Жак Бувресс (20 серпня 1940, Епенуа — 9 травня 2021) — французький філософ, відомий зокрема, своїми працями про філософську концепцію Вітгенштейна та його роль в аналітичному та континентальному філософському дискурсі. У своїх працях Бувресс нерідко критикує тези таких французьких філософів, як Мішель Фуко, Жан-Франсуа Ліотар та Жак Дерріда, а також концепцію Річарда Рорті.So in Reading Rorty: Pragmatism and its Consequences, in: Brandom, Robert (Hg.): Rorty and his Critics, Oxford/Malden 2002, 129—145.
Біографія Бувресс народився в Епенуа в департаменті Ду (Франція) в родині фермерів, закінчив середню освіту в семінарії Безансона, а потім два роки готувався до бакалаврату з філософії та схоластичного богослов'я у Фаверне (департамент Верхня Сона). Він відвідував підготовчі курси літературознавства в ліцеї Лаканаль в Со, а 1961 року поступив до Еколь нормаль в Парижі., де згодом захистив дисертацію на тему «Міф внутрішнього. Досвід, значення та приватна мова у Вітґенштайна» («Le mythe de l'intériorité. Expérience, signification et langage privé chez Wittgenstein»). Ще в 1960-ті роки Бувресс почав вивчати тексти філософів аналітичної школи, що було принаймні настільки ж незвично в його середовищі, як і його увага до творчості Роберта Музіля. Через свої аналітичні інтереси Бувресс відвідував лекції Жуля Вуїймена та Жиля Гастона Гранже, які на той час були майже єдиними, хто займався подібними темами. З обома філософами у Бувресса зав'язалася міцна дружба.
З 1966 до 1969 року Бувресс читав курси логіки в Сорбонні, з 1969 до 1971 року він був викладачем на філософському факультеті в Паризькому університеті I, потім до 1975 року працював в CNRS, до 1979 знову викладав у Паризькому університеті I, потім став професором Женевського університету, де працював до 1983 р., після чого в черговий раз повернувся до Парижа й до 1995 року обіймав посаду професора Паризького університету I. З 1995 року він обіймає кафедру філософії мови та гносеології в Колеж де Франс. З 1994 року Бувресс є повноправним членом Європейської академії.
Пріоритети досліджень Бувресс інтенсивно займався філософською концепцією Людвіга Вітгенштейна, творчістю Роберта Музіля та Карла Крауса. Тематично він займався, зокрема, філософією науки, філософією релігії, гносеологією, філософією математики, філософією мови та аналітичною філософією. Написав кілька критичних текстів про нову філософію.
Праці
La Parole malheureuse : De l'alchimie linguistique à la grammaire philosophique, Éditions de Minuit, 1971 Wittgenstein : la rime et la raison. Science, éthique et esthétique, Éditions de Minuit, 1973 Le Mythe de l'intériorité : Expérience, signification et langage privé chez Wittgenstein, Éditions de Minuit, 1976 Le Philosophe chez les autophages, Éditions de Minuit, 1984 Rationalité et cynisme, Éditions de Minuit, 1984 La Force de la règle : Wittgenstein et l'invention de la nécessité, Éditions de Minuit, 1987 Le Pays des possibles : Wittgenstein, les mathématiques et le monde réel, Éditions de Minuit, 1988 Philosophie, mythologie et pseudo-science. Wittgenstein lecteur de Freud, Éditions de l'Éclat, 196 p., 1991 Herméneutique et linguistique, suivi de Wittgenstein et la philosophie du langage, Éditions de l'Éclat, 1991 L'Homme probable. Robert Musil, le hasard, la moyenne et l'escargot de l'Histoire, Éditions de l'Éclat, 1993 Wittgenstein, in Michel Meyer, La philosophie anglo-saxonne, PUF, 1994 Langage, perception et réalité, Volume 1 : La Perception et le jugement, Éditions Jacqueline Chambon, 1995 La Demande philosophique. Que veut la philosophie et que peut-on vouloir d'elle ?, Éditions de l'Éclat, 1996 Dire et ne rien dire. L'illogisme, l'impossibilité et le non-sens, Éditions Jacqueline Chambon, 1997 Le Philosophe et le réel, entretiens avec Jean-Jacques Rosat, Hachette, 1998 Prodiges et vertiges de l'analogie. De l'abus des belles-lettres dans la pensée, Les Éditions Raisons d'agir|Raisons d'Agir, 1999 Essais I. Wittgenstein, la modernité, le progrès et le déclin, Agone, 2000 Essais II. L’Époque, la mode, la morale, la satire, Agone, 2001. Schmock ou le Triomphe du journalisme, La grande bataille de Karl Kraus, Seuil, 2001 La Voix de l'âme et les chemins de l'esprit - Dix études sur Robert Musil, Seuil, coll. « Liber », 2001 Essais III. Wittgenstein ou les Sortilèges du langage, Agone, 2003. Bourdieu, savant et politique, Agone, 2004Не слід плутати з виданням: Le Savant et la politique de Jeannine Verdès-Leroux. Langage, perception et réalité, Volume 2, Physique, phénoménologie et grammaire, Éditions Jacqueline Chambon, 2004 Essais IV. Pourquoi pas des philosophes ?, Agone 2004. Robert Musil. L'Homme probable, le hasard, la moyenne et l'escargot de l'histoire (nouvelle édition de L'Homme probable de 1993), Éditions de l'Éclat, 2005 Essais V. Descartes, Leibniz, Kant, Agone, 2006. Peut-on ne pas croire ? Sur la vérité, la croyance et la foi, Agone, 2007 Satire & prophétie : les voix de Karl Kraus, Agone, 2007 La Connaissance de l'écrivain : sur la littérature, la vérité et la vie, Agone, 2008 Que peut-on faire de la religion ?, Agone, 2011 Essais VI. Les Lumières des positivistes, Agone, 2011 Le danseur et sa corde, Agone, 2014 De la philosophie considérée comme un sport, Agone, 2015 Nietzsche contre Foucault : Sur la vérité, la connaissance et le pouvoir, Agone, 2016 Percevoir la musique. Helmholtz et la théorie physiologique de la musique, Éditions L'improviste, Collection « Les Aéronautes de l'esprit », 2016 Le Mythe moderne du progrès, Agone, 2017
Примітки
Література Manfred Frank: Familiarité psychique et auto-attribution épistémique. A propos du livre de Jacques Bouveresse: Le mythe de l'intériorité, in: Critique, Août-septembre 1994, Schwerpunkt: Jacques Bouveresse: Parcours d'un combattant, S. 593—624 « Jacques Bouveresse : parcours d’un combattant », Revue Critique, № 567-568, août-septembre 1994. « La philosophie malgré eux », Revue Agone, № 48, 2012
Посилання Домашня сторінка Жака Бувресса в Колеж де Франс із повною бібліографією, аудіозаписами та іншими матеріалами Жак Буверес: злиття душі та бізнесу , становище інтелектуалів у Франції, в: Le Monde diplomatique, 12 Травень 2006 р Жак Бувресс на радіо France-Culture