Генерал армії Радянського Союзу — вище генеральське військове звання в Збройних Силах Радянського Союзу в період з 1940 по 1991. Вище цього звання було лише звання Маршал Радянського Союзу.

Історія створення Військове звання генерала армії було введено в Червоній армії 7 травня 1940 року, як найвище з чотирьох генеральських звань. Відновлення генеральських звань диктувалося як прагненням сталінського режиму до реставрації деяких зовнішніх прикмет ладу дореволюційної Росії, так і міркуваннями чисто практичними: дійсно, військові звання вищого командного і начальницького складу, що існували в 1935—1940 роках, збігалися зі скороченими позначеннями командних посад (комдив — командир дивізії, комкор — командир корпусу, командарм — командувач армією) і тому були незручні у використанні.

Звання «генерал армії» не існувало в дореволюційній Росії; зразками, напевно, стали у пригоді французьке армійський генерал () та американське () вищі генеральські звання.

Першими радянськими генералами армії стали Г. К. Жуков, К. П. Мерецков і І. В. Тюленєв; до початку війни до них приєдналися Й. Р. Апанасенко (командувач Далекосхідним фронтом) і Д. Г. Павлов (командувач Західним ВО).

У роки війни Як і звання Маршала Радянського Союзу, звання генерала армії не присвоювалося нікому з початку війни аж до січня 1943 року, коли новий знак розрізнення — погони з чотирма зірками — отримав О. М. Василевський.

Надалі вище генеральське звання генерала армії до закінчення німецько-радянської війни було присвоєне ще 18 воєначальникам. 10 воєначальників, що отримали під час німецько-радянського конфлікту звання генерала армії, стали згодом Маршалами Радянського Союзу (з них шістьох — ще в ході війни). Серед генералів армії Другої світової війни — такі полководці, як загиблі на фронті М. Ф. Ватутін і І. Д. Черняховський, начальник Генерального штабу СРСР, кавалер ордена «Перемога» О. І. Антонов.

Після скасування власних звань військово-політичному складу (1942) та спеціальних звань ГБ (1945) вищі чини цих військ отримали генеральські звання. Першим генералом армії — членом військової ради став у 1944 році М. О. Булганін; у липні 1945 року генералом армії став комісар державної безпеки 1-го рангу В. М. Меркулов.

З 1945 по 1991 Після війни, і особливо з початку 1970-х років, звання генерала армії нерідко присвоювалося вже не за особливі заслуги, як в роки Другої світової, а за фактом знаходження на тій або іншою посаді, що «дає» право на це звання; крім того, з 1970-х років стає звичайним присвоєння цього звання політробітникам і співробітникам органів державної безпеки (раніше такі приклади були абсолютно одиничні). Вказані причини зумовлюють зростання числа осіб, які отримують це звання в мирний час: якщо з 1950 по 1969 рік звання генерала армії отримали тільки 39 чоловік, то з 1970 по 1991 — вже 64. Починаючи з 1967 року вже не обходиться жодного року без присвоєння звання генерала армії.

Декілька підвищується середній вік генералів армії (на час присвоєння) — з 57 років (1950—1960-і) до 59 років (1970—1980-і). Всього звання «генерал армії» за 1940—1991 роки було присвоєне 133 воєначальникам, більша частина яких займала командні пости, значна кількість — також штабні і тилові. З них 31 воєначальникові згодом було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу, а ще одному — В. Ф. Толубко — звання Головного маршала артилерії.

Наймолодшим генералом армії був І. Д. Черняховський, що отримав звання за три дні до свого 38-річчя, найстарішим у момент присвоєння — заступник голови КДБ Г. К. Циньов, якому звання було присвоєне в 71-річному віці. Найдовше мав цей чин І. В. Тюленєв — 38 років, найкоротший час, 12 днів, генералом армії був В. Я. Колпакчи, що отримав звання 5 травня 1961, а вже 17 травня загинув.

О. М. Василевському всього через 29 днів після присвоєння військового звання генерала армії (16 лютого 1943 року) було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу.

Відповідні звання існували у родах військ з 1943 року. Вони мали особливі маршальські звання: звання маршал авіації, маршал артилерії, маршал бронетанкових військ, маршал інженерних військ, маршал військ зв'язку, що дорівнювалися до звання «генерал армії».

У 1984 році останні три, а в 1993 році перші два звання було скасовано.

На флоті в 1940—1945 і з 1962 відповідним званням є адмірал флоту; у 1945—1962 роках флотського звання, відповідного чину генерала армії, не існувало.

Знаки розрізнення

Як знаки розрізнення для генералів армії були встановлені (Наказом НКО № 212 від 13 липня 1940 року): п'ять позолочених зірочок на червоних петлицях; на рукавах вишита велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець з широкого 32-мм золотого галуну, а у верхній частині — з червоного сукна — шириною 10 мм.

У січні 1943 року ці знаки розрізнення були відмінені і введені знаки розрізнення на погонах — 4 «генеральських» зірки у ряд. У 1974—1997 роках радянські генерали армії носили знаки розрізнення, наближені до маршалів родів військ. Замість погонів з чотирма зірками були введені погони з однією великою зіркою і загальновійськовою емблемою, а на краватці при парадній формі носилася Маршальська Зірка «малого» зразка. Вказана зміна у формі мала на меті подолати «нерівність» між генералами армії і рівними їм за чином маршалами родів військ.

В арміях інших держав військове звання генерала армії дорівнювало зі званнями фельдмаршала (Велика Британія), генерала армії США, армійський генерал (Франція) тощо.

Знаки розрізнення генерала армії в 1940-1991 роках

Список генералів армії СРСР №ПІБДата присвоєнняпосада на момент присвоєнняПримітки1Жуков Георгій Костянтинович4 червня 1940командувач військами Київського Особливого військового округаМаршал Радянського Союзу з 18 січня 19432Мерецков Кирило Панасович4 червня 1940заступник народного комісара оборони СРСР з бойової підготовки та військово-навчальним закладамМаршал Радянського Союзу з 26 жовтня 19443Тюленєв Іван Володимирович4 червня 1940командувач військами Московського військового округа4Апанасенко Йосип Родіонович22 лютого 1941командувач військами Далекосхідного фронту5Павлов Дмитро Григорович22 лютого 1941командувач військами Західного Особливого військового округа6Василевський Олександр Михайлович18 січня 1943начальник Генерального штабу РСЧА, заступник народного комісара оборони СРСРМаршал Радянського Союзу з 16 лютого 19437Ватутін Микола Федорович12 лютого 1943командувач військами Південно-Західного фронту8Малиновський Родіон Якович28 квітня 1943командувач військами Південно-Західного фронтуМаршал Радянського Союзу з 10 вересня 19449Рокоссовський Костянтин Костянтинович28 квітня 1943командувач військами Центрального фронтаМаршал Радянського Союзу з 29 червня 194410Конєв Іван Степанович26 серпня 1943командувач військами Степового фронтуМаршал Радянського Союзу з 20 лютого 194411Попов Маркіан Михайлович26 серпня 1943, 3 серпня 1953командувач військами Брянського фронту; командувач військами Таврійського військового округазнижений до генерал-полковника 20 квітня 1944; відновлений у 1953 році12Антонов Олексій Інокентійович27 серпня 19431-й заступник начальника Генерального штабу РСЧА13Єрьоменко Андрій Іванович27 серпня 1943командувач військами Калінінського фронтуМаршал Радянського Союзу з 11 березня 195514Соколовський Василь Данилович27 серпня 1943командувач військами Західного фронтуМаршал Радянського Союзу з 3 липня 194615Толбухін Федір Іванович21 вересня 1943командувач військами Південного фронтуМаршал Радянського Союзу з 12 вересня 194416Петров Іван Юхимович9 жовтня 194326 жовтня 1944командувач військами Північно-Кавказького фронту; командувач військами 4-го Українського фронтузнижений до генерал-полковника 4 лютого 1944, відновлений 26 жовтня 194417Хрульов Андрій Васильович7 листопада 1943начальник Тилу РСЧА18Баграмян Іван Христофорович17 листопада 1943командувач військами 1-го Прибалтійського фронтуМаршал Радянського Союзу з 11 березня 195519Говоров Леонід Олександрович17 листопада 1943командувач військами Ленінградського фронтуМаршал Радянського Союзу з 18 червня 194420Черняховський Іван Данилович26 червня 1944командувач військами 3-го Білоруського фронту21Захаров Георгій Федорович28 липня 1944командувач військами 2-го Білоруського фронту22Масленников Іван Іванович28 липня 1944командувач військами 3-го Прибалтійського фронту23Пуркаєв Максим Олексійович26 жовтня 1944командувач військами Далекосхідного фронту24Булганін Микола Олександрович17 листопада 1944заступник народного комісара оборони СРСРМаршал Радянського Союзу з 3 листопада 1947, знижений до генерал-полковника 26 листопада 195825Захаров Матвій Васильович29 травня 1945командувач військами 2-го Українського фронтуМаршал Радянського Союзу з 8 травня 195926Меркулов Всеволод Миколайович9 липня 1945народний комісар державної безпеки СРСРрозстріляний 23 грудня 1953, позбавлений звання 31 грудня 195327Курасов Володимир Васильович12 листопада 1948головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія)28Маландін Герман Капітонович12 листопада 1948заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР29Чуйков Василь Іванович12 листопада 19481-й заступник головнокомандувача Групою радянських військ у НімеччиніМаршал Радянського Союзу з 11 березня 195530Штеменко Сергій Матвійович12 листопада 1948, 19 лютого 1968начальник Генерального штабу Збройних Сил СРСР; 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР, начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договорузнижений до генерал-лейтенанта у червні 1953,