Лінн Форестер де Ротшильд (, Берген, Нью-Джерсі, США) — американсько-британська підприємиця. Головна виконавча директорка E.L. Rothschild, холдингової компанії, якою вона володіє зі своїм третім чоловіком, сером , членом сім'ї Ротшильдів.

Компанія управляє інвестиціями в The Economist Group, є власницею журналу The Economist, Congressional Quarterly та Economist Intelligence Unit, E.L. Rothschild LP, а також є провідною незалежною компанією з менеджменту в США та в галузях нерухомості, сільського господарства та продовольства.Grove, Lloyd (October 5, 2007). «The World According to Lynn Forester de Rothschild» , Upstart Business Journal; retrieved November 5, 2007.

Лінн публічно підтримує багатьох політиків, включно з Гіларі Клінтон. Підтримує політичний рух «Ініціатива ». Очолювала Конференцію інклюзивного капіталізму в Лондоні у 2014 та 2015 роках і заснувала Коаліцію за інклюзивний капіталізм.

Ранні роки та освіта Народилася в окрузі Берген, штат Нью-Джерсі, передмісті великого Нью-Йорка, і виросла в Ораделлі, штат Нью-Джерсі, єдина дівчина серед трьох братівHitchcock, Jane Stanton (May 12, 2014). «Portrait of a Lady: Lynn Forester de Rothschild» , Harper's Bazaar; retrieved December 14, 2015.. Лінн — дочка Аннабель (до шлюбу Г'юїтт)Wooster Alumni & Friends: Obituary for Annabelle Hewitt Forester ‘39" , February 15, 2009; retrieved August 24, 2013. та Джона Кеннета Форестера, президента та власника авіаційної компанії загальної авіації, нині Меридіан, у Тетерборо, штат Нью-Джерсі. Навчалася у та Колумбійській школі права, де брала участь у передвиборчій кампанії до Сенату демократа Даніеля Патріка Мойнігана

Лінн Форестер вивчала міжнародне право в Інституті міжнародних досліджень у Женеві, Швейцарія

Кар'єра Після закінчення юридичного факультету Лінн Форестер чотири роки була юристкою юридичної фірми , а потім в 1980-х працювала на мільярдера телекомунікацій , допомагаючи йому придбати невеликі компанії, які мали місцеві ліцензії на стільникову мережу.

Потім Ротшильд інвестував у телекомунікаційний бізнес у Північній Америці та Європі у партнерстві з Motorola.

Лінн Форестер стала виконавчою віцепрезиденткою з розвитку компанії з 1984—1989 рр. В 1989—1995 рр. Лінн була мажоритарною акціонеркою, головою та виконавчою директором TPI Communications International, Inc., одного з найбільших постачальників пейджингових послуг, послуг бездротового передавання даних та стільникового телефону в Латинській Америці, що належить компанії Motorola.

Під її керівництвом TPI втричі збільшила свій розмір та доходи на кожного клієнта, а грошовий потік зріс утричі у порівнянні із середнім показником США. Вона продала свою частку у TPI компанії Motorola в 1995 році, як повідомлялося, від 80 до 100 мільйонів доларів.

В 1995 році Лінн де Ротшильд заснувала в США FirstMark Communications Inc, широкосмугову бездротову компанію. В 1997 році вона продала свої інтереси в США, щоб зосередитися на міжнародних можливостях. В 1998 році вона заснувала FirstMark Communications of Europe з метою створення загальноєвропейської широкосмугової Інтернет-компанії. Забезпечивши ліцензії в Німеччині, Франції, Іспанії, Швейцарії, Люксембурзі та Фінляндії, вона побудувала 20 000 км волоконної мережі в 15 країнах. Компанія була продана в червні 2000 року коштом фінансування в 1 млрд. доларів, найбільшого розміщення приватних інвестицій в історії європейського конкурентного телекомунікаційного сектору.

На початок 2020-х Лінн де Ротшильд є членкинею ради директорів компаній Estée Lauder, The Economist Group,Spence, Alex and Matthew Karnitschnig (August 5, 2015). «A Jersey Lady and The Economist: Lynn Forester de Rothschild won't allow an ownership change without having something to say about it» , Politico.com; retrieved December 14, 2015. Bronfman E.L. Rothschild LP та Christies International. Вона також була членкинею Ради директорів Gulfstream Aerospace Corporation та General Instruments, Inc.

Політика Лінн Форестер де Ротшильд бере активну участь у політичних та соціальних питаннях, включаючи розв'язання проблем нерівності в доходах, підтримку малого та середнього бізнесу, мікрофінансування, ділову етику та права жінок.

В 1993—1995 роках Лінн де Ротшильд працювала у Національній консультативній раді з питань інформаційної інфраструктури президента Білла Клінтона. В 1998—2000 роках вона працювала у Дорадчому комітеті Міністерства енергетики США.

Лінн де Ротшильд фінансувала президентські компанії Білла та Гілларі Клінтон з 1992 року.Keating, Dan (November 19, 2015). «Here are the 146 donors who have supported all six of the Clintons’ federal races» , The Washington Post; retrieved December 14, 2015. Попри те, що де Ротшильд керувала збором на підтримку Гіларі Клінтон на президентських виборах в 2008 році, вона підтримала кандидатуру від республіканців Джона Маккейна, коли Барак Обама переміг Клінтон, ставши на той час знаменитістю на кабельному телебаченні за напад на Обаму в серії інтерв'ю.

22 червня 2011 року де Ротшильд провела збір коштів для президентської кампанії Джона Гантсмана-молодшого — проте до початку літа 2011 року планувала підтримати Мітт Ромні. Влітку 2016 року вона провела збір коштів для президентської кампанії Гілларі Клінтон.

В 2012 році Лінн де Ротшильд була співголовою ініціативи Товариство Генрі Джексона (HJI) з питань інклюзивного капіталізму, яка мала на меті пом'якшити наслідки фінансової кризи 2007—2008 років та пов'язаного з цим руху протесту «Захопи Волл-стріт».

27 травня 2014 року де Ротшильд провела Конференцію інклюзивного капіталізму в Лондоні з метою пристосування капіталістичної системи до роботи для більшої кількості людей, де мали вступне слово принц Чарльз та Білл Клінтон.Brooks-Pollock, Tom (July 24, 2014). «'Inclusive capitalism' conference ends in High Court battle between organisers» , Telegraph.co.uk; retrieved December 14, 2015.«Those weird billionaires who are turning into Marxists» , afr.com; accessed June 15, 2017. Друга конференція відбулася у Лондоні 26 червня 2015 року.

В 2006 році обійняла посаду членкині Групи радників ООН з питань інклюзивних фінансових послуг. Вона є головою правління американських меценатів галереї Тейт (FAI) та Міжнародної консультативної ради Колумбійського університету школи права. Крім того, вона є довіреною особою фонду ERANDA (фонд сім'ї Ротшильдів), організації Outward Bound Trust, Товариства міжнародного діалогу Deutsche Bank імені Альфреда Гергаузена та Консультативної ради Глобального комерційного мікрофінансового консорціуму Deutsche Bank. Вона також є членкинею ради Інституту Маккейна.Williams, Vanessa (May 2, 2015). «They were Hillary Clinton's die-hard loyalists. Here's where they are now» , The Washington Post; retrieved December 14, 2015.

Вона є членкинею Ради з міжнародних відносин (США), Chatham House (Велика Британія), Інституту стратегічних досліджень (Велика Британія), Міжнародної консультативної ради Asia House (Велика Британія) та (США).

Особисте життя Лінн Форестер була тричі одружена. Її перший шлюб був з Олександром Гартлі Платтом з Нью-Джерсі і відбувся в Брикській пресвітеріанській церкві 20 травня 1978 р.

Її другим чоловіком був (нар. 4 березня 1945 р.), нью-йоркський політик і син бізнесмена-мільйонера . Штейн на 9 років старший за Форестер та очолював Мангеттенський район на момент їх одруження 12 березня 1983. Разом вони мали двох дітей до розлучення через 10 років у 1993

Її третім чоловіком є ​​сер (нар. 29 серпня 1931 р.), з яким її познайомив Генрі Кіссінджер на конференції Більдерберзької групи в Шотландії 1998Gerard, Jasper. «Jasper Gerard meets Lynn de Rothschild», timesonline.co.uk, July 27, 2003; retrieved September 23, 2008. Вони одружилися 30 листопада 2000 у Лондоні, Англія, після того як де Ротшильд розлучився зі своєю дружиною у 2000«ROTHSCHILD, Sir Evelyn de», Who's Who 2009, A & C Black, 2008; online edn, Oxford University Press, December 2008; accessed February 27, 2009. Після оголошення шлюбу подружжя Ротшильдів запросило провести медовий місяць у Білому домі подружжя Клінтонів. Пара мешкає у Нью-Йорку, у Лондоні, у літньому будинку на винограднику Марти та історичною заміською садибою родини Ротшильдів в Англії. Через шлюб з лицарем Лінн є леді де Ротшильд.

Примітки