Валеріа́н Дани́лович Довже́нко (14 вересня (27 вересня за новим стилем) 1905, Ростов-на-Дону — 5 січня 1995, Київ) — український музикознавець і композитор. Доктор мистецтвознавства (1969). Професор (1973).
Життєпис У 1925—1929 роках — член правління і відповідальний секретар Харківської філії Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича та Всеукраїнського товариства революційних музик. У 1928—1930 роках — референт Головного репертуарного комітету в музичних справах при Народному комісаріаті освіти УСРР. У 1929—1931 роках — завідувач кабінету масової музичної роботи Асоціації пролетарських музикантів України.
1931 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут.
У 1931—1932 роках — директор Всеукраїнського методичного кабінету художньої самодіяльності. Член Спілки радянських композиторів України (з 1932).
У 1932—1934 роках був асистентом та викладачем Харківського музично-драматичного інституту. Одночасно в 1932—1934 роках — музичний редактор Харківського обласного радіо. У 1934—1937 роках — музичний редактор Всеукраїнського радіокомітету в Києві.
Одночасно з 1935 по 1940 рік працював викладачем Київської консерваторії та музичного училища імені Р. Глієра. У 1936 році закінчив аспірантуру при Харківському музично-драматичному інституті та Київську консерваторію (у Пилипа Козицького, Семена Богатирьова та Льва Ревуцького). У 1938—1939 роках — завідувач кабінету історії музики і навчальної частини Київського музичного училища імені Р. Глієра.
У 1939—1941 роках — старший інспектор з творчих питань відділу музики Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів УРСР. Одночасно був референтом із пропаганди Спілки радянських композиторів України.
Член ВКП(б) з 1944 року.
У 1945—1953 роках — завідувач відділу музики й музичної фольклористики, в 1953—1960 роках — заступник директора, в 1960—1972 роках — завідувач відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР у Києві.
У 1946—1947 роках — голова музикознавчої секції, в 1947—1952 роках — член Правління, в 1951—1953 роках — голова музикознавчої секції Спілки радянських композиторів України.
Твори Дитяча опера «Пригоди зайця» (1982). Хори, романси, пісні, п'єси, обробки народних пісень.
Праці «Творчий шлях композитора В. Косенка» (1949). «П. І. Ніщинський» (1951, 1955). «Нариси з історії української радянської музики» (том 1 — 1957, том 2 — 1967).
Література — С. 419. Довженко Валеріан Данилович // Довженко І. Б. Родина Довженків (до 100-річчя від дня народження Валер'яна Довженка)//Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України,2006, число 2 (14).
Посилання Довженко Валеріан Данилович
Довженко Валеріан Данилович У Будинку вчених відзначать столітній ювілей Валеріана Довженка — українського композитора, доктора мистецтв, професора Михайло Гольдштейн. Спогади (фрагменти) Довженко В. В. С. Косенко : нарис / Валеріан Довженко. — Київ : Мистецтво, 1949. — 140 с. — (Майстри мистецтва Радянської України).