Монастир Пресвятого Серця Христового в Тернополі (ЧСВВ) — монастир Української греко-католицької церкви в м. Тернопіль.
Історія Осілість сестер Василіянок у Тернополі пов'язана з підпільним служінням УГКЦ. У 1957 році владика Василь Величковський привіз чотирьох сестер — с. Емілію-Анну, с. Марію-Ольгу, с. Терезу та с. Юлиту, які оселилися в будинку на вул. Крушельницькій, 3А. Незважаючи на постійний контроль з боку міліції, монастир поповнювався новими покликаннями.
У 1968 році владика Василь Величковський придбав для сестер новий будинок на вул. Будзіновського, 5, де вони проживають і тепер.
Протягом підпільного періоду до монастиря приєдналися: с. Йоана-Ірина Кордуба (1957) с. Параскевія-Пракседа Ангелюк (1958) с. Йосифа-Юзефа Савка та с. Сильвія-Стефанія Салук (1960) с. Макра-Марія Бойко (1965) с. Маргарета-Люба-Марія Коцюба (1970) с. Павлина-Ярослава Гуль (1975) с. Леся Тиха (1977) с. Меланія-Марія Ковальчук (1980) с. Матея-Марія Лебедович (1982) с. Марія-Ольга Цибульська (1994)
Літургійне життя в монастирі забезпечували підпільні священники, серед яких були о. Євстахій Смаль, о. Стефан Захарко, а також багато священників та владик УГКЦ, зокрема: Владика Ігор Возьняк Владика Филимон Курчаба Владика Петро Козак о. Петро Коваль о. Михайло Хрипа о. Йосафат Алиськевич, призначений владикою Величковським сповідником сестер.
З 1991 року сестри почали проводити катехизацію дітей, готуючи їх до Першої сповіді та Урочистого причастя. Цю діяльність вони здійснювали в багатьох селах та містах, підготувавши тисячі дітей. Це служіння триває і досі.
Настоятелі с. Марія-Ольга Ворощак, с. Йосифа Савка.
Джерела