Паоло Ванолі (, 12 серпня 1972, Варезе) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за клуби «Верона», «Парма» та «Фіорентина», а також національну збірну Італії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра Народився 12 серпня 1972 року в місті Варезе. Вихованець юнацьких команд місцевого однойменного клубу.

У дорослому футболі починав виступами за нижчолігові «Беллінцаго» і «Корсіко», а 1993 року став гравцем Серії B «Венеції».

За два роки перейшов до іншого представника Серії В, «Верони», у складі якої у першому ж сезоні підвищився в класі до найвищого італійського дивізіону. Провівши там сезон 1996/97, веронська команда повернулася до другого дивізіону, де Ванолі провів ще один сезон.

Згодом протягом 1998—2003 років знову грав у Серії A, провівши по два сезони за «Парму», з якою 1999 року став володарем Кубка УЄФА, і за «Фіорентину», а також один сезон у «Болоньї».

З літа 2003 року півтора роки грав у Шотландії за «Рейнджерс», після чого на півроку повертався на батьківщину, де захищав кольори «Віченци» у Серії B.

Завершував ігрову кар'єру в Греції, де грав за «Акратітос» протягом 2005—2006 років.

Виступи за збірну 1999 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії товариською грою проти бельгійців, в якій став автором єдиного гола своєї команди. Свою другу і останню гру за збірну провів 2000 року.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2007 року, очоливши тренерський штаб команди «Домельяра».

2010 року увійшов у статусі асистента головного тренера до тренерського штабу юнацької збірної Італії U-16. До 2016 року працював на різних тренерських посадах з юнацькими збірними командами Італії, а протягом 2016—2017 років був помічником Джамп'єро Вентури у тренерському штабі головної збірної Італії.

2017 року припинив восьмирічну співпрацю з Італійською федерацією футболу і прийняв пропозицію стати асистентом Антоніо Конте у тренерському штабі лондонського «Челсі».

За два роки разом з Конте повернувся на батьківщину, увійшовши до очолюваного останнім тренерського штабу «Інтернаціонале», в якому працював до 2021 року.

17 грудня 2021 року був призначений головним тренером московського «Спартака».

7 листопада 2022 року Ванолі очолив клуб «Венеція», контракт розрахований до червня 2024 року.

21 червня 2024 року Паоло очолив футбольну команду «Торіно». 5 червня 2025 року його було звільнено з посади головного тренера.

7 листопада 2025 року Ванолі очолив футбольну команду «Фіорентіна».

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1991–92 «Беллінцаго» Міжрег. 28 1 - - - - - - - - - 28 1 1992–93 «Корсіко» CND 31 3 КІ-D ? ? - - - - - - 31+ 3+ 1993–94 «Венеція» B 30 2 КІ 5 0 - - - - - - 35 2 1994–95 B 26 0 КІ 1 0 - - - - - - 27 0Усього за «Венецію» 56 2 6 0 - - - - 62 2 1995–96 «Верона» B 30 0 КІ 0 0 - - - - - - 30 0 1996–97 A 27 0 КІ 1 0 - - - - - - 28 0 1997–98 B 27 2 КІ 4 1 - - - - - - 31 3Усього за «Верону» 84 2 5 1 - - - - 89 3 1998–99 «Парма» A 14 2 КІ 9 1 КУЄФА 7 1 - - - 30 4 1999–00 A 29+1Додаткова гра за 4-те місце. 0 КІ 0 0 ЛЧ+КУЄФА 2+5 0+0 СІ 1 0 38 0Усього за «Парму» 44 2 9 1 14 1 1 0 68 4 2000–01 «Фіорентина» A 27 0 КІ 4 0 КУЄФА 8 2 - - - 39 2 2001–02 A 17 1 КІ 0 0 КУЄФА 5 0 СІ 0 0 22 1Усього за «Фіорентини» 44 1 4 0 13 2 0 0 61 3 2002–03 «Болонья» A 21 2 КІ 1 0 - - - - - - 22 22003–04 «Рейнджерс» ШПЛ 23 1 КШ+КШЛ 2+3 0 ЛЧ 7 0 - - - 35 1 лип.2004-січ.2005 ШПЛ 5 0 КШ+КШЛ 0+1 0+0 ЛЧ+КУЄФА 0+1 0+0 - - - 7 0Усього за «Рейнджерс» 28 1 6 0 8 0 - - 42 1 січ.-черв. 2005 «Віченца» B 17+2Плей-аут Серії B 2+0 - - - - - - - - - 19 2 2005–06 «Акратітос» АЕ 4 1 КГ 1 0 - - - - - - 27 0Усього за кар'єру 389+ 17+ 32+ 2+ 35 3 1 0 457+ 22+

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Гравець Володар Кубка Італії (2): «Парма»: 1998-99 «Фіорентина»: 2000-01 Володар Суперкубка Італії з футболу (1): «Парма»: 1999 Володар Кубка УЄФА (1): «Парма»: 1998-99 Тренер Володар Кубка Росії (1): «Спартак» (Москва): 2021-22

Примітки

Посилання