Кміт Леонід Олександрович

Леонід Олександрович Кміт (ім'я та прізвище при народженні — Олексій Олександрович Кміта; 9 березня 1908, Санкт-Петербург — 10 березня 1982, Москва) — радянський актор театру і кіно. Народний артист Російської РФСР (1968). Отримав широку популярність завдяки ролі Петьки у фільмі «Чапаєв».

Біографія Олексій Кміта народився 25 лютого (9 березня) 1908 року в Санкт-Петербурзі. Закінчивши школу, працював слюсарем на Ленінградському машинобудівному заводі.

Спочатку Олексій навчався в театральних майстернях (ТЕМАС), потім, незважаючи на заїкання, вступив до Ленінградського інституту сценічних мистецтв (майстерня Євгенія Червякова), який закінчив у 1931 році.

У період навчання для милозвучності він відкинув останню букву від свого прізвища і став іменуватись Кміт. Що ж стосується імені, то за документами він як був Олексієм, так і залишився. Але друзі звикли його звати Льонею. І під ім'ям Леонід Кміт він почав виступати в театрі, а потім увійшов в історію кінематографа.

У кіно Леонід Кміт дебютував у 1928 році. Перші ролі були зіграні ще в німому кіно разом з Ігорем Ільїнським. Тоді наступала епоха звукового кіно. Леонід Кміт переживав з цього приводу, бо не міг позбавитися від заїкання. Все вирішилося несподівано просто — одного разу Кміт провалився в колодязь, засипаний снігом, після чого перестав заїкатися.

У 1936 році Леонід вступив до трупи Центрального театру Червоної Армії, де і служить до 1939 року. Під час німецько-радянської війни, в 1942—1945 роках — актор військових ансамблів, з 1957 року — актор Театру-студії кіноактора.

Леонід Кміт помер 10 березня 1982 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.

Леонід Кміт у кадрі з фільму «Чапаєв» зображений на поштовій марці СРСР 1964 року.

Родина Був одружений кілька разів.

1-ша дружина — Олександра Дем'яненко (1916—1952), циркова артистка. Познайомилися, коли їй було 15 років. У 16 років вона народила дочку, а потім розлучилася з Леонідом, залишивши дочку йому. Згодом Олександра була заарештована «за шпигунство». Померла у в'язниці у 36-річному віці. Дочка (від Олександри Дем'яненко) — акторка і телережисерка Інна Кміт (1932—1996). Друга дружина — фотографка і фотокореспондентка Галина Кміт. Дочка (від Галини Кміт) — сценаристка Ірина Олексіївна Кміт (. 1948). Син Галини Кміт від Миколи Гриценка (усиновлений Леонідом Кмітом) — актор Денис Кміт (1959-21.07.2019). Внучка — Катерина Кміт ( 1969), акторка театру і кіно. Онук — Олексій Дубровський ( 1977), артист Малого театру. Онука — Дубровська Анастасія ( 1986), акторка Малого театру.

Визнання і нагороди

Заслужений артист РРФСР (1935) Народний артист РРФСР (1968)

Фільмографія

1928 — Золотий дзьоб 1929 — Готель «Савой» 1930 — Міста і роки — Федір Лепендін 1930 — Змова мертвих — матрос 1930 — Саша 1931 — Людина за бортом — Федько 1931 — Золоті гори 1931 — Ураган — робкор Коваль 1931 — Снайпер — ледар Віктор 1932 — Слава світу — Ерік 1933 — Перший взвод — новобранець Олесь 1933 — Хто твій друг — Ваня Садкевич 1933 — Перше кохання — Семен 1934 — Двічі народжений — Льошка 1934 — Чи люблю тебе? 1934 — Пісня про щастя — Грязнов, злодій 1934 — Поручик Кіже — переписувач 1934 — Чапаєв — Петька 1936 — Якось влітку — Жора 1936 — Дівчина поспішає на побачення — пасажир поїзда, що виїжджає з півдня 1937 — Балтійці — Федір Сергійович Колесов, сигнальник 1938 — Комсомольськ — Сергій Чеканов 1939 — Вершники — шахтар Вася 1939 — Комендант Пташиного острова — червонофлотець Косіцин 1939 — Помилка інженера Кочина — Андрій Юхимович, офіціант 1940 — Кохана дівчина — Віктор Симаков, токар-багатоверстатник 1940 — Старий наїзник — Вася Пічугін, колгоспний конюх 1941 — Морський яструб — Ласточкін 1942 — Бойова кінозбірка № 9 — Юзеф 1947 — Блакитні дороги — Іван Іванович, помічник капітана 1947 — Новий дім — старшина Фокін, сапер 1947 — Повість про «Несамовитого» — Філатов, радист 1948 — Три зустрічі — директор МТС 1950 — У мирні дні — начальник штабу 1950 — Далеко від Москви — Махов, шофер 1950 — Сміливі люди — суддя на скачках 1951 — Тарас Шевченко — штабс-капітан Обрядін 1953 — Вихори ворожі — городовий 1953 — Степові зорі 1955 — Примари покидають вершини — Костянтин Сергійович Гребенщиков 1955 — Мексиканець — Спайдер Хегерті, головний секундант боксерського поєдинку 1955 — Чужа рідня — Федот Степанович Шубін 1956 — Солдати — Чумак, старшина 1957 — Балтійська слава — Тимофій Іванович Віхарєв, комісар Центробалту 1958 — Черговий рейс — Семен Іванович, завгосп 1959 — Муму — Степан, лакей 1959 — Сувора жінка — Платон 1960 — Мічман Панін — Савичев, унтер-офіцер 1961 — Піднята цілина — Григорій Матвійович Банник 1963 — Слуха-ай!.. — наглядач 1964 — До мене, Мухтар! — Степан Павлович Дуговець 1965 — Прикордонна тиша — порушник 1965 — Надзвичайне доручення — поручик 1965 — Скільки років, скільки зим! — Кравець 1968 — Господар тайги — Лубніков (конюх Назарич) 1970 — Коли розходиться туман — Прокопій Федорович, бакенщик 1970 — Крах імперії — матрос 1970 — Колір білого снігу — перукар 1971 — Рудобельська республіка — дід Терешко 1973 — Кортик — дідусь Миши 1976 — Вінок сонетів — старшина 1976 — Всього одна ніч — Прокопій Степанович, швейцар ресторану аеропорту 1980 — Зоряний інспектор — репортер

Примітки

Посилання Леонід Кміт Леонід Кміт в Авторському проекті Олексія Тремасова