Ектор Альберто Тосар Еррекарт (, 18 липня 1923, Монтевідео, Уругвай — , там само) — уругвайський композитор, піаніст, диригент і педагог. Один з найвідоміших композиторів авангардної музики Уругваю.
Життєпис
Народився в Монтевідео 1923 року. Музичну освіту розпочав у як піаніст, навчався гармонії і контрапункту у , композиції — у .
1946 року він отримав стипендію Гуггенхайма і продовжив освіту в США, займаючись композицією в Аарона Копленда.
музичну освіту закінчив у Парижі, де в 1949—1951 роках навчався в Паризькій консерваторії і «Еколь нормаль». Його вчителями з композиції були Д. Мійо, і А. Онеґґер, з диригування — і .
1940 року відбулася прем'єра його першої оркестрової роботи під керівництвом Ламберто Бальді — «Токата», після чого Тосар написав безліч музичних творів — хорових, симфонічних, камерних і фортепіанних.
Від 1951 до 1959 року Тосар викладав історію музики в Національній консерваторії в Монтевідео.
Від 1952 до 1960 викладав гармонію в Педагогічному Інституті Монтевідео.
Протягом 1961—1965 років працював деканом консерваторії в місті Сан-Хуан.
Від 1966 — професор Національної консерваторії Монтевідео за класом композиції і за класом гри на органі.
Від 1969 очолював оркестр Монтевідео.
Як піаніст Тосар гастролював не лише у себе на батьківщині, але й в Аргентині, Бразилії, Чилі, Перу, Венесуелі і США. 1966 року на запрошення ЮНЕСКО здійснив шестимісячне турне Індією і Японією, а 1977 року — низкою європейських країн.
Твори
Теорія музики «Звуки групи» (1992)
Симфонічна музика «Токата» для оркестру (1940) Концертино для фортепіано з оркестром (1941) «Креольський танець», оркестровий варіант (1943) «Самотність», варіант для сопрано та струнного оркестру (1947) «Симфонічний момент» (1949) Симфонія № 2 для струнного оркестру (1950) «Ода друзям», для читця, хору і оркестру (1951), «Ода Артигасу», для читця і оркестру (слова Л. Баусеро) (1952) Симфонічна серія для оркестру (1953) Концертна симфонія для фортепіано з оркестром (1959) «Te Deum», для баса, хору і оркестру (1960) Чотири п'єси для оркестру (1961—1965) Інтермедії для струнного оркестру (1967) Концерт для фортепіано з оркестром (1979) Каденції для оркестру (1979) П'ять п'єс для скрипки та оркестру (1986—1987)
Хорова музика 5 мадригалів, для церковного хору (на слова Е. де Касерес) (1956) Magnificat, для церковного хору (1957) Псалом 102, для сопрано, хору і оркестру (1946—1957)
Камерна музика «Креольський танець», для фортепіано (1941) Імпровізації для фортепіано (1941) 6 пісень «Ель-Барріо-де-Санта-Крус», для голосу і фортепіано, (на слова X. М. Пемана) (1942) Ноктюрн і скерцо для скрипки, кларнета і фортепіано (1943) «Самотність», для голосу і фортепіано (на слова Р. М. Рільке) (1943) Струнний квартет (1944), «Самотність», варіант для сопрано та струнного квартету (1946) Соната для скрипки і фортепіано (1947—1948) Сонатина № 2 для фортепіано (1953) Соната для кларнета і фортепіано. (1957) Дивертисмент для духового квінтету (1957) Три п'єси для фортепіано (1961) «Ритм танго», для клавесина чи фортепіано (1963) «Мандрівні птахи», для баритона і 11 інструментів (на слова Р. Тагора), (1963) Квартет для флейти, гобоя, фагота і фортепіано (1969) «Дзеркала», для квартету духових інструментів (1972) Тріо для гобоя, кларнета і фагота (1979-80) «Гандхара», для гітари (1984) Тріо для гобоя, кларнета і фагота (1989) для флейти, гобоя, кларнета, скрипки, альта, віолончелі і фортепіано (1989)
Електронна музика «Велика флейта», для синтезатора Roland D-50 (1988) «Музика фестивалю», для синтезатора Roland D-50 (1988) «Голоси і вітри» для синтезатора Roland D-50 (1989)
Література
«Латинская Америка», том 2, изд. «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр.485
Примітки
Посилання