Отто Вільгельм фон Ренц (; 3 листопада 1891, Штеттін — 16 січня 1968, Бад-Ноєнар-Арвайлер) — німецький воєначальник, генерал зенітних військ. Кавалер Німецького хреста в золоті та сріблі.

Біографія 8 липня 1911 року вступив у 14-й (1-й Баденський) польовий артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, з 2 серпня 1916 року — ад'ютант дивізіону свого полку, з 7 лютого 1916 року — командир 104-го зенітного взводу (у складі 56-ї піхотної дивізії). З 27 серпня 1916 року — співробітник інспекції озброєнь і споряджень.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. У 1919-20 і 1921-22 роках — радник інспекції озброєнь і споряджень, в 1926-29 роках — командир батареї 5-го артилерійського полку. З 1 квітня 1929 по 30 червня 1934 року — радник з легкої артилерії в Управлінні озброєнь Імперського військового міністерства. З 1 жовтня 1934 року — командир транспортного дивізіону «Деберіц», який 1 квітня 1935 року був переданий в люфтваффе і перейменований в зенітний дивізіон. З 1 жовтня 1935 року — командир 1-го дивізіону 22-го зенітного полку, з 1 жовтня 1936 року — начальник відділу балістики і спорядження Управління озброєнь. 1 вересня 1938 року очолив командування ППО Гамбург. З 24 вересня 1938 року — командир 24-го, з 15 листопада 1938 року — 33-го зенітного полку, з 26 серпня 1939 року — зенітної групи «Галле-Лойна».

З 31 жовтня 1939 року — начальник 4-го, з 17 березня 1941 року — 9-го командування ППО. 1 вересня 1941 року призначений командиром 9-ї зенітної дивізії, що діяла на південній ділянці німецько-радянського фронту. 25 червня 1942 року переведений у відомство генерал-фельдцойхмайстера, де очолив управлінську групу розвитку зенітного озброєння. У липні 1944 року призначений командиром 4-го зенітного корпусу. 15 серпня 1944 року зарахований в резерв, але 15 листопада очолив 5-й зенітний корпус, з яким брав участь у боях в Угорщині, Хорватії та Австрії. 7 травня 1945 року здався американським військам. 16 червня 1947 рок звільнений.

Звання

Фанен-юнкер (8 липня 1911) Фенріх (22 березня 1912) Лейтенант (18 листопада 1912) Оберлейтенант (22 березня 1916) Гауптман (1 жовтня 1922) Майор (1 квітня 1933) Оберстлейтенант (1 листопада 1935) Оберст (1 січня 1938) Генерал-майор (16 серпня 1939) Генерал-лейтенант (1 серпня 1941) Генерал зенітних військ (1 лютого 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Німецький хрест в золоті (16 липня 1942) в сріблі (27 липня 1942)

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935—1945 Teil II, Band 3: Odebrecht–Zoch, Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-2207-4, S. 99–100 Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 136. Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002