Мері Істмен (; до шлюбу Гендерсон (); 1818, Воррентон, Вірджинія, — 24 лютого 1887, Вашингтон) — американська письменниця.
Мері Істмен вписала своє ім'я в історію літератури досить несподіваним чином. Вона була родом зі знаменитої родини, представники якої відзначені безліччю діянь в ім'я Сполучених Штатів Америки ще навіть до того, як ті стали Штатами; але так вже вийшло, що основна їх діяльність розвивалася на американському Півдні, який традиційно підтримує рабовласництво. Як не парадоксально, це не заважало жителям півдня підтримувати більш шанобливі відносини з корінними американцями (індіанцями), ніж зазвичай вдавалося вихідцям з північних штатів. Видала ряд повних життя оповідань про побут індіанців, який вона мала нагоду ґрунтовно вивчати. Найпопулярніші твори — (Нью-Йорк, 1849), (Філадельф., 1853), (Філадельф., 1854). Особливу популярність Істмен придбала завдяки своєму роману (Філадельф., 1852), написаний в дусі рабовласників і на противагу «Хатині дядька Тома» Бічер-Стоу.
Біографія
Мері Гендерсон народилася в Уоррентоні, штат Вірджинія, в 1818 році, у родині багатого плантатора. Внучка Томаса Тракстона. Коли її батько був призначений хірургом у військовій академії, Мері переїхала з родиною до Вест-Пойнт. Там вона в 1835 році стала дружиною офіцера і художника (їй було тоді 17, а йому — 27 років, це був його другий шлюб). Сет Істмен є автором роботи (1850—1857). Як згодом відзначала М.Хендерсон в своєму романі (1852), вона належить до числа нащадків і виросла в суспільстві рабовласниківMary Henderson Eastman, Aunt Phillis's Cabin, Philadelphia: Lippincott & Co., 1852, p. 202.
У 1841 році Сет Істмен був призначений командувачем в штаті Міннесота і прожив там з сім'єю декілька років. Мері скористалася ситуацією для вивчення життя і побуту індіанських племен сіу, що мешкали в районі форту, результатом чого у світ вийшла її знаменита книга «Дакота, або життя і легенди індіанців сіу, що мешкають біля форту Снеллінг» (), яку проілюстрував Сет Істмен. Серед індіанських легенд, зібраних Мері, була легенда про смерть улюбленої дочки вождя сіу, . Ця легенда не відображала тодішніх реалій: у той час слово «вайнона», що на мові сіу означає «первісток», не використовувалося власним іменем, а племена сіу не використали титули типу «принцеса». Мері Істмен направила свою книгу в Конгрес США в 1849 році, вона була поміщена в бібліотеку Конгресу і в даний час доступна на сайті проекту «Гутенберг». Після завершення місії у форті Снеллінг, сім'я Істмен переїхала у Вашингтон. Після виходу в 1852 році нашумілої книги Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», спрямованої проти рабовласництва в США, Мері Істмен написала у відповідь книгу «Хатина тітки Філліс, або життя на Півдні, як воно є» (), миттєво стала бестселлером: було продано близько 30-ти тисяч примірників; книга Істмен стала одним з найпопулярніших творів «Aunt Phillis's Cabin» , Uncle Tom's Cabin and American Culture, University of Virginia, 2007, accessed 9 December 2008. See also Alfred L. Brophy, "'over and above there broods a portentious shadow — the shadow of law,' Harriet Beecher Stowe's Critique of Slave Law in Uncle Tom's Cabin, Journal of Law and Religion 12 (1995): 457 (discussing Eastman's response to Stowe's critique of slaw law, especially as Eastman attempts to portray slavery as patriarchal)..
Публікації
(Нью-Йорк, 1849); (Філадельфія, 1853); (Філадельфія, 1854). (Філадельфія, 1852)
Примітки