Шизоїдна акцентуація — вид характерного сприйняття фізичної особи, який характеризується замкненістю індивіда, його відгородженістю від інших людей. Шизоїдним людям бракує інтуїції та вміння співпереживати. Вони важко встановлюють емоційні контакти. Мають стабільні та постійні інтереси, небагатослівні. Внутрішній світ майже завжди закритий для інших і заповнений захопленнями і фантазіями, які призначені тільки для «потішання» самого себе. Можуть проявляти схильність до вживання алкоголю, що ніколи не супроводжується відчуттям ейфорії.

Шизоїдна акцентуація як фактор детермінації протиправної поведінки Психічними аномаліями, зокрема, особливостям їх криміногенності, з давнім часів приділялася значна увага, насамперед з боку психологів: Личко, Антонян, Александров, Бородін, Голіна, Гульдан та інші. Значна увага з боку професіоналів спричинена багатофункціональністю цього дослідження. Попри недостатні прогреси у даній сфері, залишається багато питань, що вимагають розгляду.

Під час шизоїдно-інтропсихічних розладів активно досліджені зростання злочинів, вчинених особами, психічний стан яких характеризується як граничний між осудністю та неосудністю. За даними кримінальних експертиз щодо даних осіб, криміногенність щодо неосудності даних індивідів є на доволі високому рівні.

За характеристикою Леонгарда, шизоїдна акцентуація завжди формується на основі посилення ступеня фактичної риси індивіда. Серед криміногенних випадків особливу увагу приділяють особам, що мають нестійку, інертно-імпульсну, гіпертимну і демонстративну акцентуацію шизоїдного типу.

Найчастіше даними фізичними особами вчинено такі злочини, як зґвалтування, садизм, вбивство (особи з епілептоїдною психопатією або олігофренією - в контексті шизоїдного розладу). Педофілія характерна лише особам-шизоїдам з нестійкою і астенічною психопатією. Ефебофілія - для шизоїдно-істероїдного типу (на фоні сексуальних інверсій). Особи з астенічними і психоастенічними розладами беруть участь здебільшого у групових зґвалтуваннях і не можуть вчинити його самостійно.

Серед нормованої правопорушної поведінки можна визначити психози, шахрайство (здебільшого у лабільних шизоїдів.)

Підвиди акцентуації щодо фрустраційних викликів За прихованої акцентуації особливості задатків або здібностей "згладжуються" правильним вихованням, акцентуація не проявляється в зовнішній поведінці, а коли особистість зазнає певних труднощів, ознаки її можуть посилитися. За явної акцентуації особливості особистості проявляються в тих ситуаціях, коли на неї діють подразнювальні чинники. За особливо несприятливих обставин може відбутися деформація особистості, що нагадує психопатію, яку називають патохарактерологічним розвитком. Тотальна деформація, яка призводить до порушення соціальної поведінки людини (можливості працювати або мати сім'ю), є проявом психопатії.

Розглядаючи акцентуації характеру як крайні варіанти норми, Леонгард запропонував класифікацію, в якій виокремив чотири акцентуації характеру і шість акцентуацій темпераменту (Т). Ця класифікація охоплює:

1) демонстративний (істероїдний) (X) тип, якому властиві прагнення бути в центрі уваги, для чого людина використовує будь-які засоби, не надто переймаючись їх доречністю. Особам цього типу притаманні висока здатність до витіснення і залежність від соціального оточення, навіюваність; 2) педантичний (понадпунктуальний) (X) тип схильний довго переживати дрібні образи, надавати надважливого значення незначним подіям. Дотримується стандартів поведінки, традиційний, обмежено креативний і надвідповідальний; 3) застрягаючий (X) тип має труднощі з переходом від одного стану до іншого, а найвираженіша його риса - формування надцінних ідей, яким він надає виняткового значення і заради яких готовий жертвувати життям інших людей і власним. Такі люди схильні довго фіксувати увагу на невідреагованих почуттях образи, ненависті, провини; 4) збудливий (некерований, епілептоїдний) (X) тип не контролює свої потяги, висловлювання і поведінку, схильний несподівано вибухати, відповідати неадекватно сильною реакцією на незначний подразник, пам'ятати образи і мстити через великий проміжок часу; 5) гіпертимний (Т) тип завжди перебуває у піднесеному настрої, прагне бурхливої діяльності, у зв'язку з чим не завжди уважний до оточення і погано контролює власний стан. Дитина-гіпертим, прокидаючись, починає усміхатися. Позитивне ставлення до світу у представників цього типу не завжди зумовлене об'єктивними досягненнями; 6) дистимічний (Т) тип характеризується пригніченим настроєм, фіксується на негативі. Прокидаючись, частіше починає плакати, а в дорослому віці рідко усвідомлює і визнає світлі сторони життя, викликаючи в оточення неадекватне почуття провини; через це має не дуже високий статус у групі; 7) тривожно-боязкий (Т) тип схильний до страхів, переживає тривогу навіть через нескладні життєві завдання; 8) циклотимічний (Т) тип, об'єднуючи вади дистимічного і тривожно-боязкого, схильний до зміни високого тонусу пригніченим станом. У разі патологічного розвитку особистості у нього виявляється маніакально-депресивний психоз; 9) емотивний (Т) тип живе почуттями, проходячи весь діапазон емоційних станів, легко заражаючись настроєм інших людей і відчуваючи вплив творів мистецтва; 10) афективно-екзальтований (Т) тип, для якого характерні вразливість, схильність ілюзорним світом замінювати реальність.

Усі типи зумовлені значно вираженою акцентуацією, за невеликих її значень вони можуть бути корисними. Так, демонстративна (істероїдна) акцентуація є необхідною передумовою будь-якої публічної професії, шизоїдна сприяє творчому мисленню і продукуванню оригінальних рішень, параноїдна - цілеспрямованості поведінки.

Ця типологія не повністю відповідає вимогам наукової класифікації. К. Леонгард прагнув позначити лише ті риси характеру, які спричинюють у людей проблеми в житті.

У даній таблиці показано зіставлення даного типу відносно різних класифікацій за Хатуейем, Леонгардом та Личко відповідно. Відсутні дані активно доповнюються сучасними психологами. № С. Хатуей, Дж. Маккінлі (ММРІ)ЛеонгардА. Личко 1Іпохондрія-Астеноневро-тичний2ДепресіяДистимічний-3ІстеріяДемонстративнийІстероідний4Психопатія-Нестійкий5Жіночість--6Паранояльність"Застрягаючий "-7ПсихастеніяПедантичнийПсихастенічний8Шизоїдність-Шизоїдний9ГіпоманіяГіпертимнийГіпертимний10Інтроверсія--11-ЗбудливийЕпілептоїдний12-Тривожно-боязкийСенситивний

Психологічні та емоційні особливості Найбільш істотною рисою даного типу вважається замкнутість, відгородженість від навколишнього, нездатність або небажання налагоджувати контакти, зниження потреби в спілкуванні.

Поєднання суперечливих рис в особистості й поведінці - холодності й витонченої чутливості, упертості й піддатливості, настороженості й легковір’я, апатичної бездіяльності й напористої цілеспрямованості, нетовариськості й несподіваної настирливості, сором’язливості й безтактності, надмірних прихильностей і невмотивованої антипатії, раціональних міркувань і нелогічних вчинків, багатства внутрішнього світу й безбарвності його зовнішніх проявів - усе це змушує говорити про відсутність “внутрішньої єдності”. Г. Аспергер звернув увагу на нестачу інтуїції як на головну рису цього типу характеру. Під інтуїцією тут варто розуміти насамперед користування неусвідомленим минулим досвідом.

Домінуючі риси. Стрижнева характеристика даного типу характеру - відхід у себе (підвищена інтровертованість) з глибокою нездатністю до встановлення значущих, емоційних міжособистісних відносин. Замкнутість - їх основна особистісна риса.

Особливості спілкування. їх не можна назвати зовсім беземоційними - холодність і неприступність у спілкуванні з людьми може поєднуватися із сильною прив’язаністю до тварин. Їх може відрізняти пристрасна захопленість якою-небудь негуманітарною наукою, наприклад, математикою або астрономією, де вони спроможні подарувати світові творчі ідеї високої цінності. У висловлюваннях може звучати несподівана теплота до людей, яких вони мало знають або дуже давно не бачили.

Особливості поведінки в конфліктах. У підлітків цього типу найбільш істотною рисою є замкнутість, вони нерідко демонструють зовнішню байдужність до інших людей, відсутність до них інтересу.

Конфліктогеніситуації: зміна усталених стереотипів, звичок поведінки, які склалися; необхідність налагоджувати неформальні контакти з оточенням, навіть з близькими людьми; необхідність задушевної розмови; необхідність керувати іншими людьми; необхідність виконання інтелектуальної роботи за заздалегідь спланованими схемами і правилами; групова і колективна діяльність; вторгнення сторонніх людей у його внутрішній світ.

Сфера інтересів найбільш цікава професійна діяльність. їм властива зачарованість неживими об’єктами і метафізичними конструкціями, які привернули їхній інтерес. Характерна часта захопленість різними філософіями, ідеями удосконалення світу, схемами побудови здорового способу життя (за рахунок незвичайних дієт, спортивних занять), особливо якщо для цього не треба безпосередньо мати справу з іншими людьми. Захоплення нерідко відзначаються незвичайністю, силою і стійкістю. Найчастіше це інтелектуально-естетичні хобі. Більшість шизоїдних підлітків любить книги, вони поглинають їх запоєм, читанню віддають перевагу перед усіма іншими розвагами. Вибір для читання може бути строго вибірковим - тільки певна епоха з історії, тільки певний жанр літератури, певний напрям у філософії і т. п. Взагалі в інтелектуально-естетичних хобі вражає примхливість вибору предмета. У сучасних підлітків це можуть бути захоплення санскритом, китайськими ієрогліфами, давньоєврейською мовою, змальовуванням порталів соборів і церков, генеалогією історичних постатей, органною музикою, зіставленням конституцій різних держав і різних часів тощо. Усе це ніколи не робиться напоказ, а тільки для себе. Захопленнями діляться, якщо зустрічають щирий інтерес. Часто притаюють їх, боячись нерозуміння і глузувань. При менш високому рівні інтелекту й естетичних домагань справа може обмежитися менш вишуканими, але не менш дивними предметами захоплень. На другому місці стоять хобі мануально-тілесного типу. Незграбність, незручність, негармонійність моторики, нерідко приписувана шизоїдам, зустрічається далеко не завжди, а завзяте прагнення до тілесного вдосконалення може згладити ці недоліки. Систематичні заняття гімнастикою, плавання, велосипед, вправи йогів поєднуються зазвичай з відсутністю інтересу до колективних спортивних ігор. Місце групових захоплень можуть займати самотні багатогодинні піші чи велосипедні прогулянки. Деяким шизоїдам добре даються тонкі ручні навички - гра на музичних інструментах, прикладне мистецтво - усе це також може скласти предмет захоплень.

У навчанні може бути здібним і навіть талановитим, але вимагає індивідуального підходу, тому що відрізняється особливим баченням світу, своєю, оригінальною точкою зору на звичайні предмети і явища; може займатися багато, але не систематично, тому що йому важко дотримуватися загальноприйнятих вимог, які ще й не відповідають ним самим придуманим схемам; при оцінці педагогом суті результатів роботи, а не формального дотримання обов’язкових правил, може виявляти свій талант, тому що здатний вирішувати завдання різними оригінальними способами; у противному разі інтерес до предмета падає. Із шизоїдів виходять гарні раціоналізатори, винахідники, науковці, теоретики.

Самооцінка. Самооцінка шизоїдів відзначається констатацією того, що пов’язане із замкнутістю, самітністю, труднощами контактів, нерозумінням з боку навколишніх. Ставлення до інших проблем оцінюється набагато гірше. Суперечливості своєї поведінки вони зазвичай не помічають або не надають їм значення. Люблять підкреслювати свою незалежність і самостійність.

Критерій діагностики інверсії шизоїдного типу (за Гнатівом)