Збі́гнєв Стані́слав Воде́цкі (; 6 травня 1950, Краків;— 22 травня 2017, Варшава);— польський співак, мультиінструменталіст, композитор, аранжувальник, актор і телеведучий. Свою музичну кар'єру розпочав наприкінці 60-х років ХХ сторіччя, граючи на скрипці в гуртах Чорні перлини та . У 1968—1973 роках акомпанував Еві Демарчик під час її світового турне. У 70-х роках дебютував як співак. Від часу свого дебюту видав наступні студійні сольні альбоми: Zbigniew Wodecki (1976), Dusze kobiet (Душі жінок) (1987), Zbigniew Wodecki ’95 (1995), Obok siebie (Біля себе) (2002) i Platynowa (2010), а також альбом під назвою 1976: A Space Odyssey (2015) разом з гуртом (Mitch & Mitch), а також два святкових диски;— Gwiazdo świeć, kolędo leć (Зірко світи, коляда лети) (2014) i …kolędują (… колядують) (2018), обидва записані з Ольгою Боньчик, Аліцією Маєвською та Влодзімєжем Корчем. Записав ряд шлягерів, серед яких «Chałupy Welcome to », «Lubię wracać tam, gdzie byłem », «Z Tobą chcę oglądać świat » (дует зі Здіславою Сосніцкою), «Zacznij od Bacha », «Izolda », «Opowiadaj mi tak ». Значної популярності додало йому виконання титульних пісень в мультфільмах «» (Pszczółka Maja ) і «» (Rudolf czerwononosy renifer).
Багаторазовий отримувач нагород на Фестивалі Польської Пісні в Ополі. Двократний лауреат Мистецької Нагороди Польської Естради «Прометей», двократний лауреат Фредерика і Золотого Фредерика. Здобувач нагороди журналістів на Другому Міжнародному Фестивалі Інтербачення. Нагороджений Відзнакою «Заслужений Діяч Культури», Срібною Медаллю «За Заслуги в Культурі Gloria Artis», відзнакою «Honoris Gratia» і посмертно Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі. Почесний громадянин ґміни Ґодув.
В проміжках між музичними проєктами вів розважальні програми та музичні фестивалі, був членом журі дванадцяти редакцій програми «Танець із зірками», з'являвся у кількох телевізійних серіалах, а також взяв участь в трьох потужних рекламних кампаніях.
Біографія
Ранні роки Народився в міській лікарні імені Ґабріеля Нарутовіча в КраковіДо 2008 року в біографії вказувалося, що Збіґнєв народився в місцевості Лазиська (Сілезьке воєводство).. Був сином трубача симфонічного оркестру Польського Радіо та Телебачення в Кракові Юзефа Водецького (1911—1980) та співачки сопрано Ірени Водецької (до шлюбу Биліца) (1921—1974). Мав старшу на 10 років сестру Ельжбету, віолончелістку й солістку краківської оперети. Родина походила з місцевості Лазиська (Сілезьке воєводство) в ґміні Ґодув.
Дитиною по рекомендації батька почав тренуватися грати на скрипці, а в підлітковому віці приступив до вивчення гри на трубі. Після того, як після першого року навчання його виключили з музичного ліцею, потрапив до класу скрипки Юліуша Вебера в Державній Музичній Школі ІІ ступеня імені В. Желеньського на вул. Баштовій в Краков і, яку закінчив з відзнакою. Під час дипломного екзамену зіграв «Скрипічний концерт Ля мажор» Мечислава Карловіча. Вдосконалював свої музичні вміння під наглядом Тадеуша Єнджейоського та Станіслава Ґонсєніци-Бжегі.
Професійна кар'єра
Початок та співпраця з Евою Демарчик Музичну кар'єру почав у 16 років, у заснованому ним біґ бітовому гурті Чорні перлини (Czarne Perły). У 17 років почав співпрацю з Краківським клубом «Льох під баранами». Крім того, грав у групі «Анава», з яким записав альбом під назвою «Марек Ґрехута Анава» (1970), а також брав участь у . Також грав у диригованому Краківському Камерному Оркестрі.
У 1968 році, після виступу з Марком Ґрехутою та Анавою на Шостому Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі, прийняв пропозицію Еви Демарчик замість Збіґнєва Палети акомпаніювати їй під час концертів. Протягом п'яти наступних років працював разом з цією артисткою під час її концертів у Європі (Німеччина, Австрія Франція, Швейцарія, Бельгія), Австралії, Бразилії, а також на Кубі. Тоді ж, після захисту диплому в музичній школі, приступив до постійної праці в Симфонічному Оркестрі Польського Радіо та Телебачення, з яким співпрацював протягом семи років.
70-і роки У 1971 році виїхав до Свіноуйсьця, де підробляв, граючи з Анавою концерти в ресторані Парковий, під час яких також і співав. Протягом одного з виступів, співаючи пісню Діна Мартіна «Everybody Loves Somebody», звернув на себе увагу режисера та оператора , який запропонував йому взяти участь в телевізійному концерті «Вечір без зірки», музику до якого Збіґнєв записував раніше. Після виходу програми, від Анджея Станкєвіча, тодішнього керівника редакції розважальної музики Першого каналу Польського Радіо, отримав пропозицію записати свій перший сольний твір «Знайдеш мене знову», який невдовзі потрапив до ефіру Польського Радіо. У 1972 році виступив на Десятому Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі, на якому, за виконання пісні «Так, то ти» отримав нагороду за дебют.
У1973 році завершив співпрацю з Евою Демарчик і в студії , записав мініальбом «Tak, to ty». У 1974 році виступив з на Schlagerfestiwal в Ростоку, де за пісню «Strach na wróble» («Опудало») отримав чотири нагороди
У 1976 році припинив співпрацю з Краківським Камерним Оркестром і, за порадою Войцеха Тшціньського, записав і видав свій перший альбом, який назвав просто , який особливим попитом на ринку ніколи не користувався, а сам Збіґнєв Водецкі ніколи не виконував пісень з нього на концертах. У 1978 році з піснею «Izolda » виступив на Другому Міжнародному Фестивалі Інтербачення, за що отримав нагороду журналістів. Після участі в конкурсі, прийняв пропозицію від тодішнього керівника Комітету в справах Радіо та Телебачення Мацея Щепаньського і потрапив до Оркестру Польського Радіо та Телебачення в Познані, під керівництвом Збіґнєва Ґурного, з яким пропрацював кілька років. Протягом співпраці з оркестром зареєстрував між іншими пісні «Dialogi» («Діалоги»), «Przeszło mi» («Пройшло мені»), «Mają ludzie swoje niepokoje» («Мають люди свій неспокій»), «Zaklęcia i uroki» («Закляття й зурочення»), а також «Szczęście lubi tłok» («Щастя любить гамір»). Тоді ж почав виступати в розважальних програмах Зенона Лясковіка. В 1979 році записав титульну пісеньку для мультсеріалу Pszczółka Maja («Бджілка Мая»), а також виступив на концерті «Прем'єр» під час Сімнадцятого Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі з творами «Przeszło mi» («Пройшло мені») та «Kaprys losu» («Каприз долі») (в дуеті з Данутою Рінн) і «Wspomnienie tamtych dni » («Спогади тих днів») (в дуеті з Кристиною Пронько), за який здобув головну нагороду.
80-і та 90-і роки Під час воєнного стану продовжував співпрацю з кабаре Зенона Лясковіка та оркестром під керівництвом Збіґнєва Ґурного, а також з фортепіанним дуетом Марек і Вацек часом виїжджав на концерти до ФРН. Під час перебування в Німеччині отримав пропозицію залишитись і продовжувати кар'єру вже там, а також пропозицію запису нового диску німецькою мовою, однак від обох пропозицій співак відмовився. В 1983 році в дуеті з Зофією Каміньською в рамках Двадцятого Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі на концерті «Пройшло двадцять років» виступив з піснею «Wierzymy w sny» («Віримо в сни»). У зв'язку з політичною ситуацією в країні звільнився з Оркестру Польського Радіо та Телебачення. У 1984 виступив на фестивалі в Сонячному Березі.
В 1985 році випустив шлягер під назвою «Chałupy Welcome to». Після запису пісні виїхав на кількамісячний концертний тур до Сполучених Штатів. У 1987 році видав перший за дев'ять років альбом під назвою «Dusze kobiet» («Душі жінок»), а також гастролював у Румунії, Болгарії, Ізраїлі, а також на Кубі. Під кінець десятиліття давав концерти разом з та .
У 1991 році за пісню «Sobą być» («Бути собою») отримав першу нагороду в концерті «Прем'єр» на Двадцять Восьмому Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі. Там же отримав нагороду від президента Ополя, статуетку «Кришталевого камертона» і Спеціальну Нагороду від студії грамзапису «Polskie Nagrania». У 90-х роках почав співпрацю з Кшиштофом Кольберґером, для якого створив музику до спектаклів «Кохання та гнів» (1992 р.), а також «Білосніжка та гноми» (1994 р.), в якому зіграв роль короля. Також плідно співпрацював з Владиславом Монцкім в «Солдаті королеви Мадагаскару» (1993 р.), брав участь в програмі «Бджола в піску» з Кшиштофом Пясецкім. У 1995 році видав третій студійний альбом під назвою Zbigniew Wodecki ’95
2000—2010 роки В 2001 році почав співпрацю з комерційним телеканалом TVN, для якого вів програму Дорога до Зірок і Твоя Дорога до Зірок. 4 березня 2002 року випустив студійний альбом під назвою «Obok siebie» («Біля себе»). 31 серпня 2002 року взяв участь в фінальному концерті культової ранкової передачі Першого каналу Польського радіо , який відбувся на території Скверу Костюшка в Ґдині. В листопаді взяв участь в концерті, що рекламував книгу польської радіожурналістки Третього каналу Польського Радіо Маґдалєни Єтон «Пані Маґдо, вам то першій кажу…» («Pani Magdo, pani pierwszej to powiem…»), до якої увійшов і скетч, який в однойменній з книгою програмі Третього каналу розповідав сам Водецкі. У 2003 записав один з джинглів для ефірів Трійки. У 2004 Збіґнєва Водецького номінували на нагороду Wiktor в категорії «найпопулярніший співак чи артист естради».
В січні 2005 року взяв участь в записі благодійного синглу «Pokonamy fale» («Поборемо хвилі»), який було створено з думкою про жертв землетрусу в Індійському океані, а також виступив під час благодійного концерту під тією ж назвою, на якому збирали кошти на користь програми «Усиновлення на відстані», яка підтримувала жертв трагедії. Весною став членом журі в розважальній програмі комерційного телеканалу TVN «Танець з зірками», в якій брав участь наступних одинадцять випусків. В липні почалась рекламна акція мережі стільникового зв'язку Heyah, для потреб якої Водецкі записав пісню про Червону Шапочку. У Новорічну ніч 2005/2006 року Перший канал телебачення Польщі показав концерт Новорічне ревю (Sylwestrowa rewia), в якому, разом з іншими виконавцями, виступив і Збіґнєв Водецкі.
В лютому 2006 року в дуеті з Ґражиною Вольщак виступив на галаконцерті «Віват! Найкращі 2005», а в червні заспівав на концерті «Світ у хмарах» на честь Марка Ґрехути під час 43-го Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі. У квітні 2007 року разом з Маґдою Молек провів концерт «Закохаємось ще раз», що проходив на комерційному телеканалі TVN, а в червні в рамках концерту «Небо з моїх країв» («Niebo z moich stron»), присвяченого Северинові Краєвському, на 44-у Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі, заспівав пісню «Uciekaj moje serce». Влітку 2007 року разом з іншими виконавцями знову вирушив у тур «Літа з радіоприймачем».
В лютому 2008 року разом з гуртом Mitch & Mitch дав концерт в Музичній студії Польського Радіо, виконуючи з групою пісні «Posłuchaj mnie spokojnie» («Послухай мене спокійно») i «Panny mego dziadka» («Дівчата мого дідуся») зі свого дебютного альбому. Також у 2008 році взяв участь в галаконцерті «Віват! Найкращі 2007», записав пісню «Miłości jak snu» («Кохання, як сну») і скомпонував ораторію «Amabilis. Królewskie sny Niepołomic» («Амабіліс. Королівські сни Неполомиць») з нагоди 650-річчя містечка під Краковом Неполомиці. Влітку 2009 року знову вирушив у тур «Літа з радіоприймачем», а також разом з Маґдою Молек провів концерт, присвячений Чеславові Нємену під час сопотського фестивалю. В листопаді 2009 року дебютував у головній ролі в спектаклі Станіслава Іґнація Віткевіча «Соната Вельзевула», що йшов у Краківському Театрі Сцена STU в режисурі Кшиштофа Ясиньського.
2010—2017 роки У березні 2010 року відбулась прем'єра спектаклю Збіґнєва Ксьонжка та Яна Новіцкого Повернення Великого Шу (Powrót Wielkiego Szu), співавтором музики до якого був Збіґнєв Водецкі. Протягом цього ж року музикант брав участь в озвучуванні мультиплікаційних фільмів та суспільних кампаній Міністерства Здоров'я Польщі.