Людвіг Бамбергер (; — ) — депутат і письменник з політичних і політико-економічних питань. Автор таких праць, як «Медовий місяць свободи слова» (Die Flitterwochen der Pressfreiheit) і «П'ять мільярдів» (Die fünf Milliarden).
Біографія
Людвіг Бамбергер народився 22 липня 1823 року в багатодітній родині єврейського банкіра Августа Бамбергера. У 1842—1845 роках вивчав юриспруденцію в Гісенському, Гайдельберзькому і Геттінгенському університетах.
Після закінчення навчання Бамбергер працював спочатку в суді Майнца, а після редактором газети Mainzer Zeitung.
У 1849 році брав участь у революційному русі баварського Пфальца і Бадена. Після придушення революції втік до Швейцарії. Суди Майнца засудили його до довічного тюремного ув'язнення, пізніше змінивши вирок на смертну кару. З Швейцарії Бамбергер виїхав до Англії, а після в Бельгію, Голландію і Францію, де з 1853 року по 1867 рік керував справами банкірського дому свого батька.
Після амністії 1866 року він повернувся в Майнц, де у 1868 році був обраний представником в німецький рейхстаг. На початку війни між Німеччиною і Францією Бамбергер прийняв від Бісмарка обов'язок захищати у пресі національно-німецькі інтереси.
З 1873 року Бамбергер — депутат від виборчого округу Альцей-Бінген і до 1880 року був одним з головних членів націонал-ліберальної партії. Після він заснував власну партію, яка отримала назву «ліберальний союз».
Людвіг Бамбергер помер 14 березня 1899 року в Берліні, у віці 75 років.
Вплив Бамбергер справив великий вплив на хід фінансового та політико-економічного законодавства, особливо в дебатах щодо монетного законодавства, державного казначейства. Прихильник фрітредерської партії, і засновник та представник товариства сприяння вільній торгівлі.
Відомо, що Бамбергер був проти катедер-соціалізму і митної та економічної політики, якої з 1879 року став притримуватись князь Бісмарк. Поступово Бамбергер все сильніше схилявся до опозиції, що породило тертя з більшістю представників націонал-ліберальної партії. Змушений залишити націонал-ліберальну партію, Бамбергер організував «сецесіоністську» групу, яка після отримала назву «ліберальний союз». Для виправдання цього кроку Бамбергер видав анонімну брошуру «Die Sezession».
Крім того, він співпрацював з такими виданнями: з 1860 року — «Demokratische Studien», «Deutsche Jahrbücher», а з 1870 року також з «Deutsche Rundschau», «Algemeine Zeitung», «Unsere Zeit», «Die Gegenwart», «Die Tribüne».
Бібліографія 1848 — «Die Flitterwochen der Pressfreiheit», Майнц; 1849 — «Erlebnisse aus der pfalzscher Erhebung», Франкфурт-на-Майні; 1869 — «Juchhe nachltalia», Франкфурт на Майні — анонімна брошура; 1868 — «Monsieur de Bismarck», Париж; 1870 — «Vertrauliche Briefe aus dem Zollparlament», Бреслау; 1871 — «Zur Naturgeschichte des franz. Kriegs», Лейпциг; 1871 — «Die Aufhebung der indirekten Gemeindeabgaben», Берлін; 1873 — «Die fünf Milliarden», Берлін; 1873 — «Die Arbeiterfrage unter dem Gesichtspunkte des Vereinsrechts», Штутгарт; 1873 — «Die Wissenschaftliche Leistung des Herrn Ludwig Bamberger», Берлін; 1874 — «Die Zettelbank vor dem Heichstage», Лейпциг; 1876 — «Reichsgold», Лейпциг; 1878 — «Deutschland und der Sozialismus», Лейпциг; 1880 — «Deutschtum und Judentum», Лейпциг; 1881 — «Die Sezession», Берлин — брошура в підтримку «ліберального союзу»; 1884 — «Gegen den Staatssozialismus», Берлін; 1886 — «Die Schicksale der Latein-Münzbundes», Берлін.
Примітки
Література