Іван Петрович Ганенко ( , місто Єлисаветград, тепер місто Кропивницький — , місто Москва) — радянський партійний діяч, секретар ЦК КП(б) Білорусі, 1-й секретар Полоцького обласного комітету КП(б) Білорусі, 1-й секретар Астраханського обласного комітету КПРС. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусі в 1950—1952 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради Білоруської РСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань.

Життєпис Народився в родині робітника. З 1914 року — учень слюсаря, робітник на залізниці, слюсар заводу.

З 1919 по 1921 рік служив у Червоній армії, учасник Громадянської війни в Росії.

Член ВКП(б) з 1924 року.

З 1924 року — на комсомольській роботі в Сибірському краї.

До 1925 року — секретар осередку ЛКСМ України заводу «Червона зірка» міста Єлисаветграда.

У 1925—1927 роках — завідувач організаційного відділу Єлисаветградського окружного комітету ЛКСМ України, відповідальний секретар Зінов'євського окружного комітету ЛКСМ України.

У 1927—1929 роках — відповідальний секретар Ніжинського окружного комітету ЛКСМ України.

У 1930—1931 роках — представник ЦК ЛКСМ України при Народному комісаріаті землеробства Української РСР.

У 1931—1932 роках — старший інспектор Центральної контрольної комісії ВКП(б) — Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

У 1932—1933 роках — ректор Жовтневого комуністичного університету імені Сталіна в Москві.

У 1933—1935 роках навчався в Інституті підготовки кадрів Червоної професури, в 1935—1938 роках — в Економічному інституті Червоної професури.

У 1938—1940 роках — 2-й секретар Новосибірського міського комітету ВКП(б).

У 1940—1941 роках — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б) Білорусі.

26 березня 1941 — 26 серпня 1943 року — секретар ЦК КП(б) Білорусії з будівництва. Одночасно з 1941 року — завідувач відділу будівельних матеріалів ЦК КП(б) Білорусі.

З 29 липня по 3 жовтня 1941 року — член Військової Ради 13-й армії Брянського фронту. З жовтня 1941 по 1942 рік — заступник начальника Політичного управління Західного фронту, заступник начальника Політичного управління Волховського фронту. З 9 вересня 1942 по 1943 рік — заступник начальника Білоруського Штабу партизанського руху. Учасник німецько-радянської війни.

У жовтні 1943 — 1947 року — завідувач відділу промислового і комунального будівництва ЦК КП(б) Білорусі; заступник секретаря ЦК КП(б) Білорусі.

У березні 1948 — червні 1950 року — 1-й секретар Полоцького обласного комітету КП(б) Білорусі.

3 червня 1950 — 20 вересня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі.

У вересні 1952 — 1953 року — інспектор відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б) (КПРС). У 1953 — січні 1954 року — завідувач сектора відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПРС.

У січні 1954 — 18 квітня 1961 року — 1-й секретар Астраханського обласного комітету КПРС.

З квітня 1961 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 18 березня 1995 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі міста Москви.

Військові звання бригадний комісар (1941)

Нагороди орден Червоного Прапора орден Суворова ІІ ст. орден Червоної Зірки медаль «За трудову доблесть» медалі

Примітки

Джерела Ганенко Иван Петрович