Альберто Маріо Гонсалес (, 21 серпня 1941, Буенос-Айрес — 26 лютого 2023, там само) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Виступав, зокрема, за клуб «Бока Хуніорс», з яким став триразовим чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу та двох чемпіонатів Південної Америки.
Клубна кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за команду «Атланта», в якій провів два сезони, взявши участь у 49 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бока Хуніорс», до складу якого приєднався 1962 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем команди. За цей час тричі виборював титул чемпіона Аргентини у 1962, 1964 та 1965 роках, а також вийшов у фінал Кубка Лібертадорес 1963 року, поступившись там бразильському «Сантосу» з Пеле. Маріо Альберто Гонсалес зіграв в обох фіналах, але забити його не вдалося.
У сезоні 1969 року Гонсалес виступав за «Банфілд», після чого відправився до Чилі, де виступав за «Уніон Еспаньйола».
Завершив ігрову кар'єру у команді «Платенсе» (Вісенте-Лопес), за яку виступав протягом 1971 року. Вийшовши на пенсію, він повернувся в Бока Хуніорс і тренував молодь протягом багатьох років.
Виступи за збірну 1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини, а вже наступного року був у її складі учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, зігравши на турнірі лише в одному матчі проти Угорщини.
Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату Південної Америки 1963 року у Болівії, в якому Аргентина посіла третє місце після господарів Болівії та Парагваю, але на поле не виходив, а потім і наступного чемпіонату світу 1966 року в Англії, де провів всі чотири гри своєї команди — 3 матчі групового етапу збірних Іспанії, ФРН та Швейцарії, а також зустріч 1/4 фіналу з Англією.
Останнім турніром для Гонсалеса став чемпіонат Південної Америки 1967 року в Уругваї, де він разом з командою здобув «срібло», зігравши у всіх п'яти матчах своєї команди — проти Парагваю, Болівії, Венесуели, Чилі та Уругваю.
Після цього турніру за збірну більше не грав. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 19 матчів.
Титули і досягнення Чемпіон Аргентини (3): «Бока Хуніорс»: 1962, 1964, 1965 Срібний призер Чемпіонату Південної Америки: 1967
Примітки
Посилання
Статистика виступів на bdfa.com.ar