Кози́н — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Рожищенської міської громади. Населення становить 391 осіб. Село поділяється на дві частини, перша розташована на півдні від автошляху М19, друга — безпосередньо вздовж цієї дороги.

Інфраструктура У селі діють: Школа І-го ступеня (1-4 класи) Дитячий садок «Казка» Фельдшерсько-акушерський пункт Клуб Понад трасою знаходиться заправка з магазином

Географія Сусідні села довкола Козина: Переспа Пожарки Михайлин Кременець Рудка-Козинська Любче

Історія Село Козин в давнину мало назву Козин Став.

Вперше згадується у 1570 році, коли його володарем був князь Роман Санґушко (було 8 селянських садиб).

У 1606 році Козин Став належав князю Павлу Григоровичу Друцькому–Любецькому.

Внаслідок 3-го поділу Речі Посполитої 1795 року Козин увійшов до складу Російської імперії.

У XVIII-XIX століттях власниками Козина були: К.Вороницький, Андрушвевич, Вилебицький, Криштанович, Болистовський.

Довкола Козина та сусідніх сіл до XIX століття були ліси, але німецькі та чеські колоністи їх вирубали і з того часу селянам доводилося купувати дерево для будівництва та утоплення житла.

Відомо, що у селі колись була церква і вона мала свою землю, але у малій кількості. У 1779 році козинський церковний прихід увійшов до руденського приходу. Скоріше за все церковне начиння було передано до Рудки, а церкву розібрали, тому що у 1806 році її вже точно не було.

Під час Франко-російської війни 1812 року неподалік села відбулася битва між російськими та французькими військами.

У 1894 році в Козині було 23 двори(Це лише ті двори, що належали приходу церкви в Рудці-Козинській).

В результаті Ризького миру Козин, як і вся Західна Україна ввійшов у склад Польської республіки.

Друга світова війна Війна у селі почалася у вересні 1939 року коли Німеччина напала на Польщу. Були козинці, які служили у польських військах, наприклад — Степанюк Іван Констянстинович(1916—1939). В кінці вересня на Польщу напав і Радянський союз. З 1939 по 1941 рік село було у складі Радянського Союзу. Під час німецько-радянської війни в боях загинуло 15 козинців. В пам'ять про загиблих було збудовано пам'ятник і вибито їхні імена: Степанюк І. Я. Степанюк П. Я. Васільєв О. П. Вакулюк Володимир Іванович(1919 — 19 жовтня, 1944) — Вбитий у Східній Прусії. (Пішов на фронт 28 серпня, 1944 року) Бобрович Олександр Васильович(1902 — 10 вересня, 1941) — Зник безвісти. Формуз І. Л. Воробей Р. М. Ковальчик В. Й. Вакулюк Микола Андрійович(1926 — 14 січня, 1945) — Вбитий. (Пішов на фронт 28 березня, 1944 року) Степанюк О. М. Степанюк Василь Сидорович(1910 — 6 квітня, 1945) — Помер від поранення в череп.(Пішов на фронт у 1944 році) Волков Л. А. Бурик П. В. Калінчук Микола Михайлович(1910 — 6 березня, 1945) — Помер від поранень. Похований на військовому кладовищі поблизу міста Мястечко-Шльонське. Миколайчук Ф. Й.

Сучасність 12 червня 2020 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 708-р, село увійшло до складу Рожищенської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рожищенського району, село увійшло до складу новоутвореного Луцького району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 335 осіб, з яких 142 чоловіки та 193 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 391 особа.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська38899,23 %російська30,77 %Усього391100%

Відомі люди Роман Санґушко(1537-1571) — перший власник Козина, житомирський староста(1557-1571), брацлавський воєвода(1566-1571), польний гетьман Великого князівства Литовського(1567-1571), князь. Павло Григорович Друцький–Любецький(?-після 1638) — власник Козина у 1606 році, луцький гродський суддя(1616-1627), луцький підстароста(1630—1638). Флор Кульчицький — був священником у козинській церкві у 1776 році. Кришта(но)(ше)вич — був священником у козинській церкві у 1794 році. Епістимія Мазунова(Жила у XIX столітті) — Жителька села Козин. Купила за 40 рублів мідний позолочений хрест і подарувала церкві в Рудці. Яків Павлюк(Жив у XIX столітті) — Житель села Козин. Подарував значну суму церкві в Рудці.

Галерея

Примітки

Посилання Бренчук О. З історії села Рудка-Козинська