«Lynyrd Skynyrd» (/lɛnərd skɪnərd/) — американський рок-гурт, утворений 1965 року у Джексонвіллі, Флорида, який до цього мав такі назви: «The Wild Thing», «The Noble Five» та «One Per Cent» — а 1972-го змінив назву на «Lynyrd Skynyrd».
Історія До першого складу гурту ввійшли: Ронні Ван Зант (Ronnie Van Zant, 15.01.1948—20.10.1977) — вокал; Гарі Россінгтон (Gary Rossington, 4.12.1951—5.03.2023) — гітара; Аллен Коллінз (Allen Collins), 19.07.1952 — 23.01.1990) — гітара; Біллі Пауелл (Billy Powell, 3.06.1952 — 28.01.2009); Корнес Крісті — клавішні; Леон Вілкесон (Leon Wilkeson, 2.04.1952 — 27.07.2001) — бас; Боб Берне (Bob Burns, 24.11.1950 – 3.04.2015) — ударні.
Початок кар'єри Під кінець шістдесятих гурт постійно гастролював південними штатами та записав кілька синглів для малих фірм. 1972 року на «Lynyrd Skynyrd» звернув увагу Ел Купер, який незабаром став продюсером їхнього дебютного альбому «Pronounced Leh-Nerd Skin-Nerd». Звучання трьох поєднаних гітар (ще одним гітаристом гурту став колишній учасник формації «Strawberry Alarm Clock» — Ед Кінг (Ed King), яке запропонували музиканти на цій роботі, відразу привернуло увагу, так само як і поєднання елементів блюзу, хонкі-тонк та бугі.
Особливо вирізнялася композиція «Free Bird» — урочистий гімн, присвячений загиблому Дуейну Оллмену, — яка завдяки своїй незвичайній виразності неодноразово потрапляла у чарти. 1974 року музиканти записали композицію «Sweet Home Alabama», у якій дотепно і тепло відповіли на критику Півдня Нілом Янгом його творами «Southern Man» та «Alabama». Як наслідок, ця композиція стала найкращим хітом у кар'єрі гурту.
Після запису альбому «Second Helping» того ж 1974 року Бернса замінив Артімус Пайл (Artimus Pyle), 15.07.1948, Луїзвілль, Кентукі, США. У цей період учасники «Lynyrd Skynyrd» здобули репутацію досить суворих хлопців (особливо вирізнявся Ван Зант, потрапляючи часто за ґрати за бійки у барах), що грають відповідну сувору музику, презентовану на альбомі «Gimme Back My Bullets».
Наприкінці 1976 року місце Кінга зайняв гітарист Стів Ґейнз (Steve Gaines), 14.09.1949, Маямі, Оклахома, США — 20.10.1977, Гіллсбург, Міссісіпі, США, а для запису чергового альбому «One More For The Road» було спеціально запрошено жіноче вокальне тріо. Однак, крокуючи від успіху до успіху («золоті платівки» та повні зали), наприкінці 1977 року гурт зіткнувся з великою трагедією. 20 жовтня Ван Зант, Стів Гейнз, а також сестра Гейнза та менеджер групи Дін Кілпатрік загинули в авіакатастрофі (інші ж учасники гурту, які також летіли цим літаком, отримали серйозні травми), добираючись з Грінвілля до Бейтон Руж на черговий концерт. Фірма «МСА» негайно вилучила вже підготовлену для нового альбому «Street Survivors» обкладинку, запропонувавши зображення музикантів, що стояли в полум'ї.
Розпад 1979-го Унаслідок трагедії гурт припинив діяльність, а в жовтні 1979 року Россінгтон, Коллінз, Пауелл, Вілкесон та Пайл утворили формацію «The Rossington Collins Band». Дебютний альбом цієї формації «Anytime, Anyplace, Anywhere» піднявся до тринадцятого місця.
1982 року Россінгтон та Пайл залишили своїх колег (перший разом з дружиною утворив гурт «The Rossington Band», а другий — «The Artimus Pyle Band») і формація змінила назву на «The Allen Collins Band».
1986 року Коллінз потрапив в автокатастрофу, внаслідок якої залишився паралізованим, — і «The Allen Collins Band» припинила свою діяльність.
У вересні 1987 року Россінгтон, Пауелл, Пайл, Вілкесон та Кінг вирішили відродити «Lynyrd Skynyrd», запросивши також молодшого брата загиблого Ронні — Джонні Ван Занта (Johnny Van Zant) — вокал та Ренделла Холла (Randall Hall) — гітара. Музиканти відразу вирушили у концертне турне, яке присвятили десятиріччю трагічної катастрофи. 1991 року група у складі: Россінгтон, Пауелл, Вілкенсон, Кінг, Ван Зант, Ренделл Холл та ударник Кастер (Custer) знову відновила свою діяльність та записала альбом «Lynyrd Skynyrd 1991».
Гурт у 1993 в цьому ж складі відсвяткував своє двадцятиріччя, виступивши з концертом «Lynyrd Skynyrd LYVE (Pronounced Live)» кабельною мережею, під час якого до «Lynyrd Skynyrd» приєдналися Пітер Фремптон, Бретт Майклс, Кейфер, Закк Вайлд та Чарлі Данніелс. Цим виступом гурт відкрив концертне турне, яким робило промоцію своєму новому альбому «The Last Rebel». Того ж року в Клей Каунті в Флориді, де ріс Ронні Ван Зант, було відкрито Парк для дітей, названий на честь вокаліста «Lynyrd Skynyrd».
Відомі кавери на твори гурту Lynyrd Skynyrd Tuesday's Gone — Metallica
Дискографія
Студійні альбоми 1973: (Pronounced 'Lĕh-'nérd 'Skin-'nérd) 1974: Second Helping 1975: Nuthin' Fancy 1976: Gimme Back My Bullets 1977: Streets Survivors 1991: Lynyrd Skynyrd 1991 1993: The Last Rebel 1994: Endangered Species 1997: Twenty 1999: Edge Of Forever 2000: Christmas Time Again 2003: Vicious Cycle 2009: God & Guns 2012: Last of a Dying Breed
Живі альбоми 1976: One More From The Road 1988: Southern By The Grace Of God 1996: Southern Knights 1998: Lyve from Steel Town 2004: Lynyrd Skynyrd Lyve: The Vicious Cycle Tour 2010: Live from Freedom Hall
Збірки пісень 1978: Skynyrd's First and… Last 1979: Gold & Platinum 1982: Best of the Rest 1987: Legend 1989: Skynyrd's Innyrds 1991: Lynyrd Skynyrd (Box Set) 1993: A Retrospective 1997: What's Your Name 1997: Old Time Greats 1998: Extended Versions: The Encore Collection 1998: The Essential Lynyrd Skynyrd 1998: Skynyrd's First: The Complete Muscle Shoals Album 1999: 20th Century Masters 1999: Solo Flytes 2000: All Time Greatest Hits 2000: Collectybles 2000: Then and Now 2003: Thyrty 2005: Greatest Hits 2005: Then and Now Volume Two 2008: Greatest Hits 2010: Icon
The Rossington Colling Band 1980: Anytime, Anyplace, Anywhere 1981: This Is The Way
The Allen Collins Band 1983: Here, There & Back
The Rossington Band 1986: Returned To The Scene Of The Crime 1988: Love Your Man
The Artimus Pyle Band 1982: The Animus Pyle Band 1983: Night Caller
Джонні Ван Зант 1990: Brickyard Road
Література