Генрієта Емма Реткліфф Рей (; 30 грудня 1859, Великий Лондон, Англія, Велика Британія — 26 січня 1928) — британська художниця пізньої вікторіанської епохи,Arthur Fish, Henrietta Rae (Mrs. Ernest Normand), London, Cassell & Co., 1905.Deborah Cherry, Painting Women: Victorian Women Artists, London, Routledge, 1993. що спеціалізувалася на класичних, алегоричних та літературних сюжетах, суфражистка та феміністка. Її найвідоміша картина — «Дама з лампою» (1891); із зображенням засновниці медстестринської справи Флоренс Найтінгейл в Скутарі.

Життєпис Генрієта Рей народилася 30 грудня 1859 року в Гамерсміті, Лондон, в сім'ї Томаса Бербен Рей, державного службовця, та Енн Елізи Рей (до шлюбу Грейвз), яка навчалася музичному мистецтву у Фелікса Мендельсона. Мала трьох братів та трьох сестер.

Рей почала долучатися до мистецтва в 13 років, отримавши освіту в Школі мистецтв Квін-Скверта Школі мистецтв Гізерлі (як перша учениця школи) та в Британському музеї. Відомо, що Рей подавала документи в Королівську академію мистецтв як мінімум 5 разів, перш ніж в кінцевому підсумку отримала семирічну стипендію. Серед її вчителів були сер Лоуренс Альма-Тадема, що сильно вплинув на її пізні роботи, а також Френк Бернард Діксі та Вільям Пауелл Фріт. У 1884 році взяла шлюб з художником і однокурсником по Королівській академії Ернестом Норманда, але зберегла дошлюбне прізвище — вибір, який в той час вважався незвичайним, — оскільки вже почала зміцнювати свою репутацію художниці, будучи частою учасницею щорічної виставки Королівської академії з 1881 року. З чоловіком проживала в Голланд-парку, резиденції багатьох інших художників того часу.Caroline Dakers, The Holland Park Circle: Artists and Victorian Society, New Haven, Yale University Press, 1999. Частими відвідувачами були Лейтон, Мілле, Прінсеп і Воттс.Fish, p. 47. Однак постійна увага не завжди була доречною. У своїх мемуарах Рей описала владне ставлення та поведінку деяких старших художників. В одному з таких випадків Прінсеп вмочив великий палець в кобальтово-синю фарбу та зробив позначку на одній з картин Рей. В помсту Рей «випадково» спалила його капелюх на плиті.Debra Mancoff and D. J. Trela, eds., Victorian Urban Settings: Essays on the Nineteenth-Century City and Its Contexts, London, Taylor & Francis, 1996; p. 71.

Подружжя вирушило до Парижа в 1890 році, щоб розпочати навчання в Академії Жюлиана у Жюля Жозефа Лефевра та Жан-Жозефа Бенджаміна-Константа. У 1893 році вони переїхали до Аппер Норвуд, в студію, побудовану на замовлення батьком чоловіка. У пари було двоє дітей: син (1886) та дочка (1893).

Генрієтта Рей виставляла свої роботи у Палаці образотворчих мистецтв та Будинку жінки на Всесвітній виставці 1893 року в Чикаго, штат Іллінойс.

Рей була прихильницею фемінізму і жіночого виборчого права. 1897 року Рей організувала виставку робіт художниць з приводу ювілею королеви Вікторії.

Померла 26 січня 1928 року в Аппер Норвуд.

Роботи Генрієтта Рей спеціалізувалася на класичних, алегоричних та літературних сюжетах. Її картина «Елейн, яка охороняла щит Ланселота» (1885) натхненна поемою Теннісона «Ланселот і Елейн». Серед безлічі інших її картин в класичному дусі, «Еврідіка повертається в Аїд» (1886) отримала почесну нагороду на Міжнародній виставці 1889 року в Парижі та медаль на Всесвітній виставці 1893 року в Чикаго. Її картина 1891 року «Міс Найтінгейл в Скутарі» (1854), на якій зображена Флоренс Найтінгейл, феміністка й засновниця медсестринської справи, часто відтворювалася і зазвичай іменується «Дама з лампою».

Картина Психея біля престолу Венери (1894) має розміри 3,7 на 2,1 метра та містить 13 фігур.Meaghan Clarke, Critical Voices: Women and Art Criticism in Britain 1880—1905, London, Ashgate, 2005; p. 99. На її картині «Сер Річард Віттінгтон, який роздає благодійність» (1900) зображений Річард Віттінгтон, середньовічний купець і чотириразовий лорд-мер Лондона. Вона також написала багатьох відомих в суспільстві людей, включаючи лорда Дафферіна (1901).

Серед робіт Генрієти Рей:

Молода мрія любові (1883) Елейн охороняє щит Ланселота (1885) Аріадна (1885) Еврідіка занурюється в Аїд (1886) Зефір і Флора (1888) Міс Найтінгейл в Скутарі (1854) (1891) Психея на троні Венери (1894) Аполлон і Дафна (1895) Діана і Калісто (1899) Сер Річард Віттінгтон роздає свою благодійну фреску (1900 ) На Королівської біржі в Лондоні Маркіз Дафферін і Ава (1901) Гілас і водяні німфи (1910) Джон Горнер 1858-1919 (1913) в колекції Ольстерського музею

Примітки

Посилання

Генрієтта Рей @ Викторианские художники. «Into the Light»