Зігфрід Генріці (; 10 травня 1889 — 8 листопада 1964) — німецький воєначальник, генерал танкових військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія
2 вересня 1907 року вступив в Прусську армію. Ветеран Першої світової війни. Після війни демобілізований і 19 вересня 1919 року поступив на службу в Міністерство безпеки Пруссії. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 жовтня 1936 року — командир 29-го артилерійського полку. З 26 серпня 1939 року — командир артилерії 16-го армійського корпусу, з 1 вересня 1939 року — 30-го артилерійського командування. Учасник Польської і Французької кампаній. З 16 березня 1941 року — командир 16-ї моторизованої дивізії, з 13 листопада 1942 року — 40-го танкового корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. 1 жовтня 1943 року відправлений в резерв. З 25 березня 1944 року — командир штабу оборони Криму. 8 травня 1944 року знятий з посади. З 1 вересня 1944 року — знову командир 40-го танкового корпусу. 9 травня 1945 року потрапив в радянський полон. 9 вересня 1945 року військовим трибуналом військ МВС Сталінградської області засуджений до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (2 вересня 1907) Фанен-юнкер-єфрейтор (грудень 1907) Фанен-юнкер-унтерофіцер (22 лютого 1908) Фенріх (23 квітня 1908) Лейтенант (27 січня 1909) Оберлейтенант (24 грудня 1914) Гауптман (18 квітня 1918) Гауптман поліції (19 вересня 1919) Майор поліції (1 жовтня 1921) Оберстлейтенант поліції (1 листопада 1933) Оберст поліції (30 січня 1935) Оберст (15 жовтня 1935) Генерал-майор (1 червня 1939) Генерал-лейтенант (1 червня 1941) Генерал танкових військ (1 січня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (14 вересня 1914) 1-го класу (24 грудня 1915) Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (12 лютого 1918) Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Застібка до Залізного хреста 2-го класу (20 вересня 1939) 1-го класу (20 травня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (13 жовтня 1941) дубове листя (№ 350; 9 грудня 1943) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Німецький хрест в золоті (13 серпня 1943) Відзначений у Вермахтберіхт (1 вересня 1943)
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9