Марк Окта́вій (; бл. 87 до н. е. — після 31 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів занепаду Римської республіки.

Життєпис Походив з роду Октавіїв. Молодший син Гнея Октавія, консула 76 року до н. е. Про молоді роки обмаль відомостей. У 53-51 роках до н. е. служив легатом проконсула Аппія Клавдія Пульхра в Кілікії. У 51 році до н. е. зустрівся з його наступником Марком Тулієм Цицероном як посередником.

У 50 році до н. е. обирається на посаду курульного едила. Під час своєї каденції просив Цицерона надіслати йому кібірських пантер для проведення ігор. У 49 році до н. е. з початком громадянської війні підтримав Гнея Помпея Магна проти Гая Юлія Цезаря.

Ймовірно отримав посаду легата і командував флотом в Ілліріку при загальному командуванні Марка Кальпурнія Бібула. Разом з Луцієм Скрибонієм Лібоном здобув перемогу над Публієм Корнелієм Долабеллою, замкнув на о. Курікта 15 когорт Гая Антонія і змусив їх здатися. Схилив Іссу до відділення від Цезаря, спробував захопити Салону, але зазнав тяжкої поразки і відступив до Діррахія.

У 48 році до н. е. після поразки Помпея в битві при Фарсалі прийняв в своє військо його прихильників, що врятувалися, і знову почав війну проти цезаріанців в Ілліріку. Втратив частину кораблів, які захопив Квінт Корніфіцій, але успішно вів війну проти Авла Габінія за підтримки місцевих племен.

У 47 році до н. е. зазнав поразки в морській битві при острові Таврида від Публія Ватінія, отримавши поранення втік до провінції Африка. У 46 році до н. е. спільно з Публієм Аттієм Варом командував флотом помпеянців. Біля острова Егімур захопив одну трієру цезаріанського флоту. Після поразки останніх при Тапсі привів два легіони до Утіки і запропонував Марк Порцію Катонові розділити командування, але не отримав від нього відповіді.

В подальшому ймовірно відійшов від помпеянців, отримав прощення від сенату після смерті Цезаря 44 року до н. е. Згодом приєднався до Марка Антонія. Разом з Публієм Інстеєм 31 року до н. е. командував центром флоту в битві при Акції. Подальша доля невідома.

Родина Октавія, дружина Аппія Клавдія Пульхра, сина Аппія Клавдія Пульхра, консула 54 року до н.е.

Джерела Tansey P. Cicero, Philippics 9.5 and the Porticus Octavia // CQ. Vol. 66. 2. 2016. P. 540—546