Баворов () — місто у Чехії, розташоване в північно-західній частині Південночеського краю; округ Страконіце - на березі річки Бланіце.

Історія Поселення Баворов, ймовірно, виникло задовго до заснування Баворівського замку у 1290 звіковським бургграфом Бавором III зі Страконіц, який жив тут до своєї смерті в 1318.

Перша згадка про поселення відноситься до 1228. Рід Баворів володів панством до 1351, після чого його придбали пани з Рожмберка, сини Петра I з Рожмберка . У 1355 Рожмберки з дозволу короля Карела I спорудили на заході від Баворівського замку на пагорбі Малошин новий замок Гельфенбурк, куди і перемістився адміністративний центр панства, після чого старий замок швидко занепав. Баворівське панство стало частиною панства Гельфенбурзького.

При Рожмберках Баворов отримав привілеї, схожі до привілеїв королівських міст. У 1359 Рожмберки побудували в Баворові лікарню на сім місць і школу для семи учнів. У 1381 Баворову надали право мати свою сургучну печатку, а жителям міста були гарантовані широкі цивільні права і свободи, як і містянам Пісека. В обмін на це Баворов повинен був виплачувати Рожмберкам таку ж данину, як і Пісек. Крім того, Рожмберки подарували Баворову свій герб — червену п'ятипелюсткову троянду на срібному геральдичному щиті — який є гербом міста донині. У 1360—1384 в місті був споруджений новий парафіяльний костел, при якому влаштована бібліотека.

Після смерті Ольдржіха I з Рожмберка в 1390 його син і єдиний спадкоємець Їндржіх III втратив інтерес до Гельфенбурзького панства і Баворова, обравши своєю резиденцією інше місце. Міські привілеї він підтвердив, але нових не надав. Під час гуситських воєн грамоти з міськими привілеями для збереження від ворогів і вогню були замуровані в стіну. Проте їх повністю знищила вологість. У 1474 представники міського самоврядування звернулися до владаржа Їндржіха V з Рожмберка із проханням знову письмово оформити і підписати привілеї міста, що і було зроблено. Міському суду при цьому було даровано додаткове право виносити смертні вироки.

У 1475—1503 Гельфенбурзьке панство мало інших власників (Яна зі Швамберка, панів з Ченова), які також підтверджували права міста Баворова, проте згодом панство повернулося у володіння Рожмберків. У 1552 владарж Вілем з Рожмберка домігся від короля права для Баворова проводити два щорічні великі ярмарки (в дні Святих Лаврентія і Мартіна) і щотижневі хлібні ярмарки. Крім того, місто отримало право ставити свою печатку на червоному сургучі. У тому ж році Вілем з Рожмберка заснував в Баворові цех шевців.

У 1593 владарж Петро Вок з Рожмберка продав Гельфенбурзьке панство за 20 000 коп празьких грошів Прахатіцькій громаді, яка в 1607 підтвердила і розширила міські привілеї Баворова. Місто отримало право варити в панській пивоварні ячмінне і пшеничне пиво. Після битви на Білій горі в 1620 всі прахатіцькі володіння, включаючи Гельфенбурзьке панство, були конфісковані й увійшли до складу королівського домену. Всі міські привілеї були скасовані. Наступного року панство подароване князю Еггенбергу. Для Баворова настали важкі часи: війна, пожежі, епідемії, примусові роботи.

Місто повернуло собі свої привілеї лише в 1675. Еггенберги додатково надали Баворову право проводити щорічні ярмарки в день святого Георгія і в день Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. У 1717 всі володіння Еггенбергів перейшли у спадок князівському роду Шварценбергів. 7 серпня 1747 королева Марія-Терезія підписала документ, що підтверджував привілеї Баворова. Це ж було зроблено королями Йосипом II (1 782 ) і Францом I (1793).

Після революційних подій 1848—1849 міські привілеї Баворова були скасовані, а саме місто перейшло в підпорядкування місту Водняни, що суттєво зменшило його значення. Окрім цього в місті трапилася велика пожежа, яка знищила 14 будинків, серед яких була школа і княжий двір. У 1850 Баворов включений до складу Пісецького краю, а в 1853 отримав офіційний статус міста. 9 вересня 1867 ще одна пожежа знищила в Баворові 31 будинок і пошкодила костел.

Після Другої світової війни в 1945 році місто було звільнене армією США. У післявоєнний період в Баворове був організований єдиний сільськогосподарський кооператив (), пробурені свердловини питної води та організована її доставка. У 1965—1972 побудований міський басейн. У 70—80-х роках в Баворові велося інтенсивне житлове будівництво, були споруджені сушарка картоплі, пожежна частина, будинок культури. У 1983 відбулося об'єднання JZD Баворов з JZD Хельчице, внаслідок чого виник JZD «Мир» Хельчице.

У 1991 Баворов був прийнятий у чеський Союз міст і муніципалітетів, а в 2000 відповідно до рішення Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки був офіційно закріплений міський статус Баворова.

Пам'ятки

Парафіяльний костел Вознесіння Діви Марії Історичний центр міста Пам'ятка природи «Баворовська странь» Руїни замку Гельфенбурк

Частини міста

Баворов Бланіце Чихтіце Свінетіце Тоуров Утєшов

Населення

Посилання

Баворовський замок на www.castles.cz Історія Баворова на офіційному сайті Баворов

Примітки