Антон Амайзер (; 1 серпня 1907, Мюнхен — 20 лютого 1976, Мюнхен) — німецький офіцер, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія 10 березня 1933 року вступив у СС (посвідчення № 156 587), 1 квітня — в НСДАП (№ 1 663 557). У березні 1942 року — 1-й офіцер штабу кавалерійської бригади СС. Служив в 22-й добровольчій кавалерійській дивізії СС «Марія Терезія», де до 1944 року став командиром 52-го кавалерійського полку СС. У вересні-жовтні 1944 і лютому-березні 1945 року очолював бойову групу «Амайзер», на чолі якої відзначився в Угорщині. З березня 1945 року командував 94-м кавалерійським полком СС в складі 37-ї добровольчої кавалерійської дивізії СС «Лютцов».
Звання
Анвертер СС (10 березня 1933) Манн СС (7 березня 1934) Штурмманн СС (20 квітня 1934) Роттенфюрер СС (1 липня 1934) Унтершарфюрер СС (30 серпня 1934) Шарфюрер СС (1 квітня 1935) Обершарфюрер СС (9 листопада 1935) Унтерштурмфюрер СС (13 вересня 1936) Унтерштурмфюрер резерву військ СС (1 серпня 1940) Оберштурмфюрер резерву військ СС (15 липня 1941) Гауптштурмфюрер резерву військ СС (16 березня 1942) Штурмбаннфюрер резерву військ СС (4 жовтня 1944) Оберштурмбаннфюрер резерву військ СС
Нагороди
Цивільний знак СС (№ 69 922) Йольський свічник (грудень 1936) Німецький кінний знак в сріблі Спортивний знак СА в бронзі Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в золоті — всього отримав 7 поранень. Лицарський хрест Залізного хреста (1 листопада 1944) — за заслуги під час оборони Будапешта.
Література Залесский К. А. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Microfilm Publication A3343. US National Archives