Іван Григорович Спиридонов (псевдонім Іван Дуо́л; 10 лютого 1930, Крестяхський наслег — 30 березня 2003, Якутськ) — якутський літературознавець і перекладач, кандидат філологічних наук з 1973 року.
Біографія Народився 10 лютого 1930 року на території Крестяхського наслегу Сунтарського улусу Якутської АРСР СРСР (тепер Республіка Саха, РФ). Протягом 1948—1950 років навчався в Якутському вчительському інституті, працював старшим лаборантом кафедри якутського мови і літератури. У 1950—1951 роках працював вчителем Тойбохойської школи Сунтарського улусу. У 1951—1953 роках навчався в Якутському педагогічному інституті, у 1953—1954 роках — старший викладач в ньому.
У 1954—1957 роках працював заступником головного редактора, редактором газети «Едер комуніст». З 1954 року був членом бюро Якутського міськкому ВЛКСМ, з 1958 року завідувачем відділом пропаганди і агітації. 1956 року закінчив Центральну комсомольську школу при ЦК ВЛКСМ, 1964 року — аспірантуру академії суспільних наук при ЦК КПРС.
В 1966—1975 роках — секретар міськкому партії з ідеології. 1973 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Реалізм в якутській поезії». Багаторазово обирався членом Міського комітету, його бюро, депутатом Якутської міської ради депутатів трудящих. Протягом 1975—1983 років — проректор, у 1983—1987 роках — декан історично-філологічного факультету, протягом 1987—1991 років — доцент Якутського університету; протягом 1991—1993 років — старший науковий співробітник, протягом 1994—1998 років — завідувач відділу літератури і мистецтва Якутського інституту мови, літератури та історії Сибірського відділення Російської академії наук; протягом 1998—2003 років — голова правління Спілки письменників Якутії.
Діяльність Досліджував питання історії якутської літератури. Вивчав творчість Олексія Кулаковського, Анемподиста Софронова, Платона Ойунського, Олекссія Іванова-Кюнде, Дмитра Сивцева-Суорун Омоллона, Миколи Мордінова-Амма Аччигийа і інших. Автор монографій: «Литературабыт бэҕэhээ уонна бүгүн» («Рідна література вчора і сьогодні», 1995); «Аар тайҕа абылаҥа» («Поклик величної тайги», 1995); «И. Арбита поэзията» («Поезія Івана Арбіти», 1998); «Yүммүт үúєни кɵрсɵ» («Назустріч новому століттю», 2000). Переклав вірші Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії», «На незабудь Штернбергові» та «І день іде, і ніч іде», які увійшли до збірки «Украина суруйааччылара» («Письменники України», Якутськ, 1954).
1970 року організував перший в Якутії міський ансамблю танцю «Сариал та всесоюзний турнір з вільної боротьби з присвоєнням звання майстер спорту СРСР.
У газеті «Кыым» («Іскра», 12 червня 1987) опублікував статтю «Улуу гуманист саха сирин тупунан» («Великий гуманіст про якутів»), присвячену Володимиру Короленку.
Відзнаки Нагороджений: орденом «Знак пошани», п'ятьма медалями; Почесними грамотами Президії Верховної Ради Якутської АРСР; Заслужений працівник народного господарства Якутської АРСР. Державна премія Республіки Саха імені Платона Ойунського (1996); Почесний громадянин Якутська з 1999 року.
Примітки
Література Хоменко Б. В. Адо Улуро //