Ла́дя Могиля́нська (справжнє ім'я Лі́дія Миха́йлівна Могиля́нська) (26 жовтня (7 листопада) 1899, Чернігів — 6 червня 1937) — українська поетеса. Дочка письменника Михайла Могилянського, сестра прозаїка Дмитра Тася.

Жертва сталінського терору.

Життєпис Ладя (Лідія) Могилянська народилася 7 листопада (26 жовтня за ст. ст.)1899 року в Чернігові в дворянській родині Русобтовських-Могилянських. Її батьком був відомий письменник Михайло Могилянський. Вона також сестра поета і прозаїка Дмитра Тася (Могилянського).

Навчалася в гімназії в Петербурзі, потім у Чернігівській жіночій гімназії. З 1917 року постійно жила в Чернігові. Одружилася з журналістом Віктором Коновалом, сином поета, редактора і просвітянина Івана Омеляновича Коновала (літературний псевдонім Вороньківський, 1875-1925), українським есером.

За часів більшовицького режиму закінчила 2 курси Чернігівського інституту народної освіти, працювала в комісії з вивчення історичних пам'яток Чернігівщини при губернському відділі народної освіти, збирала місцевий фольклор.

16 січня 1929 року була заарештована Чернігівським окружним відділом ГПУ УСРР. Обвинувачувалась за ст. 54-4, 54-10 Кримінального кодексу у друкуванні, розповсюдженні контрреволюційної літератури, в участі у контрреволюційній організації «Демократичний союз», яка закликала до боротьби з тодішнім ладом. Згідно з постановою колегії ОГПУ від 9 липня 1929 року засуджена до найвищої міри покарання — розстрілу, із заміною на десять років ув'язнення у таборах. Строк відбувала на Соловках і Бел-Балттаборі — на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Звільнена достроково у 1933 році. Як згадував професор Дніпропетровського металургійного інституту Матвій Саф'ян, після звільнення деякий час протягом місяця жила у сестри Ірини у Дніпропетровську за їхньою тодішньою адресою: вул. Садова, 10.

Згодом жила і працювала у Дмитрові під Москвою. Стала членом Спілки письменників.

Удруге заарештована у травні 1937 року у справі Фіріна (Семен Григорович Фірін — начальник Дмитрівського табору НКВС) за участь у контрреволюційній терористичній організації (насправді — цілком міфічній). Рішенням НКВС і прокурора СРСР від 5 червня 1937 р. засуджена до найвищої міри покарання. Цього разу вирок виконано — Ладю Могилянську розстріляли 6 червня 1937 р. у Москві на Донському кладовищі. Там не тільки розстрілювали, а і ховали попіл тих невинно убієнних, кого спалювали в крематорії, розташованому на території кладовища.

Реабілітована 6 березня 1957 р., за справою 1929 р. — в 1990-му році.

Про Ладю Могилянську залишили спогади товариші по ув'язненню академік Дмитро Лихачов, композитор М. Черняк.

Родинні зв'язки Донька — Інна Вікторівна Коновал, народилася 1 листопада 1924 в Чернігові. Батька бачила востаннє 1929-го, перед його арештом. Після вбивства матері в 1937–1941 роках жила у тітки Ірини Саф'ян і діда Михайла Могилянського у Дніпропетровську. Під час Другої світової війни виїхала до рідні у Харків і там працювала в роки окупації подавальницею в їдальні міської управи (згадана у щоденнику Аркадія Любченка 23 травня 1942). Потім опинилася у Франції, Чехії, та Австрії. Познайомилася і згодом одружилася з естонцем Олександром Єфімовим, народженим 1921 у Петербурзі. В таборі для переміщених осіб народилася донька Ірина. 1948 року до Канади виїхав чоловік, а наступного року й Інна з донькою, оселившись у провінції Онтаріо, де народилася друга донька Ліза. Працювали у менонітів. Чоловік закінчив вищі студії і став інженером. Інна мріяла стати журналісткою, як і мати й дядько Дмитро, але не змогла отримати вищої освіти й відтак фізично працювала на заводах. Її дві доньки, педагоги за фахом Ліза та Ірина 2012 та 2013 року приїздили з Торонто в Україну шукати сліди літературної родини Могилянських, побувавши в Чернігові, Києві, Дніпропетровську, Харкові; спричинилися до видання спеціального номера журналу «Пам'ятки України» (2013), присвяченого Михайлу Могилянському, і нещодавно відкрили сайт «Могилянський: архів».

Творчість

Дебютувала 1919 року на сторінках провінційної чернігівської преси. Протягом 1923—1929 років друкувалася в журналах «Життя й революція», «Нова громада» (обидва — Київ), «Літературно-науковий вістник» (Львів), «Зоря» (Дніпропетровськ), «Всесвіт», «Червоний шлях» (обидва — Харків), чернігівських газетах «Селянське життя» та ін. За життя поетеса не видала жодної збірки віршів українською мовою.

На засланні Ладя Могилянська брала участь у табірних виданнях: друкувалася в журналі «Соловецкие острова», збірниках «Музыка двух каналов», «Музыка трассы» (обидва — 1936). На будівництві каналу Москва—Волга редагувала табірну газету українською мовою «За нову людину». В журналі «Огонек» за 1935 рік серед талановитих прозаїків та поетів першою була названа Л. Могилянська на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. У видавництві КВЧ (культурно-виховна частина) Дмитровлага НКВС СРСР 1935 року вийшла збірка її російськомовних віршів «Два канала» (серія «Библиотека перековки» № 9). Книжку оформив художник Гліб Кун.

Увічнення пам'яті Ладя Могилянська потрапила у календар на 2024 рік проєкту «Титани двадцятих», створеного письменником Мартином Якубом.

Література

Петрицкий Владимир. Приоткрытая тайна ГУЛАГа // Невский библиофил. — 2005. — Вып. 10. П'ядик Юрій. Могилянські // Зона. — 2004. — Вип.18. — С. 187—194. Федоров Николай. Канал и судьбы // Дмитровский вестник. — 2003. — 11 сентября Скуратовский Вадим. Ладя Могилянская. Из полузабытых имен // Столичные новости. — 2003. — 8—14 июля. Лихачев Дмитрий. Воспоминания. — СПб.: Logos, 1995. — С. 250—251. Шевчук Валерій. Могилянські: забута письменницька родина України // Україна. — 1988. — № 27. — С. 8—9. «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика. Видавець Лозовий В. М. Чернігів — 2010 Антоненко П. «Коли умирали, то бачили очі рушниць...» / Петро Антоненко // Наше життя. — 2003. — № 2. — С. 1—4. Савенок В. Ладя Могилянська: двічі репресована українська поетеса / Владислав Савенок // Літературний Чернігів. — 2023. — № 2 (102). — С. 147—151. Сазонова О. Семантична наповненість міфопоетичної картини світу поезій М. Рильського та Ладі Могилянської / Олена Сазонова // Філологічний дискурс. 2015. — Вип 2. — С. 56—61. Студьонова Л. В. Людина із ГУЛАГу [Михайло Черняк та Ладя Могилянська] / Людмила Студьонова // Студьонова Л. В. Чернігівський beau monde, або Записки бібліографа / Л. В. Студьонова. — Чернігів : Десна Поліграф, 2016. — С. 76—80.

Примітки

Посилання

https://www.mogarchive.com/ladya-bio-ukr