Сер Альфред Брайан Піппард (нар. 7 вересня 1920, Лондон — пом. 21 вересня 2008, Кембридж) — британський фізик, член Лондонського Королівського Товариства, Кавендіський професор фізики в Кембриджському університеті (1971—1982), перший президент і почесний член Клер Хол(Clare Hall)(Кембридж).

Біографія Брайан Піппард навчався у Кліфтон-Коледжі«Clifton College Register» Muirhead, J.A.O. p464: Bristol; J.W Arrowsmith for Old Cliftonian Society; April, 1948 й Клер-Коледжі в Кембриджі, де він одержав ступінь магістра мистецтв і доктора філософії (науковий керівник Девід Шенберг). Під час Другої світової війни був науковим співробітником, займався радіолокаційними дослідженнями. Обіймав посади асистента (1946), викладача (1950), лектора (1959)  фізики в Кембриджському університеті, був першим Джон Хамфри Пламмер професором () фізики. В 1971 обраний Кавендіським професором фізики.Longair, M. S.; Waldram, J. R. (2009). Sir Alfred Brian Pippard. 7 September 1920 — 21 September 2008. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 55: 201—220. doi:10.1098/rsbm.2009.0014.

Піппард продемонстрував реальність, на противагу простої абстрактної моделі, поверхні Фермі в металах, установивши форму поверхні Фермі міді шляхом виміру відбиття й поглинання мікрохвильового електромагнітного випромінювання (Аномальний скін-ефектN. W. Ashcroft, and N. D. Mermin, Solid State Physics (Thompson Learning, Inc., London, 1976), Chapter 14, Measuring the Fermi Surface, p. 277, Anomalous Skin Effect. . See Classical skin depth.). Увів поняття довжини когерентності в надпровідниках у запропонованому ним нелокальному узагальненні рівнянь ЛондонівF. London, Superfluids, Vol. I: Macroscopic Theory of Superconductivity (Dover Publications, New York, 1961), p. 152., що описують електродинаміку надплинних рідин і надпровідників (Рівняння Піппарда). Нелокальне ядро, запропоноване Піппардом, (що отримано на основі нелокального узагальнення Чемберса закону Ома) може бути отримане в рамках теорії надпровідності БКШJ. Bardeen, L. N. Cooper, and J. R. Schrieffer, Theory of Superconductivity, Phys. Rev., Vol. 108, No. 5, pp. 1175—1204 (1957). APS (Free Download) (Бардіна, Купера й Шриффера) (вичерпний опис деталей теорії Лондона — Піппарда можна знайти у книзі Феттера й ВалецкиA. L. Fetter, and J. D. Walecka, Quantum Theory of Many-Particle Systems (Dover Publications, New York, 2003), Chapter 13, Superconductivity, Section 49, London-Pippard Phenomenological Theory. .). Наукову діяльність А. Б. Піппард поєднував з педагогічною та адміністративною.Pippard А. В. The Cavendish tradition. — Nature, 1974, v. 249, p. 602 (рос. переклад) Pippard А. В. The educated scientist. — Physics Bulletin, 1969, v. 20, p. 453. (рос. переклад)

Піппард — автор монографій «Елементи класичної термодинаміки для підготовлених студентів фізиків»A. B. Pippard, Elements of Classical Thermodynamics for Advanced Students of Physics (Cambridge University Press, 1957). ., «Динаміка електронів провідності»A. B. Pippard, Dynamics of Conduction Electrons, Documents on Modern Physics (Gordon & Beach, 1965). та «Фізика коливань».A. B. Pippard, The Physics of Vibration (Cambridge University Press, 2007). .Пиппард, А. Б. Физика колебаний / А. Пиппард; Перевод с англ. Д. А. Соболева, В. Ф. Трифонова. — М. : Высш. шк., 1985. — 456 с.Пиппард А. Физика колебаний. Квантово-механические системы. М.: Высшая школа, 1989. — 263 с. Він також є співавтором тритомної енциклопедії « Фізика ХХ століття».Laurie M. Brown, Abraham Pais, and Brian Pippard, Twentieth Century Physics (Institute of Physics Publishing, 1995): Vol. I, 808 p., , Vol. II, 808 p., , Vol. III, 960 p., . Як Кавендіський професор фізики в Кавендіськой лабораторії Кембриджського університету, він склав «Кавендіські завдання з класичної фізики»A. B. Pippard, Cavendish Problems in Classical Physics (Pamphlet) (Cambridge University Press, 1962). A. B. Pippard, Cavendish Problems in Classical Physics (Pamphlet), 64 p. (Cambridge University Press, 1971), що значною мірою базуються на екзаменаційних питаннях для студентів-фізиків Кембриджу.

Піппард був науковим керівником Браяна Девіда Джозефсона (одержав докторський ступінь з фізики у 1964), який у 1973 одержав Нобелівську премію з фізики (разом з Лео Есакі й Айваром Джайєвером) за відкриття так званого ефекту Джозефсона.B. D. Josephson, Possible new effects in superconductive tunnelling, Phys. Lett., Vol. 1, pp. 251—253 (1962).

Посилання

Некрологи

Anthony Tucker, Sir Brian Pippard, The Guardian, Wednesday, 25 September 2008, . John Waldram, Professor Sir Brian Pippard (1920—2008), News and Events, University Offices, University of Cambridge, 24 September 2008, . Professor Sir Brian Pippard (1920—2008), Cambridge Network, 25 September 2008, (Reproduced from University of Cambridge Office of Communications). John Waldram, Brian Pippard (1920—2008): Low-temperature physicist who excelled in subtle intuitive concepts, Nature 455, 1191 (30 October 2008), . Professor Sir Brian Pippard, Telegraph, 23 September 2008, . Professor Sir Brian Pippard: Cambridge physicist, The Times, 25 September 2008. Richard Eden, Professor Sir Brian Pippard: Physicist who proved the existence of the Fermi surface and was the first President of Clare Hall, Cambridge, The Independent, Tuesday, 7 October 2008. Hamish Johnston, Sir Brian Pippard: 1920—2008, PhysicsWorld, 24 September 2008.

Посилання

The Cavendish Professorship of Physics , Cavendish Laboratory, University of Cambridge, Department of Physics. The Brian Pippard Building, Cambridge Professor , Lives remembered: Professor George Zarnecki and Professor Sir Brian Pippard, The Times, 27 September 2008, . Professor Ernst Sondheimer, Professor Sir Brian Pippard, The Independent, Friday, 10 October 2008, . Professor Sir Brian Pippard, President of CUMS, 7 September 1920 — 21 September 2008, Cambridge University Musical Society (CUMS) News, 25 September 2008, . Brian Pippard dies aged 88, , 2008, . Professor Pippard papers HF/LEEWW: 2000.611 2000, The National Archives, . Contents: Typewritten manuscript by Professor Sir Brian Pippard entitled 'Reminiscences of Wartime Radar Research 1941—1945', together with three papers published in The Journal of The Institution of Electrical Engineers in 1946. interviewed by Alan Macfarlane 31st March 2008 (video)