Джим Б. Такер — професор психіатрії і нейро-поведінкової науки в Університеті Вірджинії. Його основними науковими інтересами є діти, які заявляють, що пам'ятають попередні життя, а також натальні та пренатальні спогади. Він є автором книги «», яка є оглядом чотирьох десятиліть досліджень реінкарнації у Відділі перцептивних досліджень. Такер кілька років працював над цим дослідження з Єном Стівенсоном перед тим, як Стівенсон вийшов на пенсію у 2002 році. Ім'я Такера появлялось у пресі: https://web.archive.org/web/20090608020209/http://www.nhne.org/news/NewsArticlesArchive/tabid/400/articleType/ArticleView/articleId/5759/Default.aspx https://www.discovermagazine.com/mind/soul-search?b_start:int=2&-C=. Його розслідування справи Камерона Маколея прозвучало у документальному фільмі «Надзвичайні люди — хлопчик, який жив раніше».
Життєпис Такер навчався в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл, де зі ступенем бакалавра. Отримав диплом психолога й медичний ступінь. В даний час він професор Боннер-Лоурі з психіатрії та нейро-поведінкових наук, і крім проведення досліджень, протягом дев'яти років був медичним директором клініки дитячої та сімейної психіатрії Університету Вірджинії. Він живе у Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія, разом зі своєю дружиною Крістін Макдауелл Такер, клінічним психологом. Виступав на академічних та громадських конференціях. Такер відчував себе недосвідченим у роботі з дитячою психіатрією, але був відкритий до можливості, що люди є більшим, ніж їх матеріальні тіла, і бажав дослідити це питання більше https://web.archive.org/web/20090109150408/http://www.wpr.org/book/051120a.html. Хоча вихований як баптист, Такер не підписується на якусь конкретну релігію і стверджує, що скептично ставиться до реінкарнації , але вважає це найкращим поясненням явищ, пов'язаних з найсильнішими справами, розслідуваними на сьогодні . Прочитавши роботу Яна Стівенсона, Такера заінтригували спогади про минуле життя дітей та перспектива їх вивчення https://web.archive.org/web/20090216053351/http://lifebeforelife.com/Publications.htm.
Дослідження Поки Ян Стівенсон зосереджувався на випадках в Азії, Такер вивчав американських дітей. Він повідомляє, що приблизно в 70% випадків дітей, які заявляють, що пам'ятають минуле життя, померлий помер з неприродної причини. І припускає, що травматична смерть може бути пов'язана з виживанням особистості. Далі він вказує, що час між смертю та новим народженням становить у середньому шістнадцять місяців, і що незвичні родові плями народження можуть збігатися зі смертельними ранами померлого.https://web.archive.org/web/20110708172128/http://archive.coasttocoastam.com/shows/2005/08/31.html.
Критики стверджують, що виживання свідомості після смерті немає, але Такер припускає, що квантова механіка може запропонувати механізм, за допомогою якого спогади та емоції можуть переноситися з одного життя в інше.
Примітки