Сісаванг Вонг (; 14 липня 1885 - 29 жовтня 1959) — король Луанґпхабанґу, від 1946 — королівства Лаос. Правив від 28 квітня 1904 року до своєї смерті 29 жовтня 1959 року.
Раннє життя Він народився в місті Луанґпхабанґ 14 липня 1885 року. Його батьком був Закарін, король Луанґпхабанґу, а матір'ю — королева Тонгсі. Сісаванг здобув освіту в ліцеї Шаселу-Лаубат в Сайгоні та l'Ecole Coloniale в Парижі. У нього було 50 дітей від 15 дружин, двоє з яких були його зведеними сестрами і одна племінницею. Чотирнадцять його дітей загинули одночасно на Меконгу під час аварії човна.
Король Лаосу Сісаванг став королем Луанґпхабанґу після смерті батька, 25 березня 1904 року. Тоді Луангпхабанг був французьким протекторатом у межах Французького Індокитаю. У 1931 році він приєднав до свого королівства провінцію Хуапхан, у 1942 — Сіангкхуанг і В'єнтьян; у 1946 — Тямпасак і Сайбурі.
Сісаванг був прихильником французького панування в Лаосі, і в 1945 році він відмовився співпрацювати з лаоськими націоналістами, які скинули його, проголосивши країну незалежною. У квітні 1946 року французи повернули собі владу в країні і відновили на посаді короля.
Незадовго до смерті, 1959 року, Сісаванг зробив своїм регентом спадкового принца Сісаванга Ваттану, який зайняв лаоський трон після його смерті. Кремацію тіла Сісаванга здійснили та поховали в місті Ват-Тат-Луанг.
Нагороди Великий хрест Королівського ордена Камбоджі — 1905 Великий Хрест ордена Дракона Аннама — 1905 Відзнака Золотого Гонга, 1 клас (Аннам) Великий хрест ордена Почесного легіону — Великий офіцер ордена Чорної зірки Французького Беніну — 1935 Великий офіцер ордена Корони Бельгії — 1935 Офіцер Ордена мистецтв та літератури Франції — 1949 Croix de guerre des Théâtres d'opérations extérieurs з пальмою (Франція) - 1949 Кавалер ордена Королівського дому Чакрі (Таїланд) — 1955 Великий хрест ордена За заслуги перед В'єтнамом — 1955
Примітки