— манґа, написана Шіраєм Кайу та проілюстрована Демідзу Посукою. Публікувалася в журналі Weekly Shonen Jump видавництва Shueisha із серпня 2016 року по червень 2020 року. Усі розділи було зібрано у двадцяти томах у форматі танкобон. Історія розповідає про групу дітей-сиріт, які планують втекти зі свого притулку, дізнавшись страшну таємницю про своє існування та мету притулку.
На основі манґи студія CloverWorks випустила аніме-серіал, який транслювався в програмному блоці Noitamina каналу Fuji TV. Перший сезон складався з 12 серій і виходив із січня по березень 2019 року. Другий сезон складався з 11 серій і виходив із січня по березень 2021 року. У грудні 2020 року вийшла екранізація у форматі ігрового фільму. Також Amazon Studios знімає ігровий серіал за манґою.
У 2018 році манґа виграла 63-тю у категорії «Шьонен». Станом на серпень 2023 року тираж The Promised Neverland перевищив 42 мільйони копій включно з цифровими версіями, що зробило її однією з найпродаваніших серій манґи за весь час. Твір отримав позитивні відгуки: критики високо оцінили розповідь, персонажів та світобудову. Перший сезон аніме-екранізації був добре сприйнятий і визнаний одним із найкращих аніме-серіалів 2010-х років. Другий сезон, однак, сприйняли негативно та критикували за поспішний темп та спрощення оригінального сюжету.
Сюжет
Світ
У світі, наповненому розумними істотами різних видів, було укладено угоду під назвою «Обіцянка», щоб покласти край довгій війні між людьми та так званими демонами. Згідно з «Обіцянкою», кожна раса мала жити у власному окремому «світі»: світ людей був вільний від загрози демонів; а у світі демонів створили ферми для розведення людей, яких потім використовували як їжу. Поїдаючи людей, демони набувають їхніх якостей, що не дають їм вироджуватися в нерозумних монстрів. У їхньому світі була створена спеціальна програма розведення під прикриттям дитячих будинків; там людська жінка, яка називалася «мати», наглядала б за дітьми, щоб вони виросли настільки розумними, наскільки це можливо (для демонів головний «інгредієнт» людини — мозок). На цих дітях були витатуйовані ідентифікаційні номери; вони не знали зовнішнього світу та вважали себе сиротами, а коли досягали певного віку або ставали достатньо розумними, їх віддавали нібито на усиновлення, а насправді — високопоставленим демонам.
Історія
Дія відбувається у 2045 році, через 1000 років після укладання «Обіцянки». Головна героїня — яскрава та життєрадісна 11-річна дівчинка живе в дитячому будинку (фермі) «Grace Field House» разом із 37 іншими сиротами. Вони ведуть комфортне життя з рясною їжею, чистим одягом, іграми та любов'ю своєї «мами» Ізабелли. Освіта цих дітей розглядається як важлива частина їхнього розвитку, а Емма зі своїми найкращими друзями і є вундеркіндами, які завжди відмінно складають регулярні іспити. Сиротам надана повна свобода, за винятком виходу за межі стіни чи воріт, які відокремлюють будинок від зовнішнього світу. Одного вечора дівчинку на ім'я Конні відправляють на «усиновлення», але Емма та Норман слідують за нею, щоб віддати її улюблену м'яку іграшку. Біля воріт вони знаходять Конні мертвою та дізнаються правду про сенс свого існування в цьому притулку, де їх вирощують як м'ясо для демонів. Емма і Норман планують разом із Реєм втекти з «Grace Field House». Згодом, вони вирішують (після наполягання дівчинки) врятувати усіх дітей, однак Нормана забирають на «усиновлення». Тоді Емма та Рей, розуміючи усю складність поставленої задачі, вирішують втекти разом із деякими своїми ровесниками, залишивши половину наймолодших дітей.
Втікачі виявляють, що життя за межами притулку сповнене небезпек, але під керівництвом Емми та Рея вони мають намір повернутися, щоб звільнити залишених дітей, а також дітей з інших ферм. Вони стикаються з демонами усіх видів, зокрема і з тими, які допомагають їм у пошуках. Пізніше Емма та Рей знову зустрічаються з Норманом і разом зі своїми союзниками борються за свободу проти королеви демонів Леґраваліми та людини Пітера Ратрі, який керує усіма дитячими фермами. Зрештою, Емма забезпечує свободу дітей та переробляє «Обіцянку», повертаючи всіх у світ людей, але ціною власної пам'яті.
Персонажі
Головна героїня, одинадцятирічна дівчинка, яка володіє неймовірними рефлексами й швидкістю. Ідеалістка, котра прагне організувати втечу для всіх мешканців дитячого будинку, навіть якщо успішність такої масової втечі вкрай сумнівна.
Друг Емми, хлопець, який розбирається в тактиці. Як і Рей, він дотримується думки, що масова втеча з притулку навряд чи реалістична. Однак з любові до Емми прагне реалізувати її план, попри всю його безнадійність.
Друг Емми, дуже начитаний та розумний. На відміну від інших дітей, він пам'ятає все, що відбувалося з ним із раннього дитинства, а тому із самого початку має уявлення про реальний стан справ. Рей — біологічний син Ізабелли, який давно співпрацює з матір'ю, щоб врятувати своїх друзів. На відміну від Емми планує втечу лише для себе, неї та Нормана.
«Мама» дитячого будинку, яка наглядає за дітьми і відповідає за постачанням їх демонам. Відома серед подібних їй працівниць тим, що завжди постачає м'ясо найвищої якості. Понад усе ставить якість своїх вихованців, а тому намагається не знищувати Емму та її друзів попри те, що знає про їхні плани.
Помічниця «мами», її робота полягала в допомозі Ізабеллі відшукати двох дітей, які дізналися таємницю притулку. Вбита демонами.
Виробництво
Створення
Перша концепція манґи виникла наприкінці 2013 року з чернетки, вона спочатку називалася просто Neverland, але пізніше через проблеми з авторським правом її перейменували на The Promised Neverland. Манґака Шірай Кайу приніс 300-сторінковий проєкт до редакційного відділу Weekly Shonen Jump. Редактор The Promised Neverland Суґіта Суґуру сказав, що «серія була амбітною роботою, не схожою на іншу манґу Jump, з яскравими та темними сценами, які потребували світ фантазії та саспенс». За словами Шірая, Суґіта запропонував вмістити серію у дванадцять томів, «приблизно такого розміру, як манґа „Зошит смерті“, але не більше».
Їм було важко знайти художника, чий стиль відповідав би історії: від відомих ілюстраторів до нових і перспективних талантів. Однією з кандидатів була Демідзу Посука, чий стиль, на думку Шірая та Суґіти, найкраще підходив для образів манґи. Деякі кандидати відхилили пропозицію зі словами «історія не схожа на манґу Jump» або «вона не стане хітом», тому автори були «справді щасливі та схвильовані», коли Демідзу погодилася працювати над манґою. За словами Суґіти, автор та ілюстратор мали певну синергію, подібну до тієї, що була між творцями «Зошиту смерті» Обою Цуґумі та . Перед початком публікації The Promised Neverland Шірай та Демідзу опублікували ван-шот на онлайн-платформі Shonen Jump+ у лютому 2016 року. Ван-шот набув популярності серед читачів, тож Суґіта висловив думку, що вони — правильна команда для The Promised Neverland.
Натхнення
Для створення сеттингу манґи Шірай надихався дитячими фольклорними книгами різних країн та відеоіграми на кшталт Final Fantasy, а щодо елементів жахів, він зазначив, що використовував лише власну уяву, бо не любив хорори. Також він згадав, що частина історії походить від кошмарів, які йому снилися в дитинстві, особливо після прочитання історії «Гензель і Ґретель» про дітей, яких намагалися з'їсти, та манґи, присвяченій духам. Це змусило автора запитати себе, чи могли б монстри вирішити свої проблеми, якби вирощували людей як худобу. Шірай сказав: «Усі ці страхи, ідеї, впливи склалися в одне ціле. Так народилася історія The Promised Neverland».
Демідзу додала, що першим джерелом натхнення були японський фольклор і монстри з нього, а також європейські казки, такі як «Червона шапочка» та «Гензель і Ґретель». Також вона згадала Monster Урасави Наокі, всесвіт Ghibli та фільми про втечу з в'язниці, як-от «Втеча з Алькатраса», «Метелик», «Велика втеча» та американський телесеріал «Втеча з в'язниці».
Сеттинг твору був натхненний вікторіанською Англією, оскільки Шірай висловив бажання «дестабілізувати читачів і навести їх на хибні сліди», змусивши думати, що історія розгортається в англійському сиротинці в XIX сторіччі. Також автор хотів уникнути розміщення історії в дуже конкретних часових рамках. Особливих причин обрати Англію в автора не було, але йому сподобалася англійська назва сиротинця «Grace Field House». Шірай додав, що «для японців європейське містобудування є еталоном, дуже популярним та цінованим стилем». Коли Демідзу була молодшою, вона здійснила двомісячну поїздку для вивчення мови до Англії та зробила багато фотографій, які використовувала як орієнтир для ілюстрування манґи. Особливе враження на неї справили англійські ліси та атмосфера.
Концепція та теми
На питання стосовно назви твору та її зв'язку з Неверлендом (вигаданим островом із казки «Пітер і Венді»), Шірай відповів, що Неверленд — це чарівне казкове місце, де можна весело провести час завдяки Пітеру Пену, але його половина темна та небезпечна. Він додав, що дві частини — «співжиття дитячої грайливості» та «небезпечна тінь, що витає знизу» — були факторами, які він намагався передати через The Promised Neverland. Автор та редактор хотіли зберегти слово «Неверленд» у назві, враховуючи історію та її розвиток. Потім вони додали «Обіцяний» () приблизно тоді, коли працювали над історією після втечі. Вони визнали це слово важливим і домовилися згадати його в сюжеті.
Попри похмуру атмосферу, Шірай хотів опублікувати The Promised Neverland в орієнтованому на підлітків Weekly Shonen Jump замість якогось журналу сейнен-манґи, оскільки «сюжет не пов'язаний з віком, навіть якщо теми історії похмурі» та «не було причин позбавляти читачів журналу твору через редакційну політику». Він додав, що в серії є канонічні теми для шьонен-манґи, такі як взаємодопомога або перевершення самого себе. За словами Шірая, головними героями є діти, тому що журнал читають переважно молоді люди, завдяки чому читачам простіше ідентифікувати себе з персонажами; концепцію повстання дітей проти дорослих було використано, тому що це класична тема в багатьох історіях. Хоча автор визнав, що історія похмуріша, ніж більшість творів Weekly Shonen Jump, вони уникали використання «екстремальних тенденцій», таких як «ґуро», «насильство» або «нісенітниця», оскільки, на думку редактора, це зробило б твір «звичайною манґою», тож вони намагалися включати ці деталі якомога менше та використовувати їх лише тоді, коли це необхідно для історії.
Шірай сказав, що ідея про те, що учні з найнижчими оцінками першими залишають ферму на з'їдання демонам, хоча і не обов'язково є метафорою, покликана змусити читача поміркувати про сучасне суспільство. Хоча автор визнав схожість між манґою та японським суспільством із його шкільною системою, він уточнив, що «вона [манґа] призначена не для критики, а скоріше являє собою підхід до повсякденного життя, сім'ї, школи та того, як діти дивляться на дорослих». Попри тлумачення радикальної веганської організації PETA, котра заявила, що манґа є «памфлетом проти масового землеробства» та назвала її «провеганською», Шірай сказав, що не намагався наповнити твір моральними цінностями, і як автор не в змозі судити. Він підкреслив, що в історії ніколи прямо не говорилося, що демони були поганими. Також автор додав: «Мене не турбує те, що люди пов'язують веганство та інтенсивне розведення тварин, але наша головна мета — створити історію, щоб розважити людей, а не висловлювати моральне судження. Наша манґа — не критика споживацького суспільства як такого».
Написання