Комітет державної безпеки Української РСР - центральний республіканський орган державного управління Української РСР у сфері забезпечення державної безпеки, який діяв з 1954 по 20 вересня 1991. 20 вересня 1991 року Постановою Верховної Ради України КДБ УРСР був скасований, а замість нього було створено Служба національної безпеки України (СНБУ).

Розташування Адреса: Київ, Володимирська вул., 33.

Були утворені територіальні управління Комітету державної безпеки Української РСР відповідно до адміністративного територіального поділу УРСР: УКДБ по Вінницькій області УКДБ по Волинській області УКДБ по Ворошиловградській (Луганській) області УКДБ по Дніпропетровській області УКДБ по Сталінській (Донецькій) області УКДБ по Дрогобицькій області УКДБ по Житомирській області УКДБ по Закарпатській області УКДБ по Запорізькій області УКДБ по Станіславській (Івано-Франківській) області УКДБ по Київській області (по місту Києву і Київській області) УКДБ по Кіровоградській області УКДБ по Кримській області УКДБ по Львівській області УКДБ по Миколаївській області УКДБ по Одеській області УКДБ по Полтавській області УКДБ по Ровенській області УКДБ по Сумськії області УКДБ по Тернопільській області УКДБ по Харківській області УКДБ по Херсонській області УКДБ по Хмельницькій області УКДБ по Черкаській області УКДБ по Чернігівській області УКДБ по Чернівецькій області

Структура Керівництво (голова, заступники голови, члени КДБ, партком) Секретаріат Інспекція при Голові 1-й відділ (зовнішня розвідка) 2-ге Управління (контррозвідка) 4-те Управління (секретно-політичне) 5-те Управління (економічне) 7-ме Управління (зовнішнє спостереження) 8-й відділ (шифрувально-дешифрувальний) 9-й відділ (охорона керівників партії і уряду) 2-й спецвідділ (застосування опертехніки) 3-й спецвідділ (виготовлення засобів тайнопису, документів для оперативних цілей, експертиза документів і почерків) 4-й спецвідділ (радіоконтррозвідки) 5-й спецвідділ (виготовлення опертехніки) Відділ «С» (урядового зв'язку) Слідчий відділ Обліково-архівний відділ тюремний відділ Відділ кадрів мобілізаційний відділ господарське управління допоміжні підрозділи

Згодом відбувалися наступні зміни: У 1955 р створено 6-й спецвідділ (перлюстрація телеграфної та поштової кореспонденції); У квітні 1959 р Інспекція була перетворена в апарат помічника Голови; У серпні 1959 р 1-й відділ був перетворений в Управління; У 1959 р був скасований Тюремний відділ, на базі 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 6-го спецвідділів створено Оперативно-технічне управління, відділ «С» перетворений у відділ урядового зв'язку, створений 6 й відділ (транспортний); У березні 1960 р 4-е і 5-е Управління та 6-й відділ були скасовані з передачею функцій у 2-е Управління; У 1966 р був створений 4-й відділ (інформаційно-аналітичний), обліково-архівний відділ перейменований в 10-й відділ; У 1967 р було створено 5-е Управління (боротьба з ідеологічною диверсією), відновлена Інспекція при Голові; Наказом КДБ при РМ УРСР № 00154 від 18 грудня 1967 р був створений 6-й відділ (розробка і впровадження в оперативну практику наукових основ ведення боротьби з підривною діяльністю противника); У 1970 р Інспекція була перетворена в інспекторське управління; У травні 1971 р 6-й відділ було розформовано, його функції розділені між 4-м відділом і Інспекторським управлінням; Не раніше 1973 р була створена Служба «Р»; У січні 1974 р Відділ урядового зв'язку був перетворений в Управління; 3 липня 1975 р наказом КДБ СРСР № 0258 9-й відділ був перетворений в Службу; У 1976 р був створений новий 6-й відділ (внутрішня безпека); У травні 1977 р 4-й відділ був перетворений в 10-й відділ 2-го Управління; Наказом КДБ СРСР № 0045 від 22 червня 1980 р була створена Інформаційно-аналітична служба; У 1981 р було створено 4-е Управління (контррозвідувальне забезпечення об'єктів транспорту); У 1982 р було створено 6-е Управління (контррозвідувальне забезпечення економіки), 6-й відділ змінив номер на 11-й; У вересні 1983 р було створено 3-е Управління (контррозвідувальне забезпечення МВС); У 1984 р Відділ кадрів був перетворений в Управління; У 1989 р 5-е Управління було перетворено в Управління «З» (захист конституційного ладу); У 1991 р 3-е Управління було перетворено в Управління «ОП» (по боротьбі з організованою злочинністю);

Таким чином, до 1991 р структура КДБ Української РСР мала такий вигляд:

Керівництво (голова, заступники голови, Колегія КГБ, партком) Секретаріат 1-е Управління (зовнішня розвідка) 2-е Управління (контррозвідка) 4-е Управління (контррозвідувальне забезпечення об'єктів транспорту) 6-е Управління (контррозвідувальне забезпечення економіки) 7-е Управління (зовнішнє спостереження) 8-й відділ (шифрувально-дешифрувальний) 9-я Служба (охорона керівників партії і уряду) 10-й відділ (обліково-архівний) 11-й відділ (внутрішня безпека) Управління «З» (захист конституційного ладу) Управління «ОП» (по боротьбі із організованою злочинністю) Служба «Р» (радіоконтррозвідка) Оперативно-технічне управління Управління урядового зв'язку Слідчий відділ інспекторської управління Інформаційно-аналітична служба управління кадрів мобілізаційний відділ господарське управління Військово-медичне управління допоміжні підрозділи

Керівництво Нікітченко Віталій Федотович (6 квітня 1954 — 16 липень 1970) полковник, з 31 травня 1954 — генерал-майор, з 1961 — генерал-лейтенант, з 1967 — генерал-полковник . Федорчук Віталій Васильович (16 липня 1970 — 27 травня 1982) генерал-лейтенант, з 14 грудня 1970 — генерал-полковник. Муха Степан Несторович (3 червня 1982 — 21 травня 1987) генерал-лейтенант. Голушко Микола Михайлович (21 травня 1987 — 20 вересень 1991) генерал-майор, з 1989 — генерал-лейтенант.

Перший заступник голови:

Слонь Михайло Варнайович (15 червня 1954 — 19 квітень 1955) полковник. Шульженко Борис Сергійович (серпень 1959 — 4 червня 1970) полковник, з 10 грудня 1964 — генерал-майор. Крикун Серафим Іванович (21 серпня 1970 — листопад 1974) генерал-майор. Муха Степан Несторович (січень 1975 — червень 1982) полковник, з 1975 — генерал-майор, з 1980 — генерал-лейтенант. Євтушенко Василь Мусійович (1982-1990) генерал-майор. Марчук Євген Кирилович (1990 — червень 1991) генерал-майор. Шама Микола Михайлович (1991).

Заступники голови:

Мороз Микола Тихонович (19 червня 1954 — 7 серпня 1959) полковник ГБ, з 1955 — полковник, з 9 січня 1957 — генерал-майор. Тихонов Павло Павлович (3 липня 1954 — 7 серпня 1959) полковник, з 18 лютого 1958 — генерал-майор. Головченко Іван Харитонович (1955-1962) полковник, генерал-майор. Крикун Серафим Іванович (1961 — 21 серпня 1970) генерал-майор. Трояк Микола Захарович (1967-1978) генерал-майор. М'якушко Василь Омелянович (січень 1971 — серпень 1984) полковник, з 1972 - генерал-майор. Муха Степан Несторович (вересень 1973 — січень 1975) з 1973 — полковник. Лодяний Володимир Володимирович (1976-1980) генерал-майор. Євтушенко Василь Мусійович (1977-1982) генерал-майор. Петров Юрій Володимирович (1980-1991) генерал-майор. Рябоконь Володимир Олександрович (вересень 1982 — грудень 1985) полковник, з 1984 — генерал-майор. Ковтун Георгій Кирилович (вересень 1984 — вересень 1991) генерал-майор. Космач В'ячеслав Савович (15 січня 1986 — 1987) полковник. Бихов Леонід Васильович (1987-1991) генерал-майор.

Помічники голови з кадрів: Начальники відділу (управління) кадрів, з грудня 1969 — заступники

Кардашов Олександр Васильович (травень 1954 — серпень 1959) підполковник ГБ, з 1954 — полковник ГБ, з 1955 — полковник, з 1958 — генерал-майор. Приймак Іван Павлович (серпень 1960 — серпень 1973) підполковник, з 1962 — полковник. Рябоконь Володимир Олександрович (серпень 1973 — вересень 1982) полковник. Пихтін Володимир Олексійович (1982-1991) полковник, з 1991 — генерал-майор.

Посилання http://shieldandsword.mozohin.ru/kgb5491/terr_org/respublik/ukraina.htm </br>

Примітки