Періодизація української літератури — це поділ на періоди історії української літератури. За різними авторами (Д. Чижевський, І. Франко) періодизація подається по-різному. Загальноприйнятим є поділ історії української літератури на три періоди: давня (до кінця XVIII ст.), нова (XIX—початок XX ст.) та новітня (1917—дотепер).

Періодизація за різними авторами Різні українські автори та дослідники подавали періодизацію української літератури по-різному. Спосіб подання періодизації залежав від їхніх підходів та методології до вивчення історії української літератури.

Періодизація за С. Єфремовим Поділ на періоди історії розвитку української літератури за Сергієм Єфремовим подано у його праці «Історія українського письменства», опублікованій уперше в 1911 році. Сергій Єфремов наводить соціологічну періодизацію, яка ґрунтується на періодах історії України:

І. Доба національно-державної самостійності до з'єднання з Литвою й Польщею (кін. XIV ст.); ІІ. Доба національно-державної залежності, але з повсякчасними спробами вернути втрачену волю (кін. XIV — кін. XVIII ст.); ІІІ. Доба національного відродження (кін. XVIII — XX ст.).

Подібна концепція згодом використовувалася у радянському літературознавстві.

Періодизація за Д. Чижевським Підхід до поділу історії української літератури на періоди авторства Дмитра Чижевського є естетичним. Цю концепцію описано у праці «Історія української літератури»; згідно з нею, історія української літератури поділяється на дев'ять періодів:

І. Доба монументального стилю — XI ст. II. Доба орнаментального стилю — XII-XIII ст. III. Переходова доба — XIV-XV ст. (від цього часу залишилося надто мало пам'яток, які, до того, є великою мірою компілятивними творами або творами, що стоять на окраї літератури). IV. Ренесанс та Реформація — кінець XVI ст. V. Бароко — XVII-XVIII ст. VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст. VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст. VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. Представники цієї течії працювали безперервно аж до революції. IX. Символізм — початок XX ст.

Періодизація за І. Франком Іван Франко вивів свою концепцію періодизації історії української літератури на засадах культурно-історичної школи (повнота та різносторонність, твори як документи духовного життя певної епохи). Ним було введено узагальнену концепцію періодизації української літератури. Іван Франко виділив три епохи:Франко І. План викладів історії літератури руської. Спеціальні курси. Мотиви / Зібр. тв. У 50-ти Т. Т.41. С. 34-48

I. Староруська (XI—XV ст.); II. Середньоруська (XVI—XVIII ст.); III. Новочасна (XIX ст.).

Періодизація за М. Возняком Періодизація історії української літератури за Михайлом Возняком схожа на підхід Івана Франка. Михайло Возняк виділив такі періоди:Возняк М. С. Історія української літератури. Том I. Львів, 1992. С. 56-58.

Давній; Середній; Новий.

Сучасна періодизація історії української літератури Згідно з «Літературознавчою енциклопедією» (2007), сучасний підхід до періодизації історії української літератури є апробований Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Цей підхід поділяє історію української літератури на такі три періоди

Давня українська література (IX — кінець XVIII століття); Нова українська література (кінець XVIII — XIX століття); Новітня українська література (XX — початок XXI століття).

До давньої української літератури належать твори, написані у період від виникнення Київської Русі до кінця XVIII століття. Це руські літописи, полемічна література, козацькі літописи та інші твори, зокрема Григорія Сковороди.

Нова українська література починається наприкінці XVIII століття з опублікуванням «Енеїди» І. Котляревського. До цього періоду належать твори всіх українських письменників та поетів до XX століття: твори Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Панаса Мирного, Марка Вовчка та інших.

До Новітньої української літератури належать твори українських письменників XX — початку XXI століття: твори Володимира Сосюри, Василя Стуса, Михайля Семенка та інших, зокрема сучасних авторів: Ліни Костенко, Володимира Даниленка, Анатолія Дністрового, Сергія Жадана, Ірени Карпи, Любка Дереша, Андрія Любки тощо.

Див. також

Українська література Історія української літератури Давня українська література Нова українська література Новітня українська література Література української діаспори ТЕІ (ініціатива кодування тексту)

Примітки