Джеймс Рікалтон (, близько 1844, поблизу м. Воддінгтон, США — 28 жовтня 1929, м. Воддінгтон, США) — американський шкільний вчитель, мандрівник, винахідник та фотограф. Рікалтон багато подорожував і сім разів обігнув земну кулю.
Життєпис В 1871 році Рікалтон залишає університет Св. Лаврентія в Кантоні не дочекавшись отримання ступеня і переїздить до Мейплвуда, штат Нью-Джерсі на 12-тижневий контракт шкільного вчителя за 200$. Його контракт неодноразово продовжувався, що було досить незвично на той час, оскільки мало хто погоджувався залишатись на такий довгий термін. Зрештою, Рікалтон став першим постійним шкільним учителем району, а згодом — директором.
Серед місцевих Рікалтон був відомий завдяки звичці проводити заняття на свіжому повітрі при гарній погоді та своїми м'ягкими манерами. На його честь названа центральна площа селища Мейплвуд, а в будівлі місцевої адміністрації знаходиться великий мурал, що зображує його уроки на свіжому повітрі.
Він розширив свій будинок на Веллі-стріт в Мейплувуді щоб вмістити всю свою величезну колекцію сувенірів. Після того як селище Мейплвуд відмовилось прийняти його колекцію подарунком, він перевіз її на двох з половиною вагонах до свого рідного міста Воддінгтона, де провів останні п'ять років свого життя.
Мандри Будучи шкільним вчителем за професією, Рікалтон захоплювався подорожами та фотографуванням. Кожного літа, йдучи у відпустку в школі, він вирушав у закордонні подорожі зі своїм візком, схожим на тачку, достатньо містким, щоб перевозити в ньому своє фотообладнання вдень і спати в ньому вночі. Візок був спроектований таким чином, що під час дощу Рікалтон міг стояти в отворі посередині і продовжувати йти, накрившись кришкою візка. Подорожуючи таким способом, він відвідав Ісландію, Амазонку та Санкт-Петербург, повернувшись з тисячами фотографій, зразками мінералів та різними сувенірами.
Його подорожі привернули увагу місцевого винахідника Томаса Едісона, який профінансував експедицію з метою пошуку на Далекому Сході бамбукової нитки, придатної для використання в лампі розжарення. Рікалтон взяв однорічну відпустку і покинув США в лютому 1888 року.
Прибувши в Цейлон 1 квітня через Суецький канал, Рікалтон відвідав кожну частину острова, протестував сотні зразків, а потім вирушив до Британської Індії, Сінгапуру, Китаю та Японії, ставши експертом в різноманітних властивостях бамбука. Він повернувся додому через рік після від'їзду з сотнями зразків для Едісона та рекомендаціями щодо двох найбільш придатних. Едісон використовував цю нитку розжарення впродовж дев'яти місяців, доки не виявив придатність вольфраму.
Фотографії
Рікалтон багато фотографував, після нього залишилось понад 100 000 світлин, в тому числі велика колекція стереозображень.
Він покинув роботу вчителя в 1891 щоб стати професійним фотографом та військовим кореспондентом. Впродовж наступних 15 років Рікалтон фотографував та записував такі події як іспансько-американська війна (1898—1899) на Філіппінах, боксерське повстання (1900) в Китаї, російсько-японська війна (1904—1905) в Маньчжурії. Коли Рікалтон намагався сфотографувати японських солдатів в окопах під час облоги Порт-Артура його взяли під варту, доки майор Ямаока зі штабу генерала Ноґі Маресуке не розпорядився, що цей американський фотограф може фотографувати все, що завгодно.
Рікалтон був одним з фотографів на церемонії проголошення Едуарда VII імператором Індії в 1903 році.
Фотографії Рікалтона отримували численні відзнаки, багато з них було використано для ілюстрації підручників. Свої світлини він продавав американському музею природознавства та музею мистецтва Метрополітен. Багато його фотографій були використані компанією Underwood & Underwood ілюстраціями для книг з географії.
В 1909 році у віці 65 років він пішки пройшов від Кейптауну до Каїру, відстань в 4500 миль, в середньому 30 миль за день. В записнику Рікалтона, що зберігся досі, описується його щоденний маршрут через Південну Африку, Родезію та Кенію.
В 1912 році Едісон відправив Рікалтона на інше завдання — випробувати кіноапарат в Африці, зафільмувавши, окрім іншого, китобійну експедицію поблизу Кейптауна. Син Рікалтона Ломонд супроводжував його в цій подорожі, але помер там від черевного тифу, це була остання поїздка Рікалтона.
Рікалтон повернувся до свого рідного міста Воддінгтон в штаті Нью-Йорк, де і помер 28 жовтня 1929 року у віці 85 років.
Вибрані роботи 1891 — The City of the Sacred Bo-tree. (Anuradhapura). New York. 1900 — India through the Stereoscope: A Journey through Hindustan. New York: Underwood & Underwood. OCLC 2954773 1901 — China Through the Stereoscope: A Journey Through the Dragon Empire at the Time of the Boxer Uprising. New York: Underwood & Underwood. 1902 — The Boxer Uprising, Cheefoo Taku, Tien-Tsin: A Part of Underwood & Underwood's Stereoscopic Tour through China. New York: Underwood & Underwood. 1905 — A photographic record of the Russo-Japanese war, James H. Hare, editor. New York, P.F. Collier & Son. 1907 — India through the Stereoscope: A Journey through Hindustan. New York: Underwood & Underwood. 1910 — India through the Stereoscope: A Journey through Hindustan. New York: Underwood & Underwood. OCLC 21566682 1990 — James Ricalton's Photographic Travelogue of Imperial India, Christopher J. Lucas, editor. New York: Mellen. ; OCLC 22345020 2008 — 美国摄影师的中国照片日记] (Meiguo she ying shi de Zhongguo zhao pian ri ji), Guangyu Xu, editor. Fuzou: 福建教育出版社 (Fujian jiao yu chu ban she''). ;
Примітки
Література Dyer, Frank Lewis and Thomas Commerford Martin. (1910) Edison, His Life and Inventions. New York: Harper Brothers. Ricalton, James. (1901). China Through the Stereoscope: A Journey Through the Dragon Empire at the Time of the Boxer Uprising. New York: Underwood & Underwood. OCLC 5871769
Посилання
Ricalton.org , вебсайт, який підтримує правнук Рікалтона, Джеймс Рікалтон Вілсон.