Судово-адміністративна реформа 1564-1566 рр. — проведена у Великому князівстві Литовському реформа, що мала на меті уніфікацію адміністративно-територіального устрою країни та наближення її форми і структури до системи Речі Посполитої.
Суть реформи
Постанови сейму у 1564-1566 рр. реорганізували місцеве самоврядування. Результати цих реформ закріплені в законах Великого князівства Литовського (Волинський статут). Територія Великого князівства Литовського (включаючи землі українців) була поділена на 15 воєводств (при цьому були створені нові та реорганізовані старі воєводства), з яких утворено 30 повітів. На чолі воєводства знаходиться воєвода, призначуваний Великим литовським князем.
В результаті реформи 1564-1566 рр. у князівстві з'явилася повітова система (повітові сеймики), подібна до наявної в Польщі. Усі дворяни-шляхтичі, що володіли землею в окремому повіті, брали участь у їх роботі. Повітові сеймики обирали кандидатів на суддів земських та підкоморських суддів і два представники (депутати) від кожного повіту до вального сейму Великого князівства Литовського. У повітах були введені земські, гродські, підкоморські суди.
Скасовано привілей магнатів, за яким вони подавали позови лише до великокняжого суду.
Див. також Волинський статут Судоустрій України Судова система України Історія судоустрою України Судова реформа в Російській імперії (1864) Судово-адміністративна реформа 1889 Судовий устрій Галичини та Буковини у складі Австрії Судова реформа в УСРР 1922 р.
Джерела Юридична енциклопедія: В 6 т./Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 1998 - 736 с. (сторінка 716) Крикун М. Г. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях. "Проблеми слов'янознавства", 1990, в. 42. Крикун М. Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст. Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993.