Анрі Александр Валлон (; 23 грудня 1812, Валансьєнн — 13 листопада 1904, Париж) — французький історик і політичний діяч-монархіст, депутат і міністр; автор французької республіканської конституції 1875 року.
Біографія В 1831 році вступив до Вищої нормальної школи, успішно її закінчив і став викладачем історії в Парижі, спочатку в середній школі, а потім (1838) в тому навчальному закладі, де вчився сам, і (з 1840) в Сорбонні, де він спочатку заміняв Гізо, а згодом (1850) отримав самостійну катедру.
У 1849 році він був обраний до Національних зборів, але залишався в них тільки до 1850 року. Вдруге в Національні збори потрапив в 1871 році. Автор французької конституції 1875 року. У тому ж 1875 році став міністром народної освіти і незмінюваним сенатором.
Творчість Деякі з праць прославили Валлона, як історика, хоча неупередженим дослідником його назвати не можна.
«Géographie politique des temps modernes» (1839); «Histoire de l'esclavage dans l'antiquité» (3 томи, 1847, 2-е вид. 1879) — фундаментальна праця, що став класичним, за деяким думку, найкраща його робота Історія рабства в античному світі — М .: Мысль, 1936. — 310 с. "La Sainte Bible résumée dans son histoire et dans ses enseignements " (2 томи, 1854); «De la croyance due à l'Evangile»; «Jeanne d'Arc» (2 томи, 1860; отримали в 1860 р академічну премію; 2-е видання з гравюрами, 1876); «Epitres et évangiles des dimanches» (1862) «Saints Evangiles» (1863); «La vie de Jésus et son nouvel historien» (1864); "Richard II, épisode de la rivalité de la France et de l'Angleterre " (2 т., 1864); "Vie de Notre Seigneur Jésus Christ selon la concordance des quatre évangélistes " (1865); «La terreur, études critiques sur la Révolution française» (1872); «Saint-Louis et son temps» (1875); «Histoire du tribunal révolutionnaire de Paris» (6 т., 1883); «La Révolution du 31 mai et le fédéralisme en 1793» (2 т., 1885); "Les représentants du peuple en mission et la justice révolutionnaire dans les départements en l'an II " (5 т., 1889).
Примітки
Посилання
Реклю Е. Сучасні політичні діячі. — СПб., 1876. Водовозов. «Анрі-Олександр Валлон» («Південні Записки», 1904, № 54).