Могила кошового отамана Івана Сірка

Могила кошового отамана Івана Сірка — місце поховання кошового отамана Запорозької Січі та Війська Запорозького Низового Івана Сірка, що здобув перемогу у 65 боях і відзначився непереможністю в походах проти османів і татарів, в селі Капулівка Нікопольського району, біля якого раніше знаходилася Чортомлицька Січ. До 1967 року кошовий отаман був похований в селі Грушівка, його перепоховали в іншому селі, через те, що води Каховського водосховища наблизилися до могили.

Існує легенда, що за заповітом Івана Сірка йому мали відрубати праву руку, щоб козаки ще 7 років боролися і одержували перемоги у боях як за життя Сірка.

Історія поховання

XVII—XIX століття

У 1675 році виснажений походами, похилим віком і втратою сина Петра у бою під Тором, Іван Сірко написав цареві клопотання про звільнення із військової служби, щоб на старості років повернутися до родини. Проте московський цар відповів відмовою, пояснивши це тим, що військові справи напружені і відпустити талановитого полководця не взмозі. Після того кошовий отаман ще п'ять років вів службу, захищаючи кордони і визволяючи бранців. Час від часу укладав угоди із різними ворожими сторонами на користь Січі через складне становище. Свій останній похід здійснив влітку 1680 року в Азовське море, де здобув перемогу. Повертаючись на Січ, Сірко дізнав про вбивство дружини і синів та занедужав, після чого вирушив на свою пасіку в селі Грушівка. Там славетний кошовий отаман і відійшов у вічний сон. На наступний день його тіло перевезли на Чортомлицьку Січ чайкою, де його поховали з великими почестями та з гарматною і мушкетною стрільбою усім Військом Запорозьким.

У «Літописі» Самійла Величка написано:

Впродовж багатьох століть могила Івана Сірка була у спокої. Її наприкінці XIX століття відвідав Дмитро Яворницький в Капулівці (нині Нікопольський район Дніпропетровської області) у ході своєї подорожі по колишнім місцям Запорозьких Січей. Він писав, що могила розташована на землі селянина Миколи Олексійовича Мазая, який дбайливо її доглядав.

XX століття Після приходу радянської влади могила стає занедбаною та до її цінності ставлення було байдуже, як зазначив в 1939 році голова райвиконкому «Сірко був петлюрівцем» і, таким чином, був ворогом народу.

Бюст 1956 року В травні 1956 року на могилі був встановлений бюст Івана Сірка.

Автори бюста — скульптори Олександр Ситник, Анатолій Білик, Семен Духовенко.[Могила І. Д. Сірка, 1975. Паспортна інформація.

Бюст відлитий на Дніпропетровському заводі ім. Леніна в травні 1956 року ливарниками Н. Заливакіним, С. Темкіним, І. Шишловим.

Цей бюст на кургані у 1980 році пошкодили і скинули.

Перенесення могили В 50-х роках XX століття славетним Січам передбачено сумне майбутнє на дні Каховського моря, що також поглинуло б могилу кошового отамана. Прохання археологів ігнорували незважаючи на охоронний статус пам'ятки. Вже у 60-х роках XX століття нависла реальна загроза затоплення могили, і тоді ухвалили рішення Радою Міністрів Української РСР створити історико-меморіальний музей-заповідник на оствові Хортиця, куди і мали направити прах Івана Сірка. В моноліті ґрунту перебував прах, який спеціалісти у листопаді 1967 року мали намір перевезти на Хортицю, але несподівано прийшов наказ від керівництва Нікопольського району за підтримки обласної ради перепоховати останки народного героя в кургані Баба-могила поблизу Капулівки. Був встановлений 10-літній бюст із дошкою «Тут була Запорозька Січ», хоча ця територія до неї не входила. В той же час череп Івана Сірка вилучили з могили для дослідження Інститутом етнографії Академії наук СРСР у Москві і лише через 21 рік череп зміг повернути до України Сергій Сегеда за дорученням часопису «Пам'ятки України», але після привезення ще кілька років череп зберігали в сейфі редакції в Києві, а потім у Нікопольської районної і міської влади. В 1980 році бюст на кургані пошкодили і скинули, але невдовзі встановили нове погруддя на основі реконструкції Галиною Лебединською портрету Івана Сірка. Влітку 1990 року під час святкування 500-річчя українського козацтва у Дніпропетровському облвиконкомі (в місті Січеславі) вирішили перепоховати належним чином, за християнським обрядом, разом з черепом останки Івана Сірка в одну могилу з капличкою.

Опис Напис на надгробній стелі отамана:«Р. Б. (Року божего) 1680 мая 4 Преставися рабъ Бож. Іоанъ Сѣрко Дмитровичъ атамань кошовий воска Запорозкого за его Ц. П. В. (Царского Пресветлого Величества) Федора Алексѣвича. Памят Праведнаго со похвалами»Переклад українською«Року божого 1680 травня 4 дня помер раб Божий Іван Сірко Дмитрович кошовий отаман війська Запорозького за його Царської Пресвітлої Величі Федіра Олексійовича. Пам'ять праведного з похвалами» Похований в селі Капулівка біля кургану Баба-могила, куди його перенесли у 1967 році. Був споруджений меморіальний комплекс у 2000 році для увічення слави отамана Сірка. Встановлений бюст Івана Сірка, погляд якого спрямований у бік Тавриди (Криму), з написом: «Кошовому отаманові Війська Запорозького І. Д. Сірку. Помер в 1680 році». З кургану відкривається вид на Дніпро і на село Капулівка.

Примітки

Джерела Сергій Сегеда. Могила Івана Сірка: історія, міфи, дослідження // Народознавчі зошити. № 4 (124), 2015, c. 786—797. / copy: 25.07.2022 Бібліографія Архив Института археологии АН УРСР. — ФЭ 5037. — 6 с. : з іл. (Крылова Л. Отчет об археологических раскопках и обследовании останков кошевого атамана Запорожской Сечи И. Д. Сирко, во время перезахоронения их на курган, произведенного 23—24 ноября 1967 года). Анонім. Короткий опис Сіркових діянь / з рукописної віршованої хронічки XVII століття ; Шевчук В., 1989, пер. українською мовою // Іван Сірко: Збірник для середнього та старшого шкільного віку. — Київ: Веселка, 1992. — . Апанович О. Кошовий отаман Іван Сірко / О. Апанович// Літературна Україна. — 1989. — 1 червня. — 8 c. Величко Самійло. Літопис. Т. 2 / Самійло Величко ; пер. з книжної укр. мови В. Шевчук. — Київ: Дніпро, 1991. — 642 с. Маслійчук В. Л. Altera patria: нотатки про діяльність Івана Сірка на Слобідській Україні / В. Л. Маслійчук. — Харків: Харківський приватний музей міської садиби: Торсінг, 2004. — 72 с. Мицик Ю. З джерел до секретної місії Василя Іскрицького 1682 року: Збірник наукових праць / Ю. Мицик // Україна в Центрально-Східній Європі. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2005. — Вип. 5. — С. 558—580. Мицик Ю. Іван Сірко / Ю. Мицик. — Київ: КиєвоМогилянська академія, 2010. — 160 с. Новицький Я. Твори в 5-ти т. — Т. 2 / Я. Новицький ; упорядник тому Людмила Іваннікова. — Запоріжжя: Тандем, 2007. — С. 252. Перепоховання Івана Сірка в 1967 р. Збірка документів / упорядник В. В. Грибовський. — Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2013. — 96 с. Ромашко В. А. Археологічні роботи, пов'язані з реконструкцією могили І. Д. Сірка у 2000 р. / В. А. Ромашко // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. — Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2002. — Вип. 10. — С. 250—252. Рубежанский А. Ф. Судебно-медицинские и археологические материалы к захоронению 288-летней давности / А. Ф. # Рубежанский, А. Ф. Ватченко, Л. П. Крылова // Судебно-медицинская экспертиза. — 1970. — № 2. — С. 11—12. Сегеда С. Гетьманські могили / С. Сегеда. — Київ: Наш час, 2010. — 440 с. Соловйов С. М. История России с древнейших времен / С. М. Соловйов. — Кн. VII. — 1676—1703. — Т. 13. — Санкт-Петербург: Общественная польза, 1896. — 632 с. Телегін Д. Я. Нариси та замітки з археології: вибрані статті за останні 60 років / Д. Я. Телегін. — Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2007. — 279 с. Чемерис В. Сторожова могила / В. Чемерис // Дзвін. — 2002. — № 3 (689). — С. 145—151. Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнськомусульманських війнах 1500—1700 рр. / Т.Чухліб. — Київ: Києво-Могилянська академія, 2010. — 446 с. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. — Т. 2 / Д. І. Яворницький. — Київ: Наукова думка, 1990. — С. 557. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. — Т. 3 / Д. І. Яворницький. — Київ: Наукова думка, 1990. — С. 556. Яворницький Д. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська козаків / Д. І. Яворницький // Іван Сірко: Збірник для середнього та старшого шкільного віку / укр. переклад В. Чуйка. — Київ: Веселка, 1992. — С. 9—103. Kochowski W. Historya panowania Jana Kazimierza / Wespazjan Kochowski. — T. 2. — Poznań : Nakładem N. Kamieńskiego i Spółki, 1859. — 314 s. Матвієнко А. Генерал Драгомиров: повернення пам'яті / incognita.day.kiev.ua. Правда ли, что некоторые дети рождаются с зубами?

Владислав Грибовський. Меморіал кошового, або Посмертні пригоди Сірка-характерника // Портал «ДніпроКультура». Створено: 02.10.2018. Редакція від 30.09.2020

Бібліографія Жуковський М. П. До питання про перепоховання І. Д. Сірка в 2000 р. // Матеріали Всеук. наук. конф. «Чортомлицька (Стара) Запорозька Січ в історико-культурній спадщині Нікопольського району».– Нікополь: РА «Тандем — У», 2002.– С. 22–25. Грибовский В. Могила Ивана Сирко: притча о несостоявшемся мемориале // Экспедиция XXI.– 2008.– № 9.– С. 8–9. Грибовський В. Могила Івана Сірка: притча про нездійснений меморіал Грибовський В. Як нікопольці відстоюють свого Сірка // Дніпров. кур'єр.– 2006.– № 3.– С. 28. Разуваєва Н. Історія в сьогоденні: [На могилі І. Сірка замінено погруддя, виконане за портретом І. Рєпіна, на нове, за реконструкцією Інституту ім. Миклухи Маклая] // Південна зоря.– 2011.– 11берез.– (№ 30/31).– С. 4: фот. Курган могила Івана Сірка: [Відеофільм] // http://www.youtube.com