261 кмP, 9Віктор РжаксинськийПольща (8/9)451992Берлін — Карпач — Млада Болеслав1348 кмP, 9Штеффен ВеземаннНімеччина461993Табор — Нови Бор1342 кмP, 9Ярослав БілекЧехословаччина (1/2)471994Табор — Трутнов1354 кмP, 9Єнс ВойтЧехословаччина (2/2)481995Ческе-Будєйовіце — Обервізенталь — Брно1379 кмP, 10Павло ПадрносПольща (9/9)491996Брно — Живець — Лейпциг1703 кмP, 10Штеффен ВеземаннTeam Telekom (1/3)501997Потсдам — Живець — Брно1629 кмP, 10Штеффен ВеземаннTeam Telekom (2/3)511998Познань — Карлові Вари — Ерфурт1591 км10Уве АмплерMróz (1/3)521999Зноймо — Польковіце — Магдебург1613 км10Штеффен ВеземаннMróz (2/3)532000Ганновер — Кудова-Здруй — Прага1608 км10Петро ВадецькиTeam Nürnberger542001Лодзь — Плзень — Потсдам1611 км10Якоб ПіілTeam Telekom (3/3)552002Ческе-Будєйовіце — Хемніц — Варшава1470 км10Анджей СосенкаMróz (3/3)562003Оломоуц — Валбжих — Ерфурт1552 км9Штеффен ВеземаннCCC Sprandi Polkowice572004Брюссель — Вроцлав — Прага1580 км9Мікеле СкарпоніT-Mobile Team2005не проводилась582006Лінц — Карлові Вари — Ганновер1297 км8Джампаоло КеулаUnibet.com
Рекорди гонки (не менше 3 перемог)
За кількістю перемог:
5 перемог: Штеффен Веземанн, Німеччина
4 перемоги: Ришард Шурковський, Польща, Уве Амплер, Німеччина
Спринт:
8 перемог: Олаф Людвіг, НДР
3 перемоги: Ришард Шурковський, Польща
Гірські етапи:
3 перемоги: Сергій Сухорученков, СРСР, Уве Амплер, НДР, Ярослав Білек, Чехія
Командний залік:
20 перемог: СРСР
10 перемог: НДР
9 перемог: Польща
5 перемог: Чехословаччина
3 перемоги: Команда Mroz, Польща
Переможці по країнам в індивідуальному заліку:
12 перемог: НДР
10 перемог: СРСР
7 перемог: Польща, Німеччина
5 перемог: Данія
4 перемоги: Чехословаччина
3 перемоги: Чехія
Посилання Радянський спорт: Історія Велогонки Миру
Полтавщина-Спорт: Велогонка Миру 1991
Газета по-київськи: Велогонка мирного атома