Павло Костянтинович Сизов (, місто Кострома, тепер Російська Федерація — , місто Москва) — радянський діяч, завідувач відділу легкої і харчової промисловості ЦК КПРС, міністр текстильної промисловості РРФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 9-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань.

Життєпис Народився в родині офіціанта і домогосподарки. Батько помер у 1922 році.

З 1924 по 1931 рік навчався в неповній середній школі імені КІМу в місті Костромі, закінчив сім класів. У 1931 році вступив до комсомолу.

У 1931—1933 роках — препаратор лабораторії, в 1933—1935 роках — старший технік-плановик Науково-дослідного інституту текстильної промисловості в Москві. Одночасно навчався на робітничому факультеті при Московському інституті імені Баумана. У 1935 році закінчив курси підготовки до вищого технічного навчального закладу при Московському текстильному інституті.

У вересні 1935 — квітні 1941 року — студент Московського текстильного інституту, майстер-технолог із бавовництва.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У липні — вересні 1941 року — змінний майстер ватерного відділу, у вересні — грудні 1941 року — начальник ремонтного відділу прядильної фабрики, в грудні 1941 — березні 1942 року — завідувач прядильної фабрики Кіровабадського бавовняного комбінату імені Серго Орджонікідзе Азербайджанської РСР.

У березні 1942 — січні 1946 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З березня 1942 року служив командиром саперного взводу 161-го окремого мостобудівного батальйону Південно-Західного фронту, з осені 1942 року — командиром саперного взводу 3-ї роти 156-го окремого мостобудівного батальйону, з літа 1943 року — начальником штабу 156-го окремого мостобудівного батальйону. Брав участь у боях на Сталінградському, Воронезькому, 2-му Українському фронтах.

У лютому — липні 1946 року — старший інженер технічного відділу Головного управління кордної промисловості Народного комісаріату (Міністерства) текстильної промисловості СРСР.

З липня 1946 по 1955 рік — інструктор відділу текстильної промисловості Московського міського комітету ВКП(б); заступник начальника Головного управління Міністерства легкої промисловості СРСР; секретар комітету КПРС Міністерства легкої промисловості СРСР.

У 1955—1956 роках — заступник міністра промисловості товарів широкого споживання СРСР.

У 1956 році — заступник міністра текстильної промисловості СРСР.

З 1956 року — завідувач сектора відділу легкої і харчової промисловості ЦК КПРС.

До жовтня 1965 року — завідувач відділу легкої, харчової промисловості і торгівлі ЦК КПРС по РРФСР.

У жовтні 1965 — липні 1973 року — завідувач відділу легкої і харчової промисловості ЦК КПРС.

27 липня 1973 — 22 вересня 1977 року — міністр текстильної промисловості Російської РФСР.

З вересня 1977 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 6 листопада 1988 року в Москві.

Військове звання капітан

Нагороди орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985) два ордени Трудового Червоного Прапора два ордени Червоної Зірки (11.05.1943, 17.05.1944) медаль «За бойові заслуги» (30.11.1942) медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі

Примітки

Джерела Сизов Павел Константинович Сизов Павел Константинович